Постанова
Іменем України
11 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 760/3389/15-ц
провадження № 61-3035св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: Головне управління юстиції у Донецькій області, Міністерство юстиції України, Нотаріальна палата України, Перша київська нотаріальна контора, нотаріус міського нотаріального округу міста Донецька Курильчук Таїсія Олександрівна, Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Головне управління юстиції у Донецькій області, Міністерство юстиції України, Нотаріальна палата України, Перша київська нотаріальна контора, нотаріус міського нотаріального округу міста Донецька Курильчук Таїсія Олександрівна, Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", про визнання права власності в порядку спадкування
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 січня 2020 року у складі судді Сушко Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на квартиру АДРЕСА_1 та грошові вклади, які знаходяться у філії Донецького обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рахунках № НОМЕР_1 у розмірі 9 432,15 грн, № НОМЕР_2 у розмірі 6 623,40 грн та № НОМЕР_3 у розмірі 1 724,10 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що не може прийняти спадщину після померлого батька ОСОБА_3 через те, що спадкодавець помер у місті Донецьку, у якому припинено доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України, зокрема Спадкового реєстру. Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 03 вересня 2014 року йому визначено двомісячний додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 04 листопада 2014 року він подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини. Також з 04 до 07 листопада 2014 року він звертався до нотаріусів міста Києва із заявами про прийняття спадщини, однак усі нотаріуси, до яких він звертався, в усній формі відмовили в прийнятті заяви та у вчиненні нотаріальних дій.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Солом`янський районний суд міста Києва заочним рішенням від 12 лютого 2016 року, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 25 липня 2016 року, позов задовольнив. Визнав за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 та на 1/2 частину грошових вкладів, які знаходяться в ТВБВ № 1000/0141 філії Донецького обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рахунках № НОМЕР_1 в сумі 4 716,08 грн; № НОМЕР_2 в сумі 3 311,70 грн; № НОМЕР_3 в сумі 862,05 грн. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 000,00 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 30 988,00 грн.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.
У вересні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 12 лютого 2016 року за нововиявленими обставинами.
Солом`янський районний суд міста Києва ухвалою від 21 листопада 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 12 лютого 2016 року за нововиявленими обставинами відмовив, рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 12 лютого 2016 року залишив без змін.
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
Київський апеляційний суд ухвалою від 17 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 21 листопада 2019 року повернув особі, яка її подала.
Апеляційний суд ухвалу мотивував тим, що Солом`янський районний суд міста Києва від 21 листопада 2019 року ухвалою відмовив ОСОБА_2 у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 12 лютого 2016 року. ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду. При цьому апеляційний суд роз`яснив порядок оскарження заочного рішення суду.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У серпні 2020 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 17 січня 2020 року і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована помилковістю висновку апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, оскільки норми ЦПК України не містять прямої заборони на право апеляційного оскарження ухвали суду про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
У березні 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Відішенко Олександр Володимирович подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити в її задоволенні, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, оскільки вона є законною і обґрунтованою.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
12 березня 2020 року справа № 760/3389/15-ц надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Апеляційний суд встановив, що ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 21 листопада 2019 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 12 лютого 2016 року у цій справі.
Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 06 грудня 2019 року подала апеляційну скаргу.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши аргументи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).