Постанова
Іменем України
12 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 755/10327/13-ц
провадження № 61-11546св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна",
відповідачі: ОСОБА_1 (третя особа за зустрічним позовом), ОСОБА_2 (позивач за зустрічним позовом),
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", третя особа - ОСОБА_1, про визнання поруки за договором поруки припиненою
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 03 березня 2020 року у складі колегії суддів: Борисової О. В., Ратнікової В. М., Левенця Б. Б.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") звернулося до суду з указаним позовом, у якому просило стягнути з відповідачів солідарно на свою користь заборгованість за кредитним договором від 15 серпня 2006 року № МL-008/622/2006 у розмірі 70 952,91 дол. США, що станом на 25 березня 2013 року еквівалентно 567 126,61 грн, з яких 45 898,56 дол. США, що еквівалентно 366 867,19 грн, - залишок заборгованості за кредитом, 25 054,35 дол. США, що еквівалентно 200 259,42 грн, - несплачені відсотки за користування кредитом за період із 18 червня 2008 року до 25 березня 2013 року, та 1 884 265,02 грн пені за прострочення виконання зобов`язань за період з 25 березня 2012 року до 25 березня 2013 року.
У квітні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому просив визнати припиненою поруку за договором поруки від 15 серпня 2006 року № SR-МL-008/622/2006, укладеним між ним та АКБ "Райффайзенбанк Україна", правонаступником якого є ТОВ "ОТП Факторинг Україна".
Судові рішення ухвалені у справі
Дніпровський районний суд м. Києва заочним рішенням від 16 липня 2013 року позов ТОВ "ОТП Факторинг Україна" задовольнив частково. Стягнув солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" 933 993,80 грн заборгованості за кредитним договором.
Рішення районного суду мотивоване наявністю правових підстав для часткового задоволення позову ТОВ "ОТП Факторинг Україна".
Дніпровський районний суд м. Києва ухвалою від 06 червня 2017 року заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 липня 2013 року скасував та призначив справу до розгляду в загальному порядку, мотивуючи наявністю підстав для скасування заочного рішення суду.
Дніпровський районний суд м. Києва ухвалою від 09 листопада 2017 року позов ТОВ "ОТП Факторинг Україна" залишив без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача.
Апеляційний суд м. Києва постановою від 28 лютого 2018 року ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 09 листопада 2017 року скасував, справу направив для продовження розгляду до того ж суду, мотивуючи порушенням судом першої інстанції норм ЦПК України при постановленні оскаржуваної ухвали.
Дніпровський районний суд м. Києва рішенням від 21 червня 2018 року в задоволенні позову ТОВ "ОТП Факторинг Україна" відмовив. Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнив. Визнав припиненою поруку ОСОБА_2 за договором поруки від 15 серпня 2006 року № SR-МL-008/622/2006, укладеним між АКБ "Райффайзенбанк Україна", правонаступником якого є ТОВ "ОТП Факторинг України", та ОСОБА_2 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ТОВ "ОТП Факторинг Україна" безпідставно пред`явила вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки позивач не надав належних та допустимих доказів, які могли б підтвердити розмір заборгованості, яка виникла у позичальника. Вимоги товариства заявлені до поручителя з пропуском строку, передбаченого законом, тому порука є припиненою.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Київський апеляційний суд постановою від 03 березня 2020 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21 червня 2018 року в частині відмови в задоволенні позову ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасував та ухвалив в цій частині нове рішення, яким стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитом у розмірі 45 898,56 дол. США, заборгованість за відсотками за користування кредитом за період з 18 червня 2008 року до 21 грудня 2009 року у розмірі 11 779,06 дол. США. Вирішив питання про розподіл судових витрат. В іншій частині в задоволенні позову ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовив.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, щосуд першої інстанції дійшов помилкових висновків про відсутність правових підстав для задоволення позову про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 як боржника.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 червня 2018 року в частині відмови у стягнення заборгованості з ОСОБА_2 як поручителя та в частині задоволення зустрічного позову про визнання поруки за договором поруки припиненою не оскаржувалося, тому не було предметом апеляційного перегляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 03 серпня 2020 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 03 березня 2020 року щодо вирішення заявлених вимог ТОВ "ОТП Факторинг Банк" до ОСОБА_1 .
Касаційна скарга мотивована недотриманням судами норм процесуального права щодо її належного повідомлення про розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій.
Місце її проживання, що зазначене в позові та заяві про перегляд заочного рішення, відповідає фактичному місцю проживання на момент укладення кредитного договору. З 2013 року вона проживає у квартирі свого батька за іншою адресою, що було зумовлено сімейними обставинами, однак згідно з матеріалами справи судові виклики направлялися за попереднім місцем її проживання, в результаті чого її не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду заяви про перегляд заочного рішення та про апеляційний розгляд.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Дніпровського районного суду м. Києва.
02 вересня 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.