Постанова
Іменем України
13 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 709/535/18
провадження № 61-21751 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон";
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Фетісової Т. Л.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" (далі - ТОВ "Золотоніський бекон") про стягнення невиплаченої суми заробітної плати, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що з 10 квітня 2013 року вона працювала у ТОВ "Золотоніський бекон" на посаді керуючого дільницею.
14 лютого 2018 року її звільнено з роботи на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України за згодою сторін.
Вказувала, що у порушення вимог трудового законодавства в день звільнення і на час звернення до суду з нею не було проведено остаточний розрахунок, не виплачено заробітну плату за лютий 2018 року у розмірі 4 344,36 грн та грошову компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 6 764,80 грн.
Зазначала, що відповідно до статті 117 КЗпП України роботодавець зобов`язаний сплатити середній заробіток за весь час затримки, що на момент направлення цієї позовної заяви становить 11 946,99 грн та по 362,03 грн за кожен день затримки до фактичного розрахунку.
Вказувала, що їй також завдано моральну шкоду, яку вона оцінює у розмірі 5 000 грн, обґрунтовуючи тим, що дії відповідача поставили її у скрутне матеріальне становище, унеможливили забезпечення нормального існування її та членів її сім`ї, що мало наслідком виникнення тяжкого психологічного стану. Вказане також зумовило необхідність шукати додаткові джерела доходу для забезпечення свого існування.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ТОВ "Золотоніський бекон" на її користь невиплачену заробітку плату за лютий 2018 року у розмірі 4 344,36 грн, грошову компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 6 764,80 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку та 5 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 02 серпня 2019 року у складі судді Чубая В. В. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ "Золотоніський бекон" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 4 466,56 грн та компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 9 038,87 грн з відрахуванням всіх належних зборів, податків та обов`язкових платежів.
Стягнуто з ТОВ "Золотоніський бекон" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 160 731,40 грн з відрахуванням всіх належних зборів, податків та обов`язкових платежів.
Стягнуто з ТОВ "Золотоніський бекон" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 500 грн.
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Стягнуто з ТОВ "Золотоніський бекон" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704,80 грн та 5 720 грн витрат по оплаті судово-почеркознавчої експертизи, а всього 6 424,80 грн.
Стягнуто з ТОВ "Золотоніський бекон" на користь держави судовий збір у розмірі 1 409,60 грн.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати у розмірі 4 466,56 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при звільненні позивачу не була виплачена заробітна плата у повному обсязі, а також компенсація за невикористані дні відпустки, отже наявні підстави для задоволення позовних вимог.
При вирішенні спору судом першої інстанції враховано висновок судово-почеркознавчої експертизи від 01 квітня 2019 року № 1487/18-23, 433/19-23, відповідно до якого підпис у графі "Підпис в одержанні" у платіжній відомості № 000000216 від 14 лютого 2018 року виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.
Також суд вважав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, які є похідними від вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум, розмір якого визначено судом у сумі 160 731,40 грн, з урахуванням середньоденної заробітної плати позивача у сумі 440,36 грн та загального часу затримки розрахунку з 15 лютого 2018 року по 02 серпня 2019 року включно (день ухвалення рішення у справі), а також позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, розмір якої суд визначив у сумі 500 грн, виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "Золотоніський бекон" задоволено частково.
Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 02 серпня 2019 року змінено.
Зменшено визначений судом розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку, який підлягає стягненню з ТОВ "Золотоніський бекон" на користь ОСОБА_1 з 160 731,40 грн до 38 751,68 грн з відрахуванням всіх належних зборів, податків та обов`язкових платежів.
В решті рішення залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що позивач перебувала у трудових відносинах з відповідачем до 14 лютого 2018 року, виконувала свої трудові обов`язки в повному обсязі, а при звільненні не отримала всі належні їй платежі, отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі та грошової компенсації за невикористану відпусткуу загальному розмірі 13 505,43 грн.
Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку, апеляційний суд виходив з того, що визначаючи розмір цього відшкодування у сумі 160 731,40 грн, суд першої інстанції не в повній мірі врахував розмір спірної суми та частку, яку вона становила у заявлених вимогах, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком і не застосував принцип співмірності та справедливості.
Врахувавши визначені законом строки розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до вимог статті 275 ЦПК України (не більше 60 днів), фактичну тривалість розгляду справи з моменту відкриття провадження у справі та до ухвалення рішення по суті - більше одного року семи місяців, врахувавши період з часу звільнення позивача з роботи по час подачі позовної заяви до суду (28 днів), апеляційний суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за 88 днів, який, з урахуванням середньоденної заробітної плати позивача (440,36 грн) становить 38 751,68 грн, та відповідатиме конкретним обставинам справи, принципу співмірності та справедливості.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила постанову Черкаського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року скасувати у частині вирішення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та залишити в силі рішення суду першої інстанції в цій частині, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 20 січня 2020 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 709/535/18 із Чорнобаївського районного суду Черкаської області.
У лютому 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неправомірно зменшено розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. На думку заявника, у разі затримки розрахунку при звільненні з вини роботодавця, суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь час затримки, а у разі його непроведення до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність у цьому своєї вини.
Судове рішення оскаржується лише у частині розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнутого з відповідача на користь позивача. В іншій частині судове рішення не оскаржується, а тому касаційному перегляду не підлягає в силу вимог статті 400 ЦПК України.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2020 року надійшов відзив від ТОВ "Золотоніський бекон", у якому заявник фактично не погоджується з рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 02 серпня 2019 року та постановою Черкаського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 10 квітня 2013 року ОСОБА_1 прийнята на роботу до ТОВ "Золотоніський бекон" на посаду керуючого дільницею.
14 лютого 2018 року ОСОБА_1 звільнено з роботи на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України за згодою сторін.