Постанова
Іменем України
12 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 363/975/18
провадження № 51-149 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Матієк Т.В., Могильного О.П.
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Матюшевої О.В.,
представника потерпілої Коломійця І.О.,
потерпілої ОСОБА_1,
захисника Пугачова Є.К.,
засудженого ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_2 та захисника Пугачова Є.К. на ухвалу Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року у кримінальному провадженні № 12017110150001190 за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Вишгородського районного суду Київської області від 18 червня 2019 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_1 21 357,55 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 558 450 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди та процесуальні витрати в розмірі 3000 грн.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника залишені без задоволення, а вирок районного суду - без зміни.
За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винуватим у тому, що він 05 грудня 2017 року приблизно о 17:00 год. після розпивання алкогольних напоїв з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за місцем свого проживання у АДРЕСА_1, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у під`їзді вказаного будинку завдав ОСОБА_4 два удари ножем у спину, спричинивши колото - різані рани спини з ушкодженням внутрішніх органів. Після цього ОСОБА_2 повернувся до своєї квартири. В подальшому, бажаючи усунення наслідків вчиненого злочину, ОСОБА_2 відреагував на крики ОСОБА_6 про допомогу та відвіз потерпілого до лікарні, де ОСОБА_4 помер від отриманих тілесних ушкоджень.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Пугачов Є.К. просить змінити ухвалу апеляційного суду та пом`якшити призначене засудженому покарання до 7 років позбавлення волі. Зазначає, що апеляційний суд при залишенні без задоволення доводів апеляційних скарг сторони захисту щодо суворості призначеного покарання не взяв до уваги конкретні обставини скоєного, поведінку винного після вчинення злочину, усі дані про його особу, не звернув уваги на фактичне визнання ОСОБА_2 своєї вини, щире каяття та намір відшкодувати потерпілій завдану шкоду.
Касаційна скарга засудженого ОСОБА_2 є аналогічною за змістом і також містить клопотання про пом`якшення призначеного йому покарання.
Позиції інших учасників судового провадження
На касаційну скаргу захисника Пугачова Є.К. подано заперечення від представника потерпілої - адвоката Коломійця І.О., який просив залишити судове рішення без зміни.
Засуджений та його захисник у суді касаційної інстанції посилалися на неефективність захисту в суді першої інстанції, що мало своїм наслідком призначення ОСОБА_2 надто суворого покарання, просили задовольнити скарги та пом`якшити призначене покарання.
Потерпіла та її представник заперечували проти задоволення скарг та просили залишити судове рішення без зміни.
Прокурор у судовому засіданні вважали ухвалу апеляційного суду законною та обґрунтованою, а призначену засудженому міру покарання такою, що відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та даним про особу винного, і просила залишити судове рішення без зміни.
Мотиви суду
Згідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 438 цього Кодексу підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. З усіх інших касаційний суд рішення судів першої та апеляційної інстанцій не переглядає.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 та кваліфікація його дій у касаційному порядку не оскаржуються. При перевірці доводів, наведених у касаційних скаргах, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
Єдиним доводом касаційних скарг як захисника, так і засудженого є те, що призначене ОСОБА_2 покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу внаслідок суворості. Цей довід не заслуговує на увагу з огляду на наступне.
Статтею 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню.
Згідно із ст. 414 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.
Термін "явно несправедливе покарання" означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.