Постанова
Іменем України
11 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 321/621/17
провадження № 61-30795св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області,
третя особа - Михайлівська районна державна адміністрація Михайлівського району Запорізької області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області - Нікогосян Людмили Варданівни, на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 28 серпня 2017 року в складі судді Олійника М. Ю. та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 12 жовтня 2017 року в складі колегії суддів: Бєлки В. Ю., Онищенка Е. А., Полякова О. З.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
15 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа - Михайлівська районна державна адміністрація Михайлівського району Запорізької області, про визнання договору оренди поновленим.
Позовна заява мотивована тим, що 03 грудня 2005 року між Михайлівською районною державною адміністрацією Запорізької області та рідним братом позивача - ОСОБА_2, було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 9,9956 га, місце розташування - Запорізька область, Михайлівський район, Роздольська сільська рада, кадастровий номер: 2323386600:05:008:0001.
Договір був зареєстрований у Михайлівському районному відділі Запорізької філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 12 лютого 2007 року за № 040727300001.
Таким чином терміном закінчення строку дії договору - 12 лютого 2012 року.
Підставою для надання в оренду ОСОБА_2 земельної ділянки із земель державної власності, було Розпорядження голови Михайлівської районної державної адміністрації від 28 листопада 2005 року № 590.
ІНФОРМАЦІЯ_1 попередній орендар за договором оренди землі помер.
Згідно з постановою Михайлівського районного суду Запорізької області
від 30 липня 2009 року право оренди земельної ділянки перейшло до нього як до спадкоємця, про що була складена додаткова угода від 04 вересня 2009 року, державна реєстрація якої відбулась 24 березня 2010 року за № 04102730002.
12 березня 2012 року у зв`язку із закінченням строку договору оренди землі, що мало місце 12 лютого 2012 року, та на підставі Розпорядження голови Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області від 17 жовтня 2011 року № 492, між ним як орендарем, та Михайлівською районною державною адміністрацією Запорізької області як орендодавцем, була укладена додаткова угода, якою були внесені зміни зокрема й до пункту 8 договору оренди землі.
Відповідно до зазначених змін, строк дії договору було поновлено на п`ять років, тобто до 12 лютого 2017 року, додаткова угода була зареєстрована у відділі Держкомзему у Михайлівському районі про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 08 червня 2012 року за № 232330004001212.
14 березня 2017 року, тобто через два дні після спливу місячного строку з моменту закінчення строку договору, він звернувся до відповідача з листом, в якому виклав пропозицію укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі на новий строк.
19 квітня 2017 року він отримав лист ГУ ДГК у Запорізькій області від 14 квітня 2017 року, яким у поновленні договору оренди земельної ділянки від 03 грудня 2005 року на новий строк було відмовлено.
ОСОБА_1 просив визнати поновленим договір оренди землі б/н від 03 грудня 2005 року, зареєстрований у Михайлівському районному відділі Запорізької філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис
від 12 лютого 2007 року за № 040727300001, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 12 березня 2012 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 28 серпня
2017 року позовні вимоги задоволено.
Визнано поновленим договір оренди землі б/н від 03 грудня 2005 року, зареєстрований у Михайлівському районному відділі Запорізької філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 12 лютого 2007 року за № 040727300001, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором з урахуванням змін, унесених додатковою угодою від 12 березня 2012 року, яка була зареєстрована у відділі Держкомзему у Михайлівському районі, про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 08 червня 2012 року за № 232330004001212.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із таких фактів: позивач продовжував користуватися земельною ділянкою, що є об`єктом оренди після закінчення строку дії договору, належно виконував свої обов`язки за договором оренди, письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди протягом місяця після закінчення його строку відсутнє, а тому визнав вимоги позивача обґрунтованими та задовільнив їх.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 12 жовтня 2017 року апеляційну скаргу представника ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області - Нікогосян Л. В., відхилено.
Рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 28 серпня
2017 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу представника ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області - Нікогосян Л. В., апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для поновлення договору оренди, з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У листопаді 2017 року представник ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області - Нікогосян Л. В. подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 28 серпня
2017 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 12 жовтня
2017 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що орендарем не виконане зобов?язання, передбачене частиною другою статті 33 Закону України "Про оренду землі" в частині необхідності повідомлення орендодавця до спливу строку оренди землі у строк, встановлений цим договором, про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі. Під час звернення позивача, яке мало місце 14 березня 2017 року, до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області із заявою про продовження терміну договору оренди земельної ділянки, позивачем не було надано проекту додаткової угоди, чим було порушено частину третю статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Доводи інших учасників справи
16 січня 2018 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 28 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 12 жовтня 2017 року залишити без змін.
Рух касаційних скарг та матеріалів справи
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Михайлівського районного суду Запорізької області.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
29 травня 2018 року касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами та матеріали цивільної справи передано до Верховного Суду.
Розпорядженням від 10 червня 2019 року № 643/0/226-19 за касаційним провадженням № 61-30795св18 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 10 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року зупинено касаційне провадження у справі № 321/621/17.
Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2020 року поновлено касаційне провадження у справі № 321/621/17.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області - Нікогосян Л. В., на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 28 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 12 жовтня 2017 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи
03 грудня 2005 року між Михайлівською районною державною адміністрацією Запорізької області та ОСОБА_2, рідним братом позивача ОСОБА_1, було укладено договір оренди землі земельної ділянки, площею 9,9956 га, місце розташування - Запорізька область, Михайлівський район, Роздольська сільська рада, кадастровий номер: 2323386600:05:008:0001. Договір був зареєстрований у Михайлівському районному відділі Запорізької філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 12 лютого 2007 року за № 040727300001.
Підставою для надання в оренду ОСОБА_2 земельної ділянки із земель державної власності, було Розпорядження голови Михайлівської районної державної адміністрації № 590 від 28 листопада 2005 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 попередній орендар за договором оренди землі
ОСОБА_2 помер.
Згідно з постановою Михайлівського районного суду Запорізької області
від 30 липня 2009 року право оренди земельної ділянки перейшло до позивача ОСОБА_1, як до спадкоємця, про що була складена додаткова угода
від 04 вересня 2009 року, державна реєстрація якої відбулась 24 березня
2010 року за № 04102730002.
12 березня 2012 року у зв`язку із закінченням строку договору оренди землі, що мало місце 12 лютого 2012 року, та на підставі Розпорядження голови Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області № 492
від 17 жовтня 2011 року, між ОСОБА_1 як орендарем та Михайлівською районною державною адміністрацією Запорізької області як орендодавцем, була укладена додаткова угода, якою були внесені зміни.
Відповідно до зазначених змін, строк дії договору було поновлено на п`ять років, тобто до 12 лютого 2017 року.
Додаткова угода була зареєстрована у відділі Держкомзему у Михайлівському районі про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 08 червня 2012 року за № 232330004001212.
Згідно пункту 36 договору оренди землі, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.
Пунктом 38 договорів оренди землі визначено підстави припинення договору оренди землі, а саме: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря.
14 березня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача з листом, в якому виклав пропозицію укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі на новий строк.
19 квітня 2017 року позивач ОСОБА_1 отримав Лист ГУ ДГК у Запорізькій області від 14 квітня 2017 року № III-2663-2458/6-17, яким у поновленні договору оренди земельної ділянки від 03 грудня 2005 року на новий строк було відмовлено.
Відповідно до пункту 8 договору оренди землі після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.