Постанова
Іменем України
04 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 472/1283/17
провадження № 61-40920св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Фаловської І. М., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (відповідач за зустрічним позовом),
відповідачі: ОСОБА_2 (позивач за зустрічним позовом), Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,- Веселинівська районна державна адміністрація Миколаївської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області, у складі судді Кучерявенка С. С., від 03 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Миколаївської області, у складі колегії суддів: Лисенка П. П., Галущенка О. І., Серебрякової Т. В., від 18 червня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення"Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-IX від 15 січня 2020 року, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання наказів Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області незаконними та їх скасування, скасування державної реєстрації права власності.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 20 липня 2016 року він звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області із заявою про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, орієнтовним розміром 2 га ріллі, із земель сільськогосподарського призначення, розташованої у межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
22 серпня 2016 року наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 14-7641/14-16-СГ такий дозвіл був наданий і на його підставі він замовив та розробив проект землеустрою.
Наказом № 14-9661/14-17-СГ від 18 липня 2017 року проект землеустрою було затверджено і йому надано у власність земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 4821780600:03:000:0639, яка підлягала реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
У подальшому він звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно щоб зареєструвати своє право власності на виділену йому земельну ділянку, проте рішенням державного реєстратора № 36380897 йому було відмовлено у зв`язку з реєстрацією такого права за іншим суб`єктом права, а саме за ОСОБА_2 .
Посилаючись на зазначені обставини та вказуючи про те, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою та наказ про затвердження документації та надання останньому у власність прийнято з порушенням процедури відведення новоствореної земельної ділянки, формування та передання її у власність, порушують його права на отримання спірної земельної ділянки у власність, ОСОБА_1, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 14-4854/14-17-СГ від 21 квітня 2017 року про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та наказ № 14-9117/14-17-СГ від 29 червня 2017 року про затвердження проекту землеустрою і надання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки з кадастровим номером 4821780600:03:000:0639, а також скасувати державну реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_2 .
У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 та Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання незаконним та скасування наказу про затвердження проекту землеустрою ОСОБА_1 .
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 14-4854/14-17-СГ від 21 квітня 2017 року йому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, а наступним наказом № 14-9175/14-17-СГ від 29 червня 2017 року - затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано у власність земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району, кадастровий номер 4821780600:03:000:0639.
Оскільки наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 14-9661/14-17-СГ від 18 липня 2017 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 4821780600:03:000:0639, у власність ОСОБА_1 не відповідає вимогам земельного законодавства і порушує його право власності на земельну ділянку, просив визнати незаконним та скасувати зазначений наказ щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4821780600:03:000:0639 у власність ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 03 квітня 2018 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .
Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області за № 14-4854/14-17-СГ від 21 квітня 2017 року про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка розташована за межами населеного пункту на території Катеринівської сільської ради Веселинівського району, площею 2 га для ведення особистого селянського господарства.
Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області за № 14-9117/14-17-СГ від 29 червня 2017 року про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_2 без зміни цільового призначення земельної ділянки площею 2 га, з кадастровим номером 4821780600:03:000:0639, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, розташованої на території Катеринівської сільської ради Веселинівського району та скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 4821780600:03:000:0639.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що порядок надання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації не передбачає його проведення спочатку у разі, якщо на одну й ту ж саму земельну ділянку претендують кілька осіб - заявників і щодо однієї з них, яка звернулася раніше й на момент звернення не мала конкурентів, вже прийнято рішення про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 18 червня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив із того, що суд першої інстанції правильно визначився з правовідносинами, які виникли між сторонами, та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог та безпідставності зустрічного позову.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про незаконність оспорених наказів та необхідність скасування державної реєстрації права власності з метою ефективного відновлення порушених прав позивача та відповідно відхилення зустрічного позову у зв`язку з тим, що ці вимоги носять взаємовиключний характер з первісним позовом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2018 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 03 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 18 червня 2018 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, а позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно не з`ясували обставини справи, не надали належної оцінки доводам заявника, якими обґрунтовувалися заперечення та вимоги зустрічного позову.
Зокрема, ухвалюючи рішення у справі, місцевим судом було неправильно застосовано положення статей 118, 122 ЗК України.
Залишено поза увагою місцевим судом й те, що його право власності на спірну земельну ділянку було вже зареєстровано і ця обставина не перешкоджає ОСОБА_1 отримати земельну ділянку у межах норм безоплатної приватизації, адже чинним законодавством не передбачено обов`язкової передачі у власність конкретно визначеної земельної ділянки.
Доводи відзиву на касаційну скаргу
ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу вказує на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
06 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою та зупинено виконання рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 03 квітня 2018 року до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя", у справі № 472/1283/17 (провадження № 61-40920св18) було призначено повторний автоматизований розподіл.
13 квітня 2020 року справу розподілено судді-доповідачу Грушицькому А. І.
24 вересня 2020 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 20 липня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га ріллі за рахунок земель сільськогосподарського призначення, розташованих у межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації.
Розглянувши вказане клопотання Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області видало наказ № 14-4761/14-16-СГ від 22 серпня 2016 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою вищезазначеної земельної ділянки.
Після виготовлення проекту землеустрою ОСОБА_1 погодив його в порядку, визначеному статтею 186-1 ЗК України, та звернувся до відділу у Веселинівському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області із заявою про реєстрацію земельної ділянки, (реєстраційний номер звернення ЗВ-4803743682017).
Державний кадастровий реєстратор, перевіривши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розроблений товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "ГЕОКАДАСТР", вимогам законодавства, 28 березня 2017 року здійснив державну реєстрацію земельної ділянки, присвоїв кадастровий номер земельній ділянці 4821780600:03:000:0639 та видав на підтвердження державної реєстрації заявнику витяг за номером НВ-4803221242017 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який містить всі відомості про неї, внесені до Поземельної книги та кадастровий план, як складову частину витягу.
Державним кадастровим реєстратором було повернуто заявникові документацію із землеустрою з проставленою позначкою про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру.
У подальшому ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області із заявою про затвердження проекту та відведення земельної ділянки у власність.
Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області наказом № 14-9661/14-17-СГ від 18 липня 2017 року затвердило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га в тому числі ріллі площею 2 га (кадастровий номер 4821780600:03:000:0639) із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району.
У зв`язку із затвердженням та наданням у власність земельної ділянки ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора з метою реєстрації права власності на вищезазначену земельну ділянку. У державній реєстрації права власності йому було відмовлено з підстав наявних суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а саме відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав, право власності на оспорювану земельну ділянку зареєстровано за іншим суб`єктом права.
06 березня 2017 року до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області звернувся ОСОБА_2 із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки загальною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Катеринівської сільської ради Веселинівського району.
Розглянувши подане ОСОБА_2 клопотання Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області видало наказ № 14-4854/14-17-СГ від 21 квітня 2017 року про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення документації із землеустрою земельної ділянки.
У подальшому ОСОБА_2 подав проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на затвердження.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 14-9117/14-17-СГ від 29 червня 2017 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Катеринівської сільської ради Веселинівського району, кадастровий номер 4821780600:03:000:0639.
На підставі вищезазначеного наказу 14 липня 2017 року ОСОБА_2 зареєстрував право власності на земельну ділянку (номер запису про реєстрацію 21460790).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.