Постанова
Іменем України
12 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 325/1151/19
Провадження № 51 - 3706 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів Матієк Т.В., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Замкового І.А.,
прокурора Єременка М.В.,
засудженого ОСОБА_1 в режимі відеоконференції,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080330000228 від 27 травня 2019 року, № 12019080330000196 від 05 травня 2019 року, № 12019080330000298 від 01 липня 2019 року, об`єднані в одне провадження за номером 1-кп/325/114/2019 щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Приазовське Приазовського району Запорізької області, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Приазовського районного суду Запорізької області від 02 травня 2019року за ст. 185 ч. 2 КК України до 4 місяців арешту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
за ст. 185 ч. 2, ст. 185 ч. 3, ст. 289 ч. 2 КК України,
за касаційною скаргою заступника прокурора Запорізької області Черния П.А. на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 04 травня 2020 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Приазовського районного суду Запорізької області від 23 серпня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч. 2, ст. 185 ч. 3, ст. 289 ч. 2 КК України, і призначено покарання:
1) за злочини, вчинені після постановлення вироку Приазовського районного суду Запорізької області від 02 травня 2019 року, але до набранням цим вироком законної сили:
- за ст. 185 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки (епізод від 04.05.2019 року, епізод від 27.05.2019 року).
- за ст. 289 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна (епізод від 27.05.2019 року).
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання у виді позбавлення волі, визначеного ОСОБА_1 за цим вироком та не відбутого покарання у виді арешту за вироком Приазовського районного суду Запорізької області від 02 травня 2019 року, на підставі ст. 72 КК України, виходячи з розрахунку один день арешту відповідає одному дню позбавлення волі, призначено покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі без конфіскації майна, зарахувавши в строк покарання, покарання відбуте ним частково за вироком Приазовського районного суду Запорізької області від 02 травня 2019 року.
2) за злочин, вчинений після ухвалення вироку Приазовського районного суду Запорізької області від 02 травня 2019 року, після набранням цим вироком законної сили:
- за ст. 185 ч. 3 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки (епізод від 30.06.2019 року);
На підставі ст. 71 ч. 1 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Приазовського районного суду Запорізької області від 02 травня 2019 року у співвідношенні згідно зі ст. 72 ч. 1 п. 1 п.п. а КК України та призначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці без конфіскації майна.
До набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 вказано рахувати з 23 серпня 2019 року, зарахувавши покарання відбуте частково з 16 липня 2019 року за попереднім вироком Приазовського районного суду Запорізької області від 02 травня 2019 року.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати в розмірах 471 грн. 03 коп., 942 грн. 06 коп., 471 грн. 03 коп. за проведення товарознавчих експертиз. № 22-56 від 05.06.2019 року, № 11/1-100 від 12.06.2019 року, № 24-15 від 09.07.2019 року відповідно.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин.
Так, ОСОБА_1 близько 09.00 години 04 травня 2019 року, знаходячись по АДРЕСА_2, шляхом вільного доступу, через відкриті в`їзні ворота, зайшов до подвір`я домоволодіння АДРЕСА_2 , де маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно скоїв крадіжку велосипеду "Winner Impulse 27.5", вартістю 7199 гривень 67 копійок, який знаходився біля будинку вказаного домоволодіння. В подальшому викраденим майном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальний збиток на вищевказану суму.
27 травня 2019 року о 02.00 годині ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, пройшов до під`їзду будинку АДРЕСА_4, де скоїв крадіжку чоловічих спортивних кросівок вартістю 283 гривні 33 копійки та дитячого самокату марки "Скутер" вартістю 200 гривень, які знаходились на сходовому майданчику четвертого поверху вищевказаного будинку. Після чого викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 483 гривні 33 копійки.
Крім цього, 27 травня 2019 року о 04.00 годині ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи з корисливих мотивів, повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, підійшов до під`їзду будинку АДРЕСА_4, де застосовуючи фізичну силу, шляхом штовхання, перемістив мотоцикл моделі "Simple 50" до місця свого мешкання, тим самим скоїв незаконне заволодіння вищевказаним мотоциклом, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 3441 гривня 72 копійки.
Також 30 червня 2019 року о 21.00 годині ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом відкриття вхідної металевої хвіртки, пройшов на огороджене подвір`я будинку АДРЕСА_5, де скоїв крадіжку велосипеду марки "Україна" вартістю 1066 гривень 67 копійок, який знаходився під навісом біля вищевказаного будинку. Після чого викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 1066 гривень 67 копійок.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 04 травня 2020 року апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області Вознюка Ю.М. залишено без задоволення, а вирок Приазовського районного суду Запорізької області від 23 серпня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі заступник прокурора Запорізької області Черний П.А. просить скасувати ухвалу апеляційного суду у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого ОСОБА_1 внаслідок м`якості, і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вважає, що судами обох інстанцій не дано належної оцінки усім даним про особу ОСОБА_1, не враховано обставину, що обтяжує покарання, та необґрунтовано призначено покарання в мінімальних межах санкцій злочинів, за вчинення яких його визнано винним та засуджено. Також вказує на неправильне застосування судами закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 70 ч. 4, ст. 71 КК України, що підтверджується висновком щодо застосування норми права, сформульованому об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду у справі № 766/39/17 у постанові від 01 червня 2020 року.
Заперечення на касаційну скаргу від учасників судового провадження не надходили.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу необґрунтованою в частині необхідності врахувати рецидив злочинів як обставину, що обтяжує покарання, та обґрунтованою в частині м`якості призначеного покарання і неправильного застосування ст. 70 ч. 4 КК України, просив скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Засуджений ОСОБА_1 заперечував проти задоволення касаційної скарги та просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ст. 185 ч. 2, ст. 185 ч. 3, ст. 289 ч. 2 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.