Постанова
Іменем України
04 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 757/108/19
провадження № 61-18365св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Петрова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Фаловської І. М.,
Штелик С. П.,
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Громадська організація "Інформаційний центр "Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія", Товариство з обмеженою відповідальністю "Знай",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лазаренко Ельвіри Олександрівни на постанову Київського апеляційного суду від 10 вересня 2019 рокуу складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Ратнікової В. М., Борисової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Громадської організації "Інформаційний центр "Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія", ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю "Знай" (далі - ТОВ "Знай") про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування.
Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на інтернет-порталі izvestia.kiev.ua за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 на інтернет-порталі Dniprograd.org за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 на інтернет-порталі znaj.ua за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 розміщено публікації під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_6 " в яких розміщено недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1, а саме: "ІНФОРМАЦІЯ_8"; "ІНФОРМАЦІЯ_9"; "ІНФОРМАЦІЯ_10 "; "ІНФОРМАЦІЯ_11".
Поширена інформація є недостовірною, оскільки ОСОБА_1 не має жодного відношення до розподілення бюджетних коштів міста Дніпра, не здійснює контроль та/або розпорядження грошовими коштами міста Дніпра, оскільки не перебуває у трудових відносинах з Дніпровською міською радою, що підтверджується листом від 12 листопада 2018 року № 6/8-507, в якому зазначено, що діяльність позивача здійснюється на безоплатній основі, у трудових відносинах з Дніпровською міською радою він не перебуває.
Крім цього, на думку позивача, не відповідають дійсності твердження про зв`язок позивача з підприємствами, що одержали перемогу у тендері щодо здійснення капітального ремонту вулиці Курчатова в місті Дніпро, оскільки позивач не має жодного відношення до вказаних організацій, що підтверджується листом Дніпровської міської ради від 12 листопада 2018 року № 1/1-824, відповідно до якого вибірковим аналізом в системи електронних закупівель "ProZorro" закупівель товарів, робіт і послуг, здійснених Дніпровською міською радою, її виконавчими органами для забезпечення потреб територіальної громади міста, встановлено, що компанії, які отримали перемогу під час проведення закупівлі по проекту "Капітальний ремонт вулиця Курчатова у місті Дніпрі", не мають жодного відношення до позивача. На підтвердження факту відсутності зв`язку позивача із переможцями та підрядниками закупівлі по проекту "Капітальний ремонт вулиця Курчатова в місті Дніпрі", позивач надає лист Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради № 3/5-3887 від 18 грудня 2018 року та витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "ДНІПРОЗЕЛЕНБУД", ТОВ "СІТІРЕЙЛ ТЕХНОЛОДЖІ", ТОВ "ВЕСТАШЛЯХБУД" та ТОВ МБК "СИНЕРГІЯ", відповідно до яких позивач не є керівником, засновником та не входить до складу учасників вказаних товариств. Недостовірною є інформація про відкриття щодо нього двох кримінальних проваджень, що підтверджується довідкою про відсутність судимості та листом Служби безпеки України № 6/Л-2904/2 від 13 листопада 2018 року.
Така інформація є негативною, оскільки створює негативні наслідки для нього у вигляді приниження позитивної соціальної оцінки в очах оточуючих, а також приниження суспільної оцінки його ділових і професійних якостей, здобутих протягом багатьох років.
Враховуючи формулювання використаних при поширенні інформації тверджень, поширена недостовірна інформація є фактичним твердженням. Негативний характер поширеної інформації та її вираження у формі фактичного твердження підтверджується висновком експерта Державного підприємства "Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України" № 056/365 від 19 листопада 2018 року.
Відповідачі поширили недостовірну інформацію, яка містить фактичні твердження та підлягає спростуванню, у зв`язку з чим позивач просив визнати інформацію, поширену відносно позивача Громадською організацією "Інформаційний центр "Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія", ТОВ "Знай", ОСОБА_2 недостовірною та зобов`язати спростувати поширену інформацію шляхом розміщення на інтернет-порталах відповідачів відповідних повідомлень із спростуванням, а також стягнути на користь позивача солідарно з позивачів судові витрати (т. 1, а. с. 4-30).
07 травня 2019 року представник позивача ОСОБА_6 подала заяву про відмову від позову в частині заявлених позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 (т. 2, а. с. 88-90), яку ухвалою Печерського районного суду міста Києва задоволено та прийнято відмову від частини позовних вимог, заявлених до ОСОБА_2 (т. 2, а. с. 222).
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 24 травня 2019 року позов ОСОБА_1 до Громадської організації "Інформаційний центр "Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія", ТОВ "Знай" про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування задоволено в повному обсязі.
Визнано недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права інформацію, поширену відносно ОСОБА_1 . Громадською організацією "Інформаційний центр "Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія", ТОВ "Знай" такого змісту: "ІНФОРМАЦІЯ_8"; "ІНФОРМАЦІЯ_9"; "ІНФОРМАЦІЯ_10 "; "ІНФОРМАЦІЯ_11". З метою спростування недостовірної інформації зобов`язано Громадську організацію "Інформаційний центр "Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія" та ТОВ "Знай" розмістити на інтернет-порталі izvestia.kiev.ua та znaj.ua повідомлення наступного змісту: "Громадською організацією "Інформаційний центр "Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія" ІНФОРМАЦІЯ_1 в публікації " ІНФОРМАЦІЯ_6 " на інтернет-порталі izvestia.kiev.ua та znaj.ua повідомлено неправдиву інформацію стосовно ОСОБА_1, яка відповідно до рішення суду є недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності інформація, викладена про те, що: ІНФОРМАЦІЯ_12 в строк не пізніше десяти днів з дати набрання судовим рішенням законної сили у справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації "Інформаційний центр "Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія", ТОВ "Знай" про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування.
Стягнуто солідарно з Громадської організації "Інформаційний центр "Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія" та ТОВ "Знай" на користь позивача судові витрати у розмірі 37 819,20 грн, з яких 2 819,20 грн - судовий збір, 25 000,00 грн - витрати пов`язані з виготовленням експертного висновку, 10 000,00 грн - витрати на правову допомогу (т. 2, а. с. 227-235).
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з винної поведінки відповідачів, які повідомили про позивача інформацію, яка є недостовірною та порушує його особисті немайнові права, є негативною, адже її зміст вказує на те, що розповсюдження такої інформації може створити негативні наслідки для позивача у вигляді приниження здобутої позитивної соціальної оцінки в суспільстві та поставити під сумнів моральні якості позивача, зокрема, дотримання ним законодавства України.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 10 вересня 2019 рокуапеляційну скаргу ТОВ "Знай" - задоволено.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 24 травня 2019 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в позові.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 відомий в Україні та за її межами політичний і громадський діяч та є публічною особою, тому відкритий для суворої критики і пильного нагляду громадськості й межа допустимої критики щодо такої особи є значно ширшою. Оспорювана позивачем інформація не стосується приватного життя позивача, а містить оціночні судження стосовно його політичної і громадської діяльності, що підтверджується проявом інтересу до особи позивача та його діяльності з боку іноземних журналістів, у тому числі ОСОБА_7 та засобів масової інформації.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
10 жовтня 2019 року через засоби поштового зв`язку представник ОСОБА_1 - адвокат Лазаренко Е. О. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати постанову Київського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року та залишити в силі рішення Печерського районного суду міста Києва від 24 травня 2019 року.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що засада застосування більш широкої межі допустимої критики щодо політиків та службових осіб, встановлена практикою ЄСПЛ під час розгляду скарг на порушення статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є застосовною до вказаних правовідносин, оскільки поширена відповідачами публікація не має відношення до діяльності позивача як політичного діяча або виконання ним обов`язків як посадової особи державного органу, тому суд дійшов неправильного висновку про можливість більш широкої межі критики щодо позивача.
Суд апеляційної інстанції безпідставно не взяв до уваги висновок експерта від 19 листопада 2018 року, який є належним та допустимим доказом, наданим позивачем на підтвердження того, що поширена відповідачами інформація стосується особи позивача та виражена у формі фактичних тверджень, а не оціночних суджень.
Посилання суду апеляційної інстанції на неможливість притягнення відповідачів за поширення інформації у зв`язку з цитуванням джерела інформації - фільму естонського журналіста ОСОБА_9 "ІНФОРМАЦІЯ_13" є недоречним, оскільки судом не досліджувався фільм естонського журналіста, тому він не може посилатися на те, що у поширених відповідачами публікаціях йде пряме цитування автора.
Відповідачі не є періодичним виданням, ними не надано будь-якого доказу на підтвердження вказаного факту, зокрема свідоцтва про державну реєстрацію періодичного видання, а також не надано доказів відповідності наведених цитат, тому судом апеляційної здійснено неправильний висновок, що у вказаному випадку може бути застосовано положення Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні".
Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції безпідставно та за відсутності будь-яких доказів здійснено висновок, що відповідачі "здійснили відтворення інформації", водночас позивачем доведено належними та допустимими доказами факт поширення відповідачами недостовірної інформації, тому судом апеляційної інстанції протиправно не застосовано до спірних правовідносин положень частини четвертої статті 277 ЦК України.
Відмова суду апеляційної інстанції перенести засідання за клопотанням представників ОСОБА_1 та розгляд справи без представників є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Судом апеляційної інстанції не взято до уваги доводи позивача, висловлені у відзиві на апеляційну скаргу, які мають суттєве значення для вирішення справи по суті.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ "Знай" на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому вказує на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, оскільки суд апеляційної інстанції забезпечив повний і всебічний розгляд справи й ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення, а доводи скарги висновків суду не спростовують. Тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Відзив на касаційну скаргу мотивовано тим, що позивач посилається на висновок експерта № 056/365 від 19 листопада 2018 року, який виконано експертом ДП "Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України", відомості про якого не внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів. Наданий позивачем звіт про науково-дослідну роботу з текстовими матеріалами публікації також не є допустимим доказом, оскільки його виконано особою, яка не є судовим експертом з певної спеціальності та не внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів.
Згідно з положеннями статті 42 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, зокрема, якщо вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб`єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб, або вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього.
Позивач не довів недостовірності інформації зазначених у публікації, тому відсутні зобов`язання відповідачів її спростовувати згідно з положеннями статті 277 ЦК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
25 жовтня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
У жовтні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду у складі п`яти суддів.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ТРЕТЬОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1, поданої адвокатом Лазаренко Е. О. на постанову Київського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року, здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
За змістом частин першої-п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції відповідає.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на інтернет-порталі izvestia.kiev.ua за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 на інтернет-порталі Dniprograd.org за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 на інтернет-порталі znaj.ua за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 розміщено публікації під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", в яких розміщено наступну оспорювану позивачем інформацію: "ІНФОРМАЦІЯ_8"; "ІНФОРМАЦІЯ_9"; "ІНФОРМАЦІЯ_10 "; "ІНФОРМАЦІЯ_11" (т. 1, а. с. 54, 55, 56, 57, 58-60).
Факт публікації статті " ІНФОРМАЦІЯ_6 " на інтернет-порталі izvestia.kiev.ua підтверджується Експертним висновком Департаменту "Центр компетенції" Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес" № 269/2018-ЕВ-ЦК від 05 листопада 2018 року і від 12 листопада 2018 року № 265/2018-Д-ЦК за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет. Факт поширення зазначеної публікації Громадської організації "Інформаційний центр "Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія" підтверджується Довідкою з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення від 12 листопада 2018 року № 268/2018-Д-ЦК, наданої Департаментом Центру компетенції УЦПНА, відповідно до якої власником веб-сайту https://izvestia.kiev.ua є Громадської організації "Інформаційний центр "Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія" (т. 1, а. с. 142-149).
Факт публікації вказаної статті ТОВ "Знай" підтверджується Довідкою з відомостями про власника веб-сайту від 12 листопада 2018 року № 268/2018-Д-ЦК, наданої Департаментом Центру компетенції, відповідно до якої власником веб-сайту https://znaj.ua є ТОВ "Знай", та не спростовується ТОВ "Знай".
Зазначені публікації поширені відповідачами у мережі Інтернет на веб-порталах izvestia.kiev.ua та znaj.ua містять посилання на джерело такої інформації - естонського журналіста ОСОБА_7 та створений ним фільм " ІНФОРМАЦІЯ_7 " який був анонсований ОСОБА_8 в Брюсселі до перегляду і обговорення необмеженому колу осіб, у тому числі користувачів мережі Інтернет.
Фільм естонського журналіста ОСОБА_7 " ІНФОРМАЦІЯ_7 " є загальнодоступним до перегляду у мережі Інтернет і на час розгляду справи судом.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права