Постанова
Іменем України
04 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 395/1053/16-ц
провадження № 61-19423св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Петрова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Фаловської І. М.,
Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Новомиргородська міська рада Кіровоградської області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 10 липня
2018 року у складі судді Орендовського В. А. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 17 вересня 2019 року у складі колегії суддів:
Письменного О. А., Дуковськогго О. Л., Чельник О. І.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа - Новомиргородська міська рада Кіровоградської області, про виділ в натурі 1/2 частки будинку та усунення перешкод у виділі та приватизації 1/2 частки земельної ділянки для обслуговування будинку з господарськими будівлями та спорудами.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 успадкували від своїх батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 1/2 частину будинку, яка належала їм на праві спільної сумісної власності, на підставі договорів купівлі-продажу від 26 листопада 1980 року.
Згідно свідоцтв про право на спадщину від 24 березня 2015 року, що підтверджується витягом № 35343521 з реєстру прав власності на нерухоме майно, позивачка є власником 1/4 частки, а згідно витягу за номером 35341289 ОСОБА_3 є власником 1/4 частки домоволодіння, що знаходиться по
АДРЕСА_1 .
02 серпня 2016 року ОСОБА_3 продала їй свою частку у вказаному домоволодінні.
Інша частина будинку належала ОСОБА_6, на підставі договору дарування від 23 вересня 1994 року та договору купівлі-продажу від 07 травня 2001 року
№ 609, яка на даний час належить ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право на спадщину від 24 січня 2009 року.
Інвентарна справа по вказаному домоволодінню ведеться з 1904 року та за весь час його існування частки не виділялися колишнім власникам у натурі.
Загальна площа будинку становить 157,2 кв. м, що складається з двох квартир, а саме квартири площею 71,1 кв.м, яка належить їй, та квартири площею
86,1 кв.м, яка належить ОСОБА_2
12 жовтня 2000 року сесією міської ради було ухвалено рішення № 470 про передачу у приватну власність ОСОБА_7 земельної ділянки площею
0,0753 га та відведення межі земельної ділянки в натурі, а також проведений її розподіл.
Вказала, що під спірним домоволодінням знаходиться земельна ділянка розміром 0,15524 га, яка фактично знаходиться у спільному користуванні. Однак у неї в користуванні перебуває менша її частина, а саме 0,0637 га, тоді як у користуванні відповідачки - 0,09154 га.
Вважає, що оскільки їх частки у домоволодінні є рівними, тому необхідно виділити їм у користування частки земельної ділянки пропорційно часткам у домоволодінні.
Також зазначила, що без визначення меж та розміру земельної ділянки позивачки на якій розташована 1/2 частка житлового будинку, вона не може реалізувати своє право на безоплатну приватизацію землі, яка необхідно для обслуговування будинку.
На даний час квартири відокремлені та існує можливість їх розподілу на два окремих домоволодіння. Відповідач не бажає виділяти свою частку домоволодіння у натурі, оскільки користується більшою частиною спірного будинку та земельною ділянкою, чим порушується її право власності.
Посилаючись на ці обставини, позивач просила виділити їй 1/2 частину будинку літ. "А1" в натурі площею 77,25 кв.м, що складається з приміщень 1-1; 1-2; 1-3;
1-4; 1-5; 1-6; 1-7 та частину кімнати 2-7, що становить 6,15 кв.м, сарай літ. "Д-1", погріб літ. "В", за адресою АДРЕСА_1 ; виділити їй в натурі для обслуговування 1/2 частки будинку літ. "А1", сараю діт. "Д-1", погребу літ. "В" земельну ділянку розміром 776,2 кв.м, за адресою АДРЕСА_1 та визнати право на її приватизацію без підпису співвласника ОСОБА_2 .
Під час розгляду справи ОСОБА_1 неодноразово уточнювала позовні вимоги та остаточно просила виділити їй 1/2 частину будинку в натурі, що складається з приміщень 1-1; 1-2; 1-3; 1-4; 1-5; 1-6; 1-7; 2-7 з підсобними господарськими будівлями та спорудами за адресою
АДРЕСА_1 ; визначити межі земельної ділянки та встановити порядок користування нею для обслуговування будинку, господарських будівель та споруд між співвласниками по 1/2 частці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, а також відшкодувати їй судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області
від 10 липня 2018 року позовні вимоги задоволено частково.
Виділено в натурі у власність з відступом від ідеальних часток ОСОБА_1 29/100 частки житлового будинку по АДРЕСА_1 літ. "Аакркр1", а саме: приміщення 1-1 площею 3,10 кв. м, 1-2 площею 2,90 кв. м, 1-3 площею 9,60 кв. м, 1-4 площею 18,70 кв. м, 1-5 площею 13,00 кв. м, 1-6 площею 16,40 кв. м, 1-7 площею 7,40 кв. м, 2-7 площею 7,50 кв. м; погріб літ. "В", сарай літ. "Д", відповідно до варіанту першого висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи № 1158/1159/17-27 від 29 березня 2018 року (в додатку 3 позначено синім кольором).
Виділено в натурі у власність з відступом від ідеальних часток ОСОБА_2 71/100 частки житлового будинку по АДРЕСА_1 літ. "Аакркр1", а саме: приміщення 2-1 площею 3,00 кв. м, 2-2 площею 2,50 кв. м, 2-3 площею 9,20 кв. м, 2-4 площею 18,70 кв. м, 2-5 площею 3,90 кв. м, 2-6 площею 17,90 кв. м, 2-7 площею 5,00 кв. м, 2-8 площею 13,10 кв. м, 2-9 площею 2,60 кв. м; ганок літ. "кр", гараж літ. "Ж", вбиральня літ. "У", хвіртка літ. "№", ворота літ. "№1", огорожа літ. "№2", огорожа літ. "№3", замощення літ. "І", замощення літ. "ІІ", відповідно до варіанту першого висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи
№ 1158/1159/17-27 від 29 березня 2018 року (в додатку 3 позначено жовтим кольором).
Для забезпечення ізольованого користування виділеними приміщеннями у житловому будинку літ. "Аакркр1", спільно ОСОБА_1 з ОСОБА_2 проведено наступні будівельні роботи: кімнату 2-7, якою на теперішній час користується ОСОБА_8, розділено перегородкою для можливості приєднання до квартири № 1 частину кімнати 2-7 площею 7,50 кв. м ОСОБА_1 необхідно зробити дверний отвір в стіні між кімнатами 1-6 та 2-7 для можливості функціонального сполучення між помешканнями.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію у розмірі -
88 826,00 грн за зменшення частки позивача у спільній частковій власності.
Встановлено порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, загальною площею 1557,06 кв. м. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відповідно до варіанту першого висновку експерта за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи № 1160-1162/17-27 від 29 березня 2018 року, виділивши у користування згідно ідеальних часток по 1/2 кожному:
1) ОСОБА_1 - земельну ділянку з боку лівої бокової межі загальною площею 778,53 кв. м, що відповідає ідеальній частці, до складу якої входить земельна ділянка під забудовами та вільна від забудови (в додатку 3 позначено синім кольором). Межі розподілу земельної ділянки для користування мають наступний вигляд:
- від фасадної межі (вулиця Маяковського) вздовж лівої бокової межі по ламаній довжиною 1,10+16,48+13,49;
- поворот праворуч в напрямку правої бокової межі по ламаній довжиною 3,88+0,92+6,99;
- поворот ліворуч в напрямку задньої межі довжиною 19,09 м;
- поворот праворуч вздовж задньої межі довжиною 7,77 м;
- поворот праворуч в напрямку фасадної межі до перетину з зовнішньою стіною житлового будинку літ. "Аакркр1" по ламаній довжиною 36,60+2,15+6,0;
- далі по межах розподілу житлового будинку літ. "Аакркр1" у відповідності з варіантом № 1 поділу будинку;
- від зовнішньої стіни житлового будинку літ. "Аакркр1" до перетину з фасадною межею довжиною 2,38 м;
- поворот праворуч до перетину з лівою боковою межею довжиною 19,26 м;
2) ОСОБА_2 - земельну ділянку з боку правої бокової межі загальною площею 778,53 кв. м, що відповідає ідеальній частці, до складу якої входить земельна ділянка під забудовами та вільна від забудови (в додатку 3 позначено жовтим кольором). Межі розподілу земельної ділянки для користування мають наступний вигляд:
- від фасадної межі (вулиця Маяковського) вздовж правої бокової межі по ламаній довжиною 3,23+1,01+3,58+1,80+3,74+5,69+9,27+4,90+14,85+7,49;
- поворот ліворуч вздовж задньої межі довжиною 10,90 м;
- поворот ліворуч в напрямку фасадної межі до перетину з зовнішньою стіною житлового будинку літ. "Аакркр1" по ламаній довжиною 36,60+2,15+6,0;
- далі по межах розподілу житлового будинку літ. "Аакркр1" у відповідності з варіантом № 1 поділу будинку;
- від зовнішньої стіни житлового будинку літ. "Аакркр1" до перетину з фасадною межею довжиною 2,38 м;
- поворот ліворуч до перетину з правою боковою межею довжиною 16,31 м.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі: судовий збір у розмірі 1 653,60 грн, витрати, пов`язані з проведенням експертиз у справі, у розмірі 6 190,00 грн, а всього 7 843,60 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави недоплачений ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 060,74 грн.
Встановивши технічну можливість виділу позивачу конкретних приміщень у житловому будинку, суд першої інстанції дійшов висновку про виділ в натурі за варіантом першим висновку судової будівельно-технічної експертизи, відповідно до якого, експертом було запропоновано: виділити в натурі у власність з відступом від ідеальних часток ОСОБА_1 29/100 частки житлового будинку по АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 71/100 з відступом від ідеальних часток. При цьому вирішено питання про компенсацію ОСОБА_1 зменшення частки у спільній частковій власності шляхом стягнення з ОСОБА_2 на її користь 88 826,00 грн.
Врахувавши те, що між сторонами відсутня згода і щодо користування земельною ділянкою для обслуговування спірного житлового будинку суд першої інстанції застосував положення статті 88 ЗК України і встановив порядок користування земельною ділянкою за варіантом № 1 запропонований експертом у висновку за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 29 березня 2019 року, згідно ідеальних часток у відповідності з варіантом № 1 поділу житлового будинку, який забезпечує кожній із сторін змогу користуватися та обслуговувати свою частину будинку та надвірних будівель.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 17 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області
від 10 липня 2018 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про поділ спільного майна саме за першим варіантом висновку судової будівельно-технічної експертизи.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
24 жовтня 2019 року ОСОБА_10 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 10 липня
2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 17 вересня
2019 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції помилково визнав, що будинок та прибудинкові будівлі і споруди є спільною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в ідеальних 1/2 частинах, оскільки частина будинку та господарських будівель і споруд належать заявнику на праві особистої приватної власності. Суд несправедливо стягнув 88 826,00 грн за частину майна, яке належить ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності, і до якого ОСОБА_1 ніякого відношення не має. Апеляційним судом безпідставно не розглянуто клопотання, зазначені в апеляційній скарзі. Суди належним чином не дослідили зібрані у справі докази, в тому числі фіктивні правовстановлюючі документи.
Доводи інших учасників справи
10 січня 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_11 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 10 липня 2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 17 вересня 2019 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Новомиргородського районного суду Кіровоградської області.
У грудні 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2020 року зупинено виконання рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 10 липня
2018 року до закінчення касаційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ТРЕТЬОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 10 липня
2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 17 вересня
2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла
до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, ОСОБА_1 є спадкоємцем майна її матері - ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме 1/4 частки житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Житловий будинок, в якому знаходиться вищезазначена частка, - дерев`яномазаний, обкладений цеглою, що зазначений на плані літ. "Аакркр", загальна площа всього будинку становить 157,2 кв.м, житлова площа - 91,6 кв.м та господарсько-побутові будівлі: сарай - літ. "Б", погріб - літ. "В", сарай -
літ. "Д", гараж - літ. "Ж", убиральня - літ. "У", огорожа №-№ 3, вимощення - І, ІІ.
Згідно договору купівлі-продажу від 02 серпня 2016 року, ОСОБА_3 передала у власність ОСОБА_1 1/4 частку вказаного житлового будинку з господарчо-побутовими будівлями, яка належала їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24 березня 2015 року за № 301, а остання прийняла її у власність.