Постанова
Іменем України
04 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 186/432/19
провадження № 61-2968св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 січня 2020 року у складі колегії суддів: Каратаєвої Л. О., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я, внаслідок вчинення кримінального злочину за частиною 1 статті 121 КК України, у цивільному провадженні.
Позовна заява мотивована тим, що вироком Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2013 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною першою статті 121 КК України, призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі на п`ять років та задоволено цивільний позов ОСОБА_1 у повному обсязі.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2014 року вирок суду першої інстанції в частині визнання ОСОБА_2 винним у скоєнні злочину та призначення йому покарання залишено без змін, але з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 74, частиною першою статті 49 КК України, ОСОБА_2 звільнено від призначеного судом першої інстанції покарання у зв`язку зі спливом строків давності. Вирок Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2013 року було скасовано в частині вирішення цивільного позову, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд у той же суд в порядку цивільного судочинства.
Згідно з вказаним вироком та висновком комісійної судово-медичної експертизи від 22 червня 2012 року № 39/11 завдані ОСОБА_2 тілесні ушкодження викликали у ОСОБА_1 розлад здоров`я і призвели до наслідків, які заподіяли 50 % постійної втрати загальної працездатності та непоправного знівечення обличчя, і належать до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою розладу здоров`я, поєднаного зі стійкою втратою працездатності не менш ніж на одну третину.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив:
- стягнути із ОСОБА_2 на його користь компенсацію за шкоду, завдану каліцтвом, внаслідок вчинення кримінального злочину, шляхом відшкодування заробітку, втраченого у зв`язку із частковою постійною втратою загальної працездатності за період з 01 квітня 2004 року до 28 лютого 2019 року у розмірі 542 510 грн.
- стягнути із ОСОБА_2 на його користь компенсацію за шкоду, завдану каліцтвом, внаслідок вчинення кримінального злочину, шляхом відшкодування заробітку, втраченого у зв`язку із частковою постійною втратою загальної працездатності у розмірі 10 432 грн 50 коп. щомісячно, але не менше 2,5 мінімальних заробітних плат починаючи з 01 березня 2019 року.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2019 року провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я, внаслідок вчинення кримінального злочину за частиною 1 статті 121 КК України, у цивільному провадженні закрито у зв`язку з тим, що є таке, що набрало законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Роз`яснено сторонам наслідки закриття провадження у справі, передбачені частиною 2 статті 256 ЦПК України. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Скасовано заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на: 1/2 частку автомийки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який проживає по АДРЕСА_2 ; що належить ОСОБА_2, який проживає на АДРЕСА_2 на праві приватної власності рухоме і нерухоме майно та грошові кошти, що належать ОСОБА_2, і знаходяться у нього або на його банківських рахунках, в межах суми позову 542 510 грн, встановлені ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 04 квітня 2019 року (а.с.154-157).
Ухвала суду мотивована тим, що позивач уже звертався до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з аналогічним позовом до відповідача про відшкодування втраченого заробітку та просив суд стягнути з відповідача на його користь втрачений у зв`язку з втратою загальної працездатності, внаслідок злочину, заробіток (дохід) в сумі 274 245 грн та втрачений у зв`язку з втратою загальної працездатності, внаслідок злочину, заробіток (дохід) у розмірі 2,5 мінімальних заробітних плат, розмір яких встановлений законом України, щомісячно та постійно, починаючи з 01 лютого 2016 року, тому на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України провадження у цій справі підлягає закриттю.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 січня 2020 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2019 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що наявні підстави для закриття провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України, згідно з яким суд ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
У травні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України дійшов помилкового висновку про те, що позов поданий позивачем до суду першої інстанції про відшкодування втраченого заробітку є тотожний позову, який поданий позивачем до суду першої інстанції 15 березня 2019 року про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я внаслідок вчинення кримінального злочину, передбаченого частиною першою статті 121 КК України. Заявником надано новий доказ - лист від 22 серпня 2018 року за вих. № 5/557 за підписом головного лікаря комунального закладу "ОКЦ МСЕК" ОСОБА_3, на підставі якого заявлено нові позовні вимоги.
Відзив на касаційну скаргу відповідач не подавав.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування втраченого заробітку.
Позовні вимоги мотивовано тим, що вироком Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2013 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною першою статті 121 КК України, призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі на п`ять років та задоволено цивільний позов ОСОБА_1 .
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2014 року вирок суду першої інстанції в частині визнання ОСОБА_2 винним у скоєнні злочину та призначення йому покарання залишено без змін, але з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 74, частиною першою статті 49 КК України, ОСОБА_2 звільнено від призначеного судом першої інстанції покарання у зв`язку зі спливом строків давності. Вирок Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2013 року було скасовано в частині вирішення цивільного позову, справу в цій частині направлено на новий розгляд у той же суд в порядку цивільного судочинства.
Згідно з вказаним вироком та висновком комісійної судово-медичної експертизи від 22 червня 2012 року № 39/11 завдані ОСОБА_2 тілесні ушкодження викликали у ОСОБА_1 розлад здоров`я і призвели до наслідків, які заподіяли 50 % постійної втрати загальної працездатності та непоправного знівечення обличчя, і належать до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою розладу здоров`я, поєднаного зі стійкою втратою працездатності не менш ніж на одну третину.