Постанова
Іменем України
11 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 589/3163/18
провадження № 61-9561св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України в Сумській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Цуканова Валерія Валерійовича, на постанову Сумського апеляційного суду від 25 травня 2020 року у складі колегії суддів: Криворотенка В. І., Кононенко О. Ю., Хвостика С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України в Сумській області, про встановлення земельного сервітуту.
Позовна заява мотивована тим, що вона є співвласником об`єкта незавершеного будівництва (житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами) на АДРЕСА_1 . Іншими співвласниками вказаного майна є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . До того ж, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 0,0627 га, яка розташована на АДРЕСА_1 .
Вказувала, що на даний час будівництво вказаного будинку завершено, однак, нерухоме майно не введено до експлуатації, оскільки ОСОБА_2 умисно не звертається до державної архітектурно-будівельної інспекції з питанням введення його до експлуатації.
Зазначала, що оформлення права власності на належну їй частину житлового будинку неможливо без обтяження сервітутом земельної ділянки відповідача.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд встановити постійний земельний сервітут у виді спільного сумісного права користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0627 га та належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14 квітня 2000 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 13 березня 2020 року у складі судді Євдокімової О. П. позов ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено постійний земельний сервітут у виді спільного сумісного права користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0627 га та належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14 квітня 2000 року.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач довела неможливість задоволення власних потреб щодо користування належним їй майном в інший спосіб, ніж встановлення обтяження земельної ділянки (сервітуту), яка належить відповідачу. При цьому, суд взяв до уваги ті обставини, що між сторонами по справі тривалий час існують неприязні відносини і вони не можуть досягти згоди щодо порядку користування спірною земельною ділянкою, через що позбавлена можливості ввести до експлуатації побудований на спірній земельній ділянці житловий будинок з надвірними будівлями, який належить сторонам на праві спільної сумісної власності.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Сумського апеляційного суду від 25 травня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Рязанця А. А., задоволено.
Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 13 березня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що обставин неможливості використовувати належне позивачу нерухоме майно, у тому числі і земельну ділянку, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, або доказів, які б підтверджували створення відповідачами перешкод у користуванні вказаним нерухомим майном та земельною ділянкою, матеріали справи не містять.
Конкретними фактами спричинення перешкод у користуванні будинком, господарськими будівлями, спорудами, а також спірною земельною ділянкою, зокрема, про неможливість пройти до будинку чи споруд по спірній земельній ділянці, тощо позов ОСОБА_1 не обґрунтовується.
Також суд врахував, що ОСОБА_1 не зверталась до ОСОБА_2 з пропозицією укласти договір про встановлення земельного сервітуту, як того вимагає частина третя статті 402 ЦК України. Суд вказав, що чинним законодавством визначено порядок встановлення земельного сервітуту, який, у тому числі, передбачає ініціювання заінтересованою особою питання щодо встановлення сервітуту перед іншою особою (стаття 402 ЦК України). У разі недосягнення сторонами домовленості про його встановлення спір вирішується в судовому порядку (частина третя статті 402 ЦК України). Проте, доказів вжиття законодавчо передбачених заходів щодо встановлення земельного сервітуту позивачем не надано, а посилання ОСОБА_1 у позовній заяві на те, що заходи досудового врегулювання спору нею не здійснювались через те, що питання використання земельної ділянки неодноразово порушувалось у інших судових процесах є безпідставними, оскільки не підтверджують фактів звернень до відповідачів з питанням про встановлення земельного сервітуту.
Також колегія суддів апеляційного суду звернула увагу на відсутність у спірної земельної ділянки кадастрового номера, пославшись на вимоги статті 79 ЗК України, вважаючи, що предметом сервітуту може бути лише сформована земельна ділянка і формування земельної ділянки передбачає, зокрема, внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Спірна ділянка до даного кадастру не внесена, тому неможливо вважати, що дана ділянка сформована відповідно до вимог законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2020 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Цуканов В. В., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 13 березня 2020 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що ОСОБА_2, який є власником земельної ділянки, на якій знаходиться об`єкт незавершеного будівництва, навмисно не звертається до державної архітектурно-будівельної інспекції з питання введення до експлуатації будинку АДРЕСА_1, а вона позбавлена можливості самостійно зробити це та, відповідно, зареєструвати своє право власності на частину будинку. Вважає, що вона позбавлена можливості в інший спосіб захистити своє право, як встановлення сервітуту на спірну земельну ділянку.
Вказує, що апеляційний суд ухвалив судове рішення без врахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 628/2855/17 (провадження № 61-18710св19), де були встановлені аналогічні обставини.
Вважає помилковим посилання суду апеляційної інстанції на положення статті 402 ЦК України щодо обов`язкового звернення до відповідача у позасудовому порядку для встановлення сервітуту, оскільки вказана норма права такого не вимагає, а заперечення відповідача проти позову підтверджує його небажання встановлювати відповідний сервітут.
Також зазначає, що суд безпідставно послався на відсутність кадастрового номеру земельної ділянки, зробивши висновок, що така належно не оформлена, оскільки відсутність відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі не припиняє її статус, як об`єкта цивільного права, оскільки на час набуття її у власність, реєстрація права власності була проведена відповідно до вимог чинного на той час законодавства, яке не передбачало присвоєння кадастрового номеру.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2020 року представник ОСОБА_2 - адвокат Рязанець А. А., подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що її доводи, є безпідставними, не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду апеляційної інстанції, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2020 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14 квітня 2000 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, площею 0,0627 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
З огляду на судові рішення, а саме: рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 21 липня 2015 року та рішення Апеляційного суду Сумської області від 01 жовтня 2015 року у цивільній справі за № 589/4578/14-ц, рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 23 травня 2017 року у цивільній справі за № 589/2272/16-ц, на вищевказаній земельній ділянці знаходиться об`єкт незавершеного будівництва, який фактично є готовим до введення в експлуатацію.
Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 01 жовтня 2015 року у цивільній справі за № 589/4578/14-ц незавершене будівництво на АДРЕСА_1 визнано об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник вказує неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 628/2855/17, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Цуканова В. В., підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.