Постанова
Іменем України
13 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 487/8140/15-ц
провадження № 61-8735св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач (відповідач) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач) - ОСОБА_2,
відповідач (позивач) - ОСОБА_3,
позивач (відповідач, третя особа) - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
третя особа - Миколаївська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 січня 2020 року у складі судді Щербини С. В. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 05 травня
2020 року у складі колегії суддів: Царюк Л. М., Базовкіної Т. М., Яворської Ж. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виділ частки житлового будинку в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою.
Позовна заява обґрунтована тим, що зазначене домоволодіння належить
їй та ОСОБА_6 (39/100 часток), ОСОБА_2 (26/100 часток),
ОСОБА_3 (20/100 часток) на праві спільної часткової власності. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виділили свої частки в окрему адресу:
АДРЕСА_1 розташоване на земельній ділянці площею 1 152,00 кв. м,
на АДРЕСА_2, яка була виділена в користування на підставі рішення виконкому Миколаївської міської ради № 1965 від 02 грудня 1955 року. На цій же земельній ділянці розташовані і частки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, виділені в окрему адресу.
Неодноразово уточнюючи свої позовні вимоги ОСОБА_1 02 травня
2019 року остаточно просила виділити в натурі належні їй на праві власності 15/100 часток домоволодіння АДРЕСА_2 за першим варіантом судової будівельно-земельно-технічної експертизи № 166/18
від 08 лютого 2019 року та визначити порядок користування земельною ділянкою, розташованої на АДРЕСА_2 між співвласниками
ОСОБА_3 , ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_5 по першому варіанту судової будівельно-земельно-технічної експертизи № 166/18 від 08 лютого
2019 року.
У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1, в якій просила зобов`язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 1,00 кв. м, що є відстанню до межі земельної ділянки для обслуговування її будівлі (від найбільш виступаючої конструкції стіни)
та знести частину прибудови, що розташована на цій земельній ділянці, посилаючись на те, що вона є власницею частини зблокованої будівлі
на АДРЕСА_2, що підтверджується договором купівлі-продажу від 12 липня 2013 року та земельної ділянки у розмірі 20/100 часток домоволодіння, що є спільною з іншими власниками зблокованої будівлі.
До частини зовнішньої стіни її будинку, без додержання вимог законодавства,
у 2008 році зроблена прибудова, спадкоємцем якої є ОСОБА_1 .
Прибудова створена на зовнішній стіні дома, який належить позивачу та має виступ майже 70 см. Двері прибудови при відкриванні закривають вікно житлового приміщення її будинку. Враховуючи, що упродовж теплого періоду року, а це з початку квітня по вересень, двері постійно відкриті, то до кімнати практично не має доступу природного освітлення, тобто порушується нормативна інсоляція будинку. Крім того, вона позбавлена можливості догляду за стіною будівлі
і здійсненню поточного ремонту в частині прибудови. Також порушуються протипожежні вимоги.
ОСОБА_3 неодноразово змінюючи позовні вимоги, 02 травня 2019 року просила суд виділити їй в натурі 20/100 часток домоволодіння та визначити порядок користування земельною ділянкою відповідно до висновків експертиз
№ 139/17 від 07 червня 2017 року і № 162/18 від 26 лютого 2018 року
та зобов`язати ОСОБА_1 відновити їй доступ до зовнішній стіни шириною
1,1 м та висотою 2,70 м кухні 5-1 квартири АДРЕСА_3, яка входить до 20/100 часток домоволодіння АДРЕСА_2 та реконструювати частину внутрішньої стіни приміщення кухні 4-1 кв. 4, тобто прибудову "б3" площею
1,1 кв. м (1.1х1,0) у житловому будинку літ. Б на АДРЕСА_2 шляхом знесення частини внутрішньої стіни прибудови "б3".
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 січня 2016 року зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 .
У лютому 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_3, третіх осіб - Миколаївської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про виділення належних йому на праві спільної часткової власності 26/100 часток домоволодіння, яке знаходиться
у АДРЕСА_2, з відповідною часткою господарських
та побутових будівель та споруд, за існуючим порядком користування.
Позовна заява обґрунтована тим, що за багаторічний період часу між колишніми співвласниками і на теперішній час між учасниками справи склався усталений порядок користування частинами домоволодіння і земельною ділянкою, з яким усі співвласники були згодні та відповідно до якого розпоряджалися своїми частками.
Ним побудовано другий поверх в АДРЕСА_4 . А над основною частиною першого поверху житлового будинку і літ. а-1, А-1. Згідно технічної документації від 20 січня 2017 року присвоєно літ. А-2. Для введення в експлуатацію АДРЕСА_5 йому необхідно вирішити питання з земельною ділянкою. Крім того, у зв`язку з тим,
що ОСОБА_1 звернулась з позовом про виділення їй у користування земельної ділянки згідно її частки і одним із варіантів судової експертизи
їй виділено частку землі, яку вона раніше не використовувала, а знаходиться
в його користуванні, то останній вважає за необхідне звернутися з цими вимогами.
Уточнивши 02 травня 2019 року свої вимоги ОСОБА_2 просив виділити йому 26/100 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_2 за існуючим порядком користування,
що склався між співмешканцями, а саме частину узаконених приміщень житлового будинку літ. А-2, зокрема: "1-1" - коридор - площею 5,7 кв. м, "1-2" - котельна - площею 4,1 кв. м, "1-3" - кухня - площею 11,3 кв. м; "1-4" - житлова площа 27,0 кв. м, всього 48,1 кв. м. З господарських споруд: Гпд - погріб площею 4,2 кв. м, 26/100 часток № 3, 4, 7, 8 - огорожі, 26/100 часток № 6, 1, П, 10, 11 - споруд. Реальна доля, що виділяється у його користування складає 44/100 частки. Такий варіант виділу передбачений висновком експерта № 155/17 від 03 лютого 2018 року та визначити порядок користування земельною ділянкою загальною площею 250,1 кв. м, що дорівнює його ідеальної частки та передбачено другим варіантом цього ж висновку експерта.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 червня 2018 року зустрічний позов ОСОБА_2 прийнято до провадження та об`єднано
в одне провадження із первісним позовом ОСОБА_1 та зустрічним позовом ОСОБА_3
02 травня 2019 року ОСОБА_4 і ОСОБА_5 подали зустрічну позовну заяву
до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визначення порядку користування земельною ділянкою на АДРЕСА_2 відповідно до їх первинної частки 15/100, що складає 169,00 кв. м: під двором та городом 65,00 кв. м, під частиною житлового будинку літ. А 87,00 кв.м, 15/100 часток
з площі ділянки загального користування співвласників 17,00 кв. м.
Позовна заява обґрунтовано тим, що згідно рішення виконкому Миколаївської міської ради № 1845 від 22 вересня 2006 року ОСОБА_5 (після укладення шлюбу ОСОБА_5 ) та ОСОБА_4 (після укладення шлюбу ОСОБА_4 ) є власниками в рівних частках 15/100 частки домоволодіння на АДРЕСА_6, якій в подальшому, рішенням виконкому Миколаївської міської ради від 28 серпня 2006 року № 1769 надано нову адресу: АДРЕСА_7 .
На підставі вищевказаного рішення їм видано свідоцтво про право власності
на нерухоме майно, згідно якого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 володіють на праві спільної часткової власності в рівних частках по 1/2 нерухомим майном - житловим будинком за адресою: АДРЕСА_7, загальною площею 62,6 кв. м, житловою площею 42,2 кв. м.
Право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними, тому просили їх вимоги задовольнити.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва суду від 02 травня 2019 року зустрічний позов ОСОБА_4 і ОСОБА_5 прийнято до провадження та об`єднано в одне провадження із первісним позовом ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 січня 2020 року
в задоволенні позову ОСОБА_1 та зустрічних позовів ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що з урахуванням побажань співвласників, за існуючим порядком користування, що склався, технічна можливість реального виділу в натурі часток домоволодіння АДРЕСА_6 передбачає два варіанти, які не відповідають ідеальним часткам співвласників, а змінює їх у бік збільшення частки ОСОБА_2 та зменшення часток інших співвласників. При цьому грошову компенсацію, яку ОСОБА_2 повинен сплатити іншим співвласникам, останній виплачувати відмовляється.
Крім того, експертом встановлено, що власник квартири АДРЕСА_8 самовільно добудував, як вбачається з плану будинку "Б-1" прибудови літ. "б5", літ. Б2
та літ. Б3, які не були враховані при визначенні вартості та розподілу вищенаведених житлових будинків.
Що стосується визначення порядку користування земельною ділянкою
за адресою домоволодіння АДРЕСА_6, місцевий суд дійшов висновку, що суду не надано варіантів користування земельною ділянкою за вказаною адресою, які надають можливість вирішити спір між сторонами
у справі з дотримання прав і інтересів всіх співвласників, при цьому
за запропонованими експертом варіантами відсутні висновки про відповідність
їх санітарним, архітектурним та протипожежним нормам.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 05 травня 2020 року, рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 січня 2020 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_3
до ОСОБА_1 про зобов`язання відновити доступ до зовнішній стіни шириною 1,1 м та висотою 2,70 м кухні 5-1 квартири АДРЕСА_3, яка входить до 20/100 часток домоволодіння АДРЕСА_6 та реконструювати частину внутрішньої стіни приміщення кухні 4-1 кв. 4, шляхом знесення частини внутрішньої стіни прибудови "б3" у житловому будинку літ. Б за вказаною адресою, змінено шляхом доповнення рішення мотивувальною частиною,
що викладена в цій постанові.
В іншій частині рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 січня 2020 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зобов`язання відновити доступ до зовнішній стіни та реконструювати частину внутрішньої стіни приміщення кухні, шляхом знесення частини внутрішньої стіни прибудови "б3", проте суд першої інстанції в порушення вимог статей 263-265 ЦПК України, не обґрунтував судове рішення в цій частині.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 487/8140/15-ц, витребувано її з Заводського районного суду
м. Миколаєва.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У червні 2020 року ОСОБА_3 подала касаційну скаргу до Верховного Суду,
у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 січня 2020 року
та постанова Миколаївського апеляційного суду від 05 травня 2020 року оскаржена в частині зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, третьої особи - ОСОБА_4 про виділ частки домоволодіння в натурі, визначення порядку користування земельною ділянкою та зобов`язання вчинити дії, а тому відповідно до вимог статті 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) оскаржувані судові рішення в іншій частині не є предметом касаційного перегляду. Крім того, апеляційний суд переглядав рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог щодо знесення внутрішньої стіни прибудови "б3".
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази у їх сукупності, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема судами залишено поза увагою, що порушення ОСОБА_3 прав власника підтверджується висновком судового експерта № 139/17 від 07 червня 2017 року, відповідно до якого при дослідженні внутрішніх приміщень квартири АДРЕСА_3 було виявлене: в кухні "5-1" у ніжній частині несучої ближньої до фасаду будинку стіни під вікном на оздоблювальному шарі мокру пляму площею 0,4 кв. м Вказане свідчить, що частина зовнішньої стіни квартири АДРЕСА_3 волога через накопичення вологи після випадання атмосферних опадів на існуючій частині вимощення квартири АДРЕСА_3, яке знаходиться нижче вимощення побудованої пізніше прибудови літ. "б3" та відсутній організований водовідвід з покрівлі, що є порушенням
п. 3.25* ДБН 360-92** (4.3) та п. 2.17 ДБН В.2.2-15-2005 (4.2).
Частина прибудови "б3" довжиною 1,1 м та висотою 2,70 м виступає за умовну границю розділу будинку літ. "Б" між квартирами АДРЕСА_9 та АДРЕСА_3 . У цій частині проходить димохід від її газового котла з приміщення кухні "5-1", тобто у неї відсутній доступ для догляду і здійснення поточного ремонту частини зовнішньої стіни квартири АДРЕСА_3 будинку літ. "Б" ближньої до правої фасадної сторони,
з комунікацією, що проходять в ній, площею 1,1 кв. м (1,1 х 1,0) та до частини покриття її даху, а також відсутня можливість облаштування необхідних інженерно-технічних заходів, щодо запобігання стіканню атмосферних опадів
з частини покрівлі довжиною 0,8 м над квартирою АДРЕСА_3 .
Крім того, у кухні "5-1" кв. № НОМЕР_1 в наявності одне вікно, яке під час відкриття вхідних дверей у квартирі АДРЕСА_9 значно зменшує частку природного освітлення та інсоляцію у приміщенні кухні "5-1" квартири № НОМЕР_1 .
Судами не застосовано висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 15 травня 2017 року в справі № 6-841цс16, постановах Верховного Суду від 18 березня 2019 року в справі № 343/1048/17, від 27 червня 2018 року в справі № 921/403/17-г/6, від 08 серпня 2019 року в справі № 909/472/18, від 29 квітня 2020 року в справі № 911/1455/19, від 05 лютого 2020 року в справі № 461/3675/17, постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року в справі
№ 910/18560/16, від 25 квітня 2018 року в справі № 496/2866/16-ц, від 04 липня 2018 року в справі № 653/1096/16-ц.
Доводи інших учасників справи
У липні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги. Указувала,
що прибудова літ. "б3" не є самочинним об`єктом нерухомості у розумінні статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а державна реєстрація права власності на житловий будинок літ. Б-1 разом з прибудовою літ. "б3" проведена
в установленому порядку та ніким із співвласників не оспорювалась.
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу
до касаційного суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що висновок експертного дослідження № 139/17 від 07 червня 2017 року, проведеного судовим експертом Деменніковим А. П. за клопотанням ОСОБА_3, яким підтверджено, що частина зовнішньої стіни довжиною
1,1 м. та висотою 2,70 м. кухні 5-1 квартири АДРЕСА_3, яка входить до 20/100 часток