Постанова
Іменем України
09 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 754/3856/17
провадження №61-8360св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - державне підприємство "Національний академічний театр опери та балету України імені Т. Г. Шевченка",
представник відповідача - Галич Анастасія Сергіївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 26 листопада 2019 року у складі судді Лісовської О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 12 березня 2020 року у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Андрієнко А. М., Соколової В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до державного підприємства "Національний академічний театр опери та балету України імені Т. Г. Шевченка" (далі - ДП "Національний академічний театр опери та балету України імені Т. Г. Шевченка") про визнання права на укладення строкового трудового договору, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що з вересня 2001 року вона перебувала у трудових відносинах з ДП "Національний академічний театр опери та балету України імені Т. Г. Шевченка", працюючи за безстроковою трудовою угодою на посаді артиста симфонічного оркестру вищої категорії.
15 грудня 2016 року їй було вручено повідомлення про зміну істотних умов праці, а саме зміну трудового договору, укладеного між нею і театром, на контракт згідно з вимогами Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури" від 28 січня 2016 року № 955-VІІІ (далі - Закон № 955-VІІІ).
На виконання вимог вказаного Закону № 955-VІІІ адміністрацією театру їй було запропоновано проект трудового контракту, з умовами якого вона не погодилася, оскільки вони погіршували її становище як працівника, порушували її трудові права та не відповідали діючому законодавству. У зв`язку з цим вона неодноразово зверталася до адміністрації театру із проектами контрактів у своїй редакції, проте остання їх відхиляла без належного правового обґрунтування.
Наказом ДП "Національний академічний театр опери та балету України імені Т. Г. Шевченка" від 23 лютого 2017 року № 213-к із нею було припинено безстроковий трудовий договір на підставі пункту 9 статті 36 КЗпП України, пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 955-VІІІ.
Вважала, що адміністрація ДП "Національний академічний театр опери та балету України імені Т. Г. Шевченка", відхиляючи її проекти контрактів, керувалася виключно суб`єктивними підходами в їх оцінці.
Посилаючись на те, що адміністрація театру безпідставно відмовила їй в укладенні поданого нею проекту контракту, безальтернативно наполягаючи на підписанні запропонованого нею проекту контракту, який містить значні порушення її трудових прав, ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право на укладення строкового трудового договору з театром на умовах, визначених законодавством України, що регулює укладання вказаних договорів, з урахуванням посади, що вона обіймала на момент припинення безстрокового трудового договору. Крім того, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ДП "Національний академічний театр опери та балету України імені Т. Г. Шевченка" на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі 110 575,08 грн та 10 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої їй вищевказаними діями відповідача.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 26 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 12 березня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що звільнення позивача проведено у зв`язку з набранням чинності Законом № 955-VІІІ, яким установлено контрактну форму трудових відносин. При цьому відповідно до пункту 9 статті 36 КЗпП України відмова від підписання контракту є підставою для припинення укладеного з ним безстрокового трудового договору.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 08 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 757/4906/15-ц, провадження № 61-47651св18, від 22 травня 2019 року у справі № 727/7932/18, провадження № 61-414св19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що, відмовляючи у задоволенні її позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, не врахував, що згідно зі змінами в законодавстві щодо переходу на контракту форму трудових відносин працівникам, які раніше виконували трудові обов`язки за безстроковим трудовим договором, забезпечувалася гарантія на першочергове укладення контракту без конкурсу. Адміністрація театру без законних підстав вимагала укладення контракту із умовами, що були запропоновані нею, при цьому відхилялись будь-які пропозиції та зауваження ОСОБА_1, що суперечить вимогам частині третьої статті 21 КЗпП України. Вважає безпідставним висновки суду про неможливість застосування для вирішення спору положень пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України, оскільки це суперечить статті 9 ЦК України. Заявлені вимоги відповідають способу, у який має відбутись поновлення порушеного права.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2020 року представник ДП "Національний академічний театр опери та балету України імені Т. Г. Шевченка" - Галич А. С. подала відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 з 11 вересня 2001 року перебувала у трудових відносинах з ДП "Національний академічний театр опери та балету України імені Т. Г. Шевченка" та працювала на посаді артистки симфонічного оркестру вищої категорії (віолончель).
28 січня 2016 року прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури", згідно із яким статтю 20 Закону України "Про театри і театральну справу" викладено у наступній редакції, а саме:
"До професійних творчих працівників театру належать художній та артистичний персонал театру. Трудові відносини з професійними, творчими працівниками, художнім та артистичним персоналом державних та комунальних театрів оформлюються шляхом укладання контрактів. Керівник державного чи комунального театру може залучати артистичний та художній персонал понад штатну чисельність на підставі цивільно-правового договору в порядку, визначеному законом".
Відповідно до прикінцевих положень цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних та комунальних закладів культури, а також з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури, згідно з пунктом 9 статті 36 Кодексу законів про працю України. Ця норма не поширюється на професійних творчих працівників комунальних закладів культури у територіальних громадах з населенням до 5 тисяч жителів.
Наказом Міністерства культури України від 02 серпня 2016 року № 624 затверджена форма контракту з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури.
Наказом ДП "Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка" від 02 грудня 2016 року № 899-к повідомлено працівників художнього та артистичного персоналу підприємства про зміну істотних умов праці, а саме зміну форми трудового договору, укладеного між ДП "Національний академічний театр опери та балету України імені Т. Г. Шевченка" і працівниками художнього та артистичного персоналу, на контракт. Зобов`язано начальника відділу кадрів і зарубіжних зв`язків у термін до 10 грудня 2016 року вручити персонально під підпис повідомлення про зміну істотних умов праці; у термін до 15 грудня 2016 року одержати письмове підтвердження працівників художнього та артистичного персоналу театру, згодних продовжувати роботу за контрактом .
15 грудня 2016 року ОСОБА_1 повідомлено про зміну істотних умов праці з 16 лютого 2017 року.
01 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернулася до генерального директора ДП "Національний академічний театр опери та балету України імені Т. Г. Шевченка" з проханням надати в найкоротший термін для ознайомлення та узгодження контракт з конкретно визначеними умовами праці для подальшого його підписання.
06 лютого 2017 року ОСОБА_1 надано генеральному директору ДП "Національний академічний театр опери та балету України імені Т. Г. Шевченка" редакцію свого варіанту контракту.
15 лютого 2017 року ОСОБА_1 повідомила ДП "Національний академічний театр опери та балету України імені Т .Г. Шевченка", що позиція театру не підтверджена жодною нормою закону або іншого нормативного документу, з якого б вбачалось, що представлена нею редакція контракту оформлена з порушенням законодавства, а також направила на адресу театру підписаний контракт для прийняття та підписання його .
17 лютого 2017 року ДП "Національний академічний театр опери та балету України імені Т. Г. Шевченка" проінформувало ОСОБА_1 про те, що не вбачає підстав для прийняття запропонованої редакції контракту та було запропоновано до 23 лютого 2017 року здійснити своє вільне волевиявлення і підписати або не підписати контракт в редакції, отриманій ОСОБА_1 14 лютого 2017 року, строком дії з дня підписання до 30 червня 2018 року.
22 лютого 2017 року ДП "Національний академічний театр опери та балету України імені Т. Г. Шевченка" направило ОСОБА_1 лист, в якому зазначено, що 23 лютого 2017 року завершується термін безстрокового трудового договору. Також проінформувало, що у разі прийняття ОСОБА_1 рішення про неукладення контракту, це тягне за собою припинення діючого трудового договору відповідно до пункту 9 статті 36 КЗпП України. Вказаний лист був отриманий ОСОБА_1 22 лютого 2017 року.
24 лютого 2017 року складено акт про те, що ОСОБА_1 не прийняла пропозицію дирекції театру про укладення контракту на виконання вимог пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 28 січня 2016 року № 955-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів".
Наказом ДП "Національний академічний театр опери та балету України імені Т. Г. Шевченка" від 23 лютого 2017 року № 213-к на виконання вимог пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 28 січня 2016 року №955-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури" припинено безстроковий трудовий договір з ОСОБА_1 на підставі пункту 9 статті 36 КЗпП України.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.