Постанова
Іменем України
12 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 127/5440/18
Провадження № 51-3642 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Кравченка С.І.,
суддів: Білик Н.В., Ємця О.П.,
при секретарі Ковтюку В.В.,
за участю прокурора Костюка О. С.,
засудженого (в режимі
відеоконференції) ОСОБА_1,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12018020020000296 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Польова Лисіївка Калинівського району Вінницької області, який зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Липовецького районного суду Вінницької області від 17 травня 2011 року за ч.2 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 296, ст. ст.70, 71 КК України, на 8 років 4 місяці позбавлення волі, з конфіскацією майна, 6 червня 2017 року звільнений умовно-достроково з невідбутим строком покарання 9 місяців 13 днів,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,
за касаційною скаргою захисника Жовмір Д.О. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 6 травня 2020 року,
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 29 січня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 186 КК України на 6 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Липовецького районного суду Вінницької області від 17 травня 2011 року, призначено остаточне покарання 6 років 6 місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 ухвалено рахувати з моменту затримання, тобто, з 20 січня 2018 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_1 в строк відбування покарання зарахований строк попереднього увʼязнення у цьому провадженні з 20 січня 2018 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього увʼязнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишений тримання під вартою.
Вирішено питання про процесуальні витрати та речові докази у провадженні.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 29 січня 2018 року, скасований.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 6 травня 2020 року цей вирок залишено без зміни.
За вироком суду, ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 20 січня 2018 року о 00 год. 40 хв. через відчинені двері незаконно проник до приміщення кухні кафе "Квартал" по АДРЕСА_2, та реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, умисно, повторно викрав жіночу сумку, належну ОСОБА_2, всередині якої знаходились її особисті речі на загальну суму 12745,40 гривень, а також жіночу сумку, належну ОСОБА_3, з її особистими речами на загальну суму 454,25 гривень, та направився до виходу з приміщення кухні, де його помітили ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Розуміючи та усвідомлюючи, що його дії викрито сторонніми особами ОСОБА_1 вибіг з приміщення кафе з викраденим майном, завдавши своїми діями потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 12745,40 гривень та потерпілій ОСОБА_3 на загальну суму 454, 25 гривень.
Судом дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у інше приміщення, вчинений повторно.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Жовмір Д.О. в інтересах засудженого ОСОБА_1 просить ухвалу апеляційного суду скасувати у зв`язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Зазначає, що апеляційний суд належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги захисника щодо недопустимості доказів, не надав на них обґрунтованих відповідей, зокрема, щодо протоколів впізнання, недопустимості протоколу огляду місця події, під час якого фактично був проведений обшук ОСОБА_1 . Вказує, що відсутній протокол затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України. Стверджує, що апеляційний суд, залишаючи вирок суду першої інстанції без зміни, не дотримався вимог статей 50, 65 КК України, належним чином не врахував дані про особу засудженого і обставини вчинення злочину. Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_1 підтримав касаційну скаргу захисника, просив її задовольнити.
Прокурор, посилаючись на безпідставність доводівскарги захисника Жовмір Д.О., заперечив проти її задоволення.
Мотиви Суду
Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, що перевіряється в апеляційному порядку та повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції, тобто бути законною і обґрунтованою.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вимогами кримінального процесуального закону передбачено, що рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом з точки зору його законності й обґрунтованості, тобто відповідності нормам матеріального і процесуального закону, фактичним обставинам справи, доказам, дослідженим у судовому засіданні.
Окрім додержання цих вимог, в судовому рішенні слід проаналізувати і зіставити з наявними у провадженні матеріалами всі доводи, наведені в апеляції, і дати на кожен із них вичерпну відповідь.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 419 КПК України при залишенні апеляційної скарги без задоволення, мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Як убачається з ухвали суду апеляційної інстанції, ці вимоги закону при перегляді кримінального провадження апеляційним судом виконані.