Постанова
Іменем України
16 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 295/13681/18
провадження № 61-19444св19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В.О. (суддя-доповідач), Жданової В.С., Ігнатенка В.М.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідачі: Комунальне підприємство "Центр державної реєстрації" Садківської сільської ради Житомирського району Житомирської області, Акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
третя особа - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, подану їх представником ОСОБА_5, на постанову Житомирського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Трояновської Г.С., Павицької Т.М., Миніч Т.І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Садківської сільської ради Житомирського району Житомирської області (далі - КП "Центр державної реєстрації"), Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - АТ "Укрсоцбанк") про визнання дій незаконними та скасування рішення.
На обґрунтування позовних вимог зазначали, що за умовами договору відновлювальної кредитної лінії № 284/24-77 від 27 лютого 2008 року, ОСОБА_4 отримала від Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі - АКБ СР "Укрсоцбанк"), правонаступником якого є АТ "Укрсоцбанк", кредит в розмірі 34 000 доларів США. У забезпечення цього договору, вони за іпотечним договором № 3610 від 27 лютого 2008 року передали в іпотеку банку належну їм на праві власності чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
На початку жовтня 2018 року їм стало відомо, що право власності на квартиру, яка є предметом іпотеки, зареєстровано за АТ "Укрсоцбанк".
Посилаючись на те, що державна реєстрація права власності банку на іпотечну квартиру здійснена із порушенням Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, оскільки державному реєстратору не надано повного пакету документів, необхідних для здійснення реєстрації права власності, а саме не надано завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцям та боржнику, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 просили визнати незаконним рішення державного реєстратора КП "Центр державної реєстрації" Годзя Є.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 43155376 від 24 вересня 2018 року та скасувати запис № 28056415 про право власності АТ "Укрсоцбанк" на квартиру АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 19 червня 2019 року у складі головуючого судді Перекупка І. Г. позов задоволено. Визнано рішення державного реєстратора КП "Центр державної реєстрації" Годзя Є.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 43155376 від 24 вересня 2018 року незаконним та скасовано запис № 28056415 про право власності АТ "Укрсоцбанк" на квартиру АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що за відсутності підтвердження отримання іпотекодавцями та боржником письмової вимоги іпотекодержателя, державна реєстрація за банком права власності на іпотечну квартиру проведена без дотримання положень статей 10, 18, 22, 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" та пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, а тому підлягає скасуванню.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року апеляційну скаргу АТ "Укрсоцбанк" задоволено. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 19 червня 2019 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що при проведенні реєстраційних дій щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем АТ "Укрсоцбанк" державним реєстратором не було допущено порушень вимог закону, оскільки банком було подано повний пакет документів у порядку та строки, регламентовані Законом України "Про іпотеку" та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У жовтні 2019 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, через свого представника ОСОБА_5, подали до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції безпідставно не застосовано Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, відповідно до якого не може бути звернуто стягнення на квартиру позивачів, яка передана в іпотеку банку. Апеляційним судом не взято до уваги порушення державним реєстратором під час здійснення державної реєстрації права власності на квартиру, належну позивачам, вимог Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, при цьому не досліджено матеріали реєстраційної справи, лише документи реєстраційної справи та не враховано, що всупереч вимогам пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор провів реєстрацію права власності банку на квартиру позивачів за відсутності всіх необхідних документів, а саме за відсутності завіреної в установленому порядку копії письмової вимоги банку про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцям та боржнику, унаслідок чого посилання суду на те, що у державного реєстратора не було законних підстав для відмови у державній реєстрації права власності на нерухоме майно, є безпідставним.
Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та доводи інших учасників справи
У поданому 27 грудня 2019 року відзиві АТ "Альфа-Банк", яке є правонаступником АТ "Укрсоцбанк", просить касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, залишити без задоволення, посилаючись на її необґрунтованість, а оскаржувану постанову апеляційного суду, яка ухвалена з дотриманням вимог процесуального та матеріального права, залишити без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4, здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що 27 лютого 2008 року між АКБ СР "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Укрсоцбанк", та ОСОБА_4 був укладений договір відновлювальної кредитної лінії № 284/24-77, за умовами якого ОСОБА_4 отримала кредит в розмірі 34 000 доларів США.
З метою забезпечення належного виконання зобов`язань за вказаним договором, того ж дня між АКБ СР "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Укрсоцбанк", та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 був укладений іпотечний договір № 3610, згідно якого позивачі передали в іпотеку банку належну їм на праві власності чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Умовами пункту 2.4 договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель має право у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов`язання (умов кредитного договору), задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно пункту 4.1 договору іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов`язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із таких способів як шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку" (пункт 4.5 договору іпотеки).
Отже, укладений між сторонами договір іпотеки, містить іпотечне застереження.
Через неналежне виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором станом на 15 лютого 2018 року утворилася заборгованість в розмірі 73 214, 52 доларів США.
Вимоги про виконання порушеного зобов`язання боржнику та трьом іпотекодавцям банк направив поштовим зв`язком 27 березня 2018 року, які особисто вручено ОСОБА_1 30 березня 2018 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, списком відправки цінної кореспонденції № 266 ВПЗ Чернігів.
АТ "Укрсоцбанк" вимагав від ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 сплатити заборгованість за кредитним договором в розмірі 73 214,52 доларів США та попередив іпотекодавців про те, що у разі невиконання вказаної вимоги протягом тридцятиденного строку банк має намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому статтею 37 Закону України "Про іпотеку". Банк також повідомив, що у разі задоволення вимог іпотекодержателя у зазначеному порядку іпотекодавцям буде прощено (анульовано) залишок непогашеної заборгованості за кредитом.
Вказана вимога банку виконана не була.
У зв`язку з неусуненням порушень умов кредитного договору, банк згідно з наявним в іпотечному договорі застереженням в позасудовому порядку зареєстрував за собою право власності на предмет іпотеки, а саме на підставі рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 43155376 від 24 вересня 2018 року здійснено реєстрацію права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 за АТ "Укрсоцбанк".
Мотиви з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права
За змістом частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (частина перша статті 546 ЦК України).
Іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку"(абзац другий статті 1 Закону України "Про іпотеку").