Постанова
Іменем України
12 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 521/5485/19
провадження № 61-11450св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Медичний реабілітаційний центр "Тополя" Національної гвардії України,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Медичного реабілітаційного центру "Тополя" Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди
за касаційною скаргою Медичного реабілітаційного центру "Тополя" Національної гвардії України на постанову Одеського апеляційного суду від 17 березня 2020 року у складі колегії суддів: Колеснікова Г. Я., Вадовської Л. М., Сєвєрової Є. С.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ від 13 грудня 2018 року № 75 "Про підсумки проведення службового розслідування та покарання винних" в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності; визнати протиправним та скасувати наказ від 01 березня 2019 року № 42 про його звільнення з посади на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України; поновити його на посаді заступника начальника Медичного реабілітаційного центру "Тополя" Національної гвардії України (далі - МРЦ "Тополя"); стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 березня 2019 року до дня постановлення рішення суду виходячи із щомісячного розміру заробітної плати 13 800,00 грн та моральну шкоду в розмірі 276 000,00 грн.
На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначав про те, що на підставі наказу відповідача від 20 липня 2018 року № 152 його прийнято на посаду заступника начальника МРЦ "Тополя".
Наказом від 13 грудня 2018 року № 75 позивачу оголошено догану за особисту недисциплінованість, неналежне виконання службових обов`язків без поважних причин, відкриту відмову виконувати розпорядження начальника МРЦ "Тополя" та порушення вимог статей 58, 66, 70, 71, 160, 164, 175, 177, 190, 191 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - ЗСУ) та статей 139, 140 КЗпП України, а 01 березня 2019 року відповідач видав наказ № 42 про його звільнення з посади за пунктом 3 статті 40 КЗпП України.
ОСОБА_1 вказував, що норми КЗпП України не можуть бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності; відповідач не навів конкретних фактів невиконання або неналежного виконання трудових обов`язків, наказ не містить даних про те, який саме дисциплінарний проступок ним вчинено; статут внутрішньої служби ЗСУ не регламентував його трудову діяльність, оскільки він не перебував на військовій службі, а мав статус працівника підрозділу Національної гвардії України (далі - НГУ), займаючи посаду заступника начальника МРЦ "Тополя", на якій здійснював керівництво адміністративним відділенням з персоналом у кількості 9 осіб.
Вважаючи своє звільнення незаконним і таким, що призвело до моральних страждань, втрати впевненості в завтрашньому дні, позивач просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Малиновський районний суд м. Одеси рішенням від 07 червня 2019 року, з урахуванням ухвали суду від 21 січня 2020 року про виправлення описки, позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував наказ від 01 березня 2019 року № 42 про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України. Поновив ОСОБА_1 на посаді заступника начальника МРЦ "Тополя". Стягнув з МРЦ "Тополя" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 березня 2019 року до дня постановлення рішення суду в сумі 34 550,57 грн без урахування податків і зборів, та моральну шкоду в розмірі 2 000 грн, а всього 36 550,57 грн. В іншій частині позовних вимог відмовив. Допустив негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць у сумі 11 344,46 грн. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що зміст рапортів, на підставі яких видано наказ відповідача від 01 березня 2019 року № 42, не свідчить про порушення позивачем посадових обов`язків та правил внутрішнього розпорядку. Неповідомлення черговим про оперативну обстановку у неробочий час не є дисциплінарним проступком і не свідчить про неналежну організацію роботи охоронних служб санаторію "Зелений мис". Вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимоги про поновлення на посаді, тому підлягають задоволенню. Незаконне звільнення позивача із займаної посади завдало йому моральних страждань, тому ці вимоги підлягають задоволенню частково. Позов в частині скасування наказу відповідача від 13 грудня 2018 року задоволенню не підлягає, оскільки позивач пропустив строк на звернення до суду за захистом порушеного права, поважних причин такого пропуску не навів.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Одеський апеляційний суд постановою від 17 березня 2020 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07 червня 2019 року змінив, виклавши резолютивну частину в такій редакції. Позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував наказ від 01 березня 2019 року № 42 про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника МРЦ "Тополя" на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України (систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором). Поновив ОСОБА_1 на посаді заступника начальника МРЦ "Тополя". Стягнув з МРЦ "Тополя" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 березня 2019 року до 07 червня 2019 року (дня постановлення судом першої інстанції рішення), в розмірі 34 550,57 грн, з відрахуванням із зазначеної суми податків та інших обов`язкових платежів, та моральну шкоду в розмірі 2 000,00 грн, а всього 36 550,57 грн. В частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу від 13 грудня 2018 року № 75 "Про підсумки проведення службового розслідування та покарання винних" про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що пропуск строку звернення до суду є самостійною підставою для відмови в цій частині позову, тому висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в частині оскарження наказу від 13 грудня 2018 року № 75 є обґрунтованим. Крім цього, апеляційний суд погоджується з висновками районного суду про відсутність правових підстав для звільнення позивача з посади заступника начальника МРЦ "Тополя" за пунктом 3 статті 40 КЗпП України. Позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення та поновлення на роботі, а тому суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 34 550,57 грн. Вирішивши спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 завдано моральної шкоди неправомірним звільненням з роботи, що призвело до моральних страждань, втрати впевненості в завтрашньому дні та необхідності прикладання додаткових зусиль для організації життя. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд врахував конкретні обставини справи, характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, характер немайнових втрат.
У позові ОСОБА_1 просив поновити його на посаді заступника начальника МРЦ "Тополя" та керівника адміністративного відділення. Суд, розглянувши питання про поновлення на роботі, в резолютивній частині свого рішення від 07 червня 2019 року зазначив, що позивач підлягає поновленню на посаді заступника начальника МРЦ "Тополя", з якої він звільнений, але не підлягає поновленню на посаді керівника адміністративного відділення, на яку позивач не був прийнятий, і з якої відповідач його не звільняв.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 28 липня 2020 року, МРЦ "Тополя" просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 17 березня 2020 року, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова апеляційного суду є такою, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню.
Систематичність невиконання позивачем обов`язків полягає в наявності раніше застосованого дисциплінарного стягнення.
Передумовою застосування стягнення у вигляді звільнення стало невиконання позивачем своїх посадових обов`язків, свідоме ігнорування наказів керівника та введення в оману керівництва МРЦ "Тополя" НГУ під час надання необхідних документів для оформлення на роботу.
Позивач працював в МРЦ "Тополя" та достеменно знав, що не виконав обов`язкових вимог Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" щодо проходження обов`язкового попереднього медичного огляду. Жодних дій на усунення цього порушення позивач не здійснив. Наявність вказаного порушення керівництво МРЦ "Тополя" Національної гвардії України виявило лише 21 лютого 2019 року (після отримання відповіді ПрАТ "Медичний комплекс "Сирець" від 14 лютого 2019 року № 3/02/14). Стягнення було накладено на позивача 01 березня 2019 року, тобто в межах строку, встановленого статтею 148 КЗпП України.
Розпорядженням голови Одеської обласної державної адміністрації № 97-/од-2020 з метою попередження поширення захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом СОVID-19, прийняті "Заходи щодо запобігання занесенню і поширенню на території Одеської області гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом СОVID-19".
На підставі зазначених нормативних актів та зборів суддів Одеського апеляційного суду від 16 березня 2020 року, відповідно до частини другої статті 29 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" голова Одеського апеляційного суду видав розпорядження "Про тимчасові заходи з метою попередження поширення захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом СОVID-19", яке оприлюднено 16 березня 2020 роки о 16 год 22 хв на офіційній сторінці Одеського апеляційного суду. Відповідно до пункту 1 цього розпорядження тимчасово, з 17 березня до 03 квітня 2020 року, зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу та припинено їх пропуск до залів судових засідань на час вжитих заходів.
Незважаючи на висновок колегії суддів щодо необхідності виклику учасників справи в судове засідання для надання суду пояснень з приводу окремих обставин спірних правовідносин, які виникли між учасниками справи, призначення розгляду справи в порядку загального позовного провадження, всупереч розпорядженню голови Одеського апеляційного суду від 16 березня 2020 року, з ігноруванням вимог статті 368 ЦПК України, колегія суддів Одеського апеляційного суду провела судове засідання та винесла оскаржувану постанову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Малиновського районного суду м. Одеси.
25 серпня 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 року № 8-р нерухоме майно санаторію "Зелений мис" віднесено до сфери управління Міністерства внутрішніх справ.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29 січня 2018 року № 41 прийнято до сфери управління МВС на баланс МРЦ "Тополя" та закріплено на праві оперативного управління нерухоме майно санаторію "Зелений мис".
Згідно з листом МРЦ "Тополя" від 14 травня 2018 року № 27/30/2-3182 затверджені акти приймання-передачі нерухомого майна колишнього санаторію "Зелений мис" на баланс МРЦ "Тополя.
20 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до начальника МРЦ "Тополя" із заявою про прийняття його на роботу на посаду заступника начальника МРЦ "Тополя", у вказаній заяві є запис про його ознайомлення та згоду з умовами праці, внутрішніми правилами та розпорядком.
Наказом начальника МРЦ "Тополя" від 20 липня 2018 року № 152 ОСОБА_1 прийнято на роботу з 20 липня 2018 року на посаду заступника начальника медичного реабілітаційного центру з посадовим окладом 4000,00 грн згідно зі штатним розкладом по 13 тарифному розряду за рахунок загального фонду та виплату надбавки в розмірі 40 % за складність та напруженість протягом всього часу роботи.
Посадові обов`язки ОСОБА_1 визначені у Посадових обов`язках заступника начальника МРЦ "Тополя", затверджених начальником ОСОБА_2 .
Між сторонами укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 20 липня 2018 року.
Згідно з пунктом 4 Правил внутрішнього трудового розпорядку МРЦ "Тополя" працівник, що ухиляється від проходження обов`язкового медичного огляду, щеплень (без поважних причин), притягується до дисциплінарної відповідальності і відсторонюється від роботи.
Наказом від 28 листопада 2018 року № 69 "Про проведення службового розслідування" за фактами неодноразового невиконання поставлених завдань, порушення правил пожежної безпеки та охорони праці заступником начальника МРЦ ОСОБА_1 заступнику начальника з лікувальних питань ОСОБА_3 у термін, вказаний в Порядку проведення службових розслідувань у НГУ, наказано провести службове розслідування.
Наказом від 28 листопада 2018 року № 71 "Про виплату премії службовцям" МРЦ "Тополя" НГУ наказано виплатити премію службовцям за листопад 2018 року в розмірі 30 % посадового окладу заступнику начальника ОСОБА_1 (за недостатній контроль при підготовці підрозділу до зимового періоду, за відсутність контролю за особовим складом).
На підставі зазначеного заступник начальника ОСОБА_3 листом від 30 листопада 2018 року просив ОСОБА_1 надати пояснення до 05 грудня 2018 року.