Постанова
Іменем України
12 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 185/415/18
провадження № 61-3832св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Катеринославхліб", треті особи: ОСОБА_4, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринославхліб", треті особи: ОСОБА_4, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна", про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринославхліб" на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2018 року у складі судді Головіна В. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2020 року у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовами, в яких просили стягнути з відповідача на свою користь 500 000,00 грн, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб, моральної шкоди кожному.
На обґрунтування позовів зазначали про те, що 23 листопада 2016 року приблизно о 16 год 50 хв водій ОСОБА_4, керуючи технічно справним автомобілем "АС G 3302 АХХ-1", державний номерний знак НОМЕР_1, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Катеринославхліб" (далі - ТОВ "Катеринославхліб"), на нерегульованому пішохідному переході здійснив наїзд на ОСОБА_5, який від отриманих тілесних ушкоджень помер.
Вироком Павлоградського міськрайонного суду від 28 вересня 2017 року ОСОБА_6 визнано винним у пред`явленому обвинуваченні за частиною другою статті 286 КК України та на підставі Закону України "Про амністію у 2016 році" звільнено від відбування основного та додаткового покарання.
Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), що спричинила смерть ОСОБА_5, позивачам завдано моральної шкоди втратою близької людини, з яким проживали дружньою сім`єю багато років; вони постійно перебувають у напруженому психічному стані, адже думки про смерть чоловіка та батька не залишають їх дотепер; вони не мають впевненості у своєму майбутньому, що завдає додаткових тяжких моральних страждань, смерть ОСОБА_5 потягла за собою порушення нормальних життєвих зв`язків позивачів, змінився ритм їх життя, для поновлення якого їм необхідні додаткові зусилля.
Цивільно-правова відповідальність відповідача як власника наземного транспортного засобу була застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (далі - ПрАТ "СК"ПЗУ Україна"), яка сплатила ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, страхові виплати в розмірі 5 800,00 грн.
Ураховуючи вищенаведене, позивачі просили позови задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області рішенням від 22 жовтня 2018 року позови задовольнив частково. Стягнув з ТОВ "Катеринославхліб" на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 200 000,00 грн кожному моральної шкоди, без урахування утримання податку. В решті позовів відмовив. Стягнув з ТОВ "Катеринославхліб" на користь держави судовий збір у розмірі 9 000,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачі зазнали моральних страждань, емоційних переживань з приводу втрати близької людини, однак заявлений розмір моральної шкоди по 500 000,00 грн кожному є завищеним. Тому, враховуючи, що загиблий перебував у нетверезому стані, позивачі не довели факт свого перебування на повному його утриманні, та з огляду на те, що з боку ТОВ "Катеринославхліб" вчинялись добровільні дії щодо відшкодування матеріальної шкоди, а саме надано ОСОБА_1 13 000,00 грн на поховання загиблого, виходячи з принципу розумності та справедливості, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Дніпровський апеляційний суд постановою від 30 січня 2020 року рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2018 року залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права, правових підстав для його скасування немає, тому доводи апеляційних скарг підлягають залишенню без задоволення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 26 лютого 2020 року, ТОВ "Катеринославхліб" просить скасувати рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2020 року, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовів відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними і необґрунтованими, такими, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права. Міськрайонний суд не повно з`ясував обставини справи, не дослідив надані докази, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а апеляційний суд такі недоліки не виправив.
На час ДТП, у водія ОСОБА_4 був вихідний день, що підтверджується витребуваними судом доказами, службових завдань він не мав, щодо зміни графіка роботи до керівництва не звертався та не отримував дозволу на зміну такого графіка, тому відповідальність за заподіяну позивачам моральну шкоду має бути покладена не на власника автомобіля, а на водія, який вчинив ДТП з використанням службового автомобіля поза робочим часом, у власних потребах без дозволу керівництва.
Оскільки страхова компанія відшкодувала потерпілим моральну шкоду в розмірі, передбаченому законом, зобов`язання ТОВ "Катеринославхліб" перед позивачами проведено належним чином, тому таке зобов`язання відповідно до статті 599 КК України вважається припиненим. Однак суди на наведене уваги не звернули, в результаті чого можливе подвійне стягнення моральної шкоди.
Отже, є підстави для відступлення від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у справах № 687/1585/16-ц, № 157/353/16-ц та застосованих судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 591/1/16-ц зазначив, що стягнення відшкодування моральної шкоди не може відбуватися двічі з винної особи і з володільця джерела підвищеної небезпеки.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
03 квітня 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
23 листопада 2016 року приблизно о 16 год 50 хв ОСОБА_4, керуючи технічно справним автомобілем "АС G 3302 АХХ-1", державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ТОВ "Катеринославхліб", рухався вул. Полтавською у м. Павлограді Дніпропетровської області від вул. Степового Фронту у напрямку вул. Дніпровської; наблизившись до нерегульованого пішохідного переходу, за перехрестям з вул. Озерною, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5, внаслідок чого ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, від яких помер.
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області 28 вересня 2017 року визнав ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України, та на підставі пункту "а" статті 1, статті 15 Закону України "Про амністію у 2016 році" звільнив від відбування основного та додаткового покарання.
ОСОБА_1 з ОСОБА_5 перебували в зареєстрованому шлюбі, в якому в них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і донька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_1 , ОСОБА_3, ОСОБА_2 страхова компанія сплатила по 5 800,00 грн моральної шкоди кожному, та ОСОБА_1 10 093,67 грн страхового відшкодування, ОСОБА_3 7 306,33 грн витрат на поховання, ОСОБА_2 52 200,00 грн за втрату годувальника у зв`язку з ДТП, яка сталася 23 листопада 2016 року.
За результатами судово-токсикологічного дослідження крові трупа ОСОБА_5 виявлено етиловий спирт у концентрації 4,07 проміле, що свідчить про тяжке алкогольне сп`яніння стосовно живих осіб (висновок експерта № 632, матеріали кримінального провадження № 12016040000000889).