Постанова
Іменем України
12 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 199/8328/17
провадження № 61-4631св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
треті особи: ОСОБА_4, четверта Дніпровська державна нотаріальна контора, обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив № 151 "Волошка",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська у складі судді Руденко В. В. від 27 червня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., від 31 січня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - четверта Дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частину нерухомого майна в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування позову вказали, що після смерті їх батька ОСОБА_5 у вересні 2015 року відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 загальною площею 43,2 кв. м, житловою площею 27,3 кв. м. При житті спадкодавець склав заповіт від 23 жовтня 2007 року, згідно із яким заповів усе належне йому майно ОСОБА_6 (матері), ОСОБА_4 (брату) та ОСОБА_3 (племіннику). Зазначені факти встановленні рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 лютого 2017 року, яким визнано за ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом право власності на 2/3 частки зазначеної квартири.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла, а тому 1/3 частка спадкового майна, визначена вказаним заповітом, підлягає спадкуванню за законом ними як спадкоємцями першої черги після смерті батька.
Постановою державного нотаріуса четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори від 05 квітня 2017 року їм відмовлено у видачі свідоцтв на право власності за законом після смерті батька на частину квартири у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на це майно та реєстрації права спадкодавця на це майно за його життя.
Разом із тим судовим рішенням, що набрало законної сили у справі № 199/4743/16-ц, встановлені обставини належності спірного майна спадкодавцю, тому наявні правові підстави для визнання за ними права власності на спірне спадкове майно.
У зв`язку з цим позивачі просили суд визнати за кожним з них право власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 .
У лютому 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив № 151 "Волошка", четверта Дніпровська державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування та визнання права власності на частину нерухомого майна в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування позову вказав, що ОСОБА_5 був інвалідом другої групи, перебував у безпорадному стані, а його діти ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) ухилялися від допомоги батькові, хоча мали на це матеріальні можливості.
Оскільки на час смерті ОСОБА_5 саме він, як брат померлого, надавав йому матеріальну допомогу, тому просив суд визнати за ним, як спадкоємцем другої черги, право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, а спадкоємців першої черги усунути від спадкування.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська позовні зави обʼєднані в одне провадження.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 січня 2019 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визнано за кожним із них в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 43,2 кв. м, житловою площею 27,3 кв. м.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачі, як спадкоємці першої черги після смерті батька в установлений законом строк прийняли спадщину шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори, проте не мають можливості оформити спадщину у зв`язку із відмовою нотаріуса у видачі їм свідоцтва про право на спадщину за законом через те, що спадкодавець за життя не зареєстрував право на спірне житло. Оскільки судовим рішенням, що набрало законної сили у справі № 199/4743/16-ц, встановлені обставини, які в силу статті 82 ЦПК України не підлягають доказуванню, належності спірного майна спадкодавцю, тому наявні правові підстави для визнання за позивачами права власності на спірне спадкове майно.
Позивачем не доведено факт умисного ухилення позивачів як дітей спадкодавця від надання останньому допомоги, факт перебування спадкодавця у безпорадному стані через хворобу або каліцтво та його потребу у допомозі саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
При цьому спадкова справа, яка відкрита після смерті ОСОБА_5, містить заяву ОСОБА_4 від 27 жовтня 2015 року про відмову від спадщини за заповітом на користь іншого спадкоємця за заповітом.
За таких обставин суди дійшли висновку про відсутність правових підстав для усунення позивачів від спадкування після смерті їх батька, а також підстав для визнання за ОСОБА_4 як спадкоємцем другої черги права власності на спадкове майно в порядку спадкування після смерті брата.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення його позову та відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що подання ОСОБА_4 заяви від 27 жовтня 2015 року про відмову від спадщини за заповітом на користь іншого спадкоємця не свідчить про неприйняття ним спадщини та не позбавляє у подальшому, після усунення від спадкування спадкоємців першої черги, звернутися із заявою про прийняття спадщини за законом, а тому висновок суду першої інстанції про те, що з огляду на вказану відмову від спадщини усунення позивачів не породжуватиме для ОСОБА_4 прав та обов`язків, є безпідставним. Показання свідків підтверджений факт неможливості ОСОБА_5 за станом здоровʼя самостійно забезпечити собі належні умови життя. Матеріали справи містять докази ухилення позивачів від надання допомоги спадкодавцю, а також можливості останніх у наданні такої допомоги.
У травні 2019 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, мотивований незгодою із її доводами та законністю й обґрунтованістю оскаржуваних судових рішень.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 06 березня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Позивачі у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є дітьми ОСОБА_5, а ОСОБА_4 - його братом.
23 жовтня 2007 року ОСОБА_5 склав заповіт, згідно із яким заповів усе належне йому майно ОСОБА_6 (мати), ОСОБА_4 (брат) та ОСОБА_3 (племінник).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла.
Після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 загальною площею 43,2 кв. м, житловою площею 27,3 кв. м.
ОСОБА_4 відмовився від прийняття спадщини користь ОСОБА_3, подавши до нотаріальної контори відповідну заяву.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 лютого 2017 року по справі № 199/4743/16-ц, яке набрало законної сили, частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_7 (дружина спадкодавця), ОСОБА_1, ОСОБА_8, треті особи: ОСОБА_4, обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив № 151 "Волошка", про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.
Визнано за ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 .
Вказаним рішення встановлені обставини належності спірної квартири на праві власності спадкодавцю ОСОБА_5 .
Постановою від 05 квітня 2017 року державний нотаріус Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори Шугаєва Н. С. відмовила позивачам у видачі свідоцтв на право власності за законом на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_5 у вигляді частки спірної квартири у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на це майно та відомостей про те, що спадкодавець за життя зареєстрував право на це нерухоме майно.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.