Постанова
Іменем України
11 листопада 2020 року
м. Київ
справа №181/272/20
провадження №61-13293св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Фаловської І. М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до об`єднаної територіальної громади Межівської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області про визнання права на земельну частку (пай) за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Межівської селищної ради Дніпропетровської області на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 серпня 2020 року у складі судді Куценко Т. Р.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - об`єднана територіальна громада Межівської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області,
особа, як не брала участі у розгляді справи, подавала апеляційну та касаційну скарги - заступник прокурора Дніпропетровської області,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог, судового рішення суду першої інстанції
1. У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до об`єднаної територіальної громади Межівської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області з позовом, у якому просив визнати за ним право на земельну частку (пай) в розмірі 5,32 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території об`єднаної Межівської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області, який встановлений для члена колективного сільськогосподарського підприємства колишнього АТ "ім. Шевченка" Межівського району Дніпропетровської області.
2. Позовна заява мотивована тим, що 19 січня 1995 року КСП "ім. Шевченка" видано державний акт на право колективної власності на землю. При паюванні земель і передачі їх у колективну власність КСП "ім. Шевченка" позивач працював зварником з 1993 року по лютий 1997 року. На підставі відомостей, які містяться у трудовій книзі, згідно протоколу від 02 червня 1992 року № 6 ОСОБА_1 прийнято в члени АТ Шевченко Межівського району.
3. Довідкою архівного відділу Межівської РДА Дніпропетровської області від 27 грудня 2019 року підтверджується, що згідно протоколу загальних зборів членів колгоспу ім. Шевченка від 02 лютого 1993 року №1 затверджено рішення про прийняття позивача до членів колгоспу. Після звернення ОСОБА_1 19 листопада 2019 року із заявою до відділу у Межівському районі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області йому стало відомо про відсутність позивача у списку громадян членів КСП, сільськогосподарського кооперативу або товариства, який додається до вище вказаного державного акту.
4. Позивач зазначав, що згідно Указу Президента України від 08 серпня
1995 року №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" він має право на земельну частку (пай), не дивлячись на те, що з невідомих причин його не внесено до вказаного вище списку.
5. Рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області
від 12 травня 2020 року у складі судді Юр`єва О. Ю. позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) в розмірі
5,32 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території об`єднаної Межівської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області, який встановлений для члена колективного сільськогосподарського підприємства колишнього АТ "ім. Шевченка" Межівського району Дніпропетровської області.
6. Рішення суду першої інстанції мотивоване доведеністю позовних вимог.
Короткий зміст оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанції
7. Заступник прокурора Дніпропетровської області, діючи в інтересах держави в особі Межівської селищної ради Дніпропетровської області, оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
8. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10 серпня 2020 року апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області, діючого в інтересах держави в особі Межівської селищної ради Дніпропетровської області, на рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2020 року повернуто скаржнику.
9. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що прокурором не надано достатнього обґрунтування необхідності надання дозволу для здійснення представницьких функцій у суді, передбачених статтею 56 ЦПК України, оскільки ним не зазначено, в чому полягає порушення інтересів держави.
10. Апеляційний суд указав, що прокурором не в повній мірі дотримано визначену частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" процедуру щодо попереднього, до звернення до суду повідомлення про це відповідного суб`єкта владних повноважень, який погодився на таке представництво.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. У касаційній скарзі, поданій у вересні 2020 року, заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Межівської селищної ради Дніпропетровської області просить скасувати ухвалу апеляційного суду, справу передати до суду апеляційного суду для продовження розгляду справи, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
12. Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала суду апеляційної інстанції прийнята з неправильним застосуванням судом норм статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та порушенням норм процесуального права, а саме статей 56, 357 ЦПК України.
13. Касаційна скарга містить посилання на те, що при зверненні до суду з апеляційною скаргою прокурором, на виконання вимог частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 56 ЦПК України зазначено, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту, визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а також, із долученням відповідних доказів, обґрунтовано наявність підстав для реалізації представницьких повноважень в інтересах держави в особі Межівської селищної ради Дніпропетровської області. При винесенні оскаржуваної ухвали дотримання прокурором вимог зазначених норм судом апеляційної інстанції під сумнів не ставилось.
Доводи інших учасників справи
14. Інші учасники справи відзиву щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
15. Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2020 рокувідкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.
16. Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
17. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
18. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
19. Частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
20. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій відповідно до частини третьої статті 406 ЦПК України розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
21. Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
22. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
23. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.
24. Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України.
25. Відповідно до пункту 2 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятій 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.
26. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення ЄСПЛ від 15 січня 2009 року у справі "Менчинська проти Росії").