Постанова
Іменем України
04 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 337/2943/18
провадження № 61-15974св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Сакари Н. Ю., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на заочне рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2018 року у складі судді Нещеретної Л. М. та постанову Запорізького апеляційного суду від 23 липня 2019 року у складі колегії суддів: Кухаря С. В., Крилової О. В., Полякова О. З.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання договору довічного утримання недійсним та виселення.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не мали законних підстав для відчуження спірної квартири ОСОБА_2, а що стосується виселення ОСОБА_2, то зазначив, що його проживання у спірній квартирі є незаконним через незаконність договорів відчуження квартири.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати договори довічного утримання від 16 лютого 2015 року, укладені між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 недійсними в частині передачі у власність ОСОБА_2 квартири, розташованої за адресою
АДРЕСА_1 , та виселити ОСОБА_2 без надання іншого житлового приміщення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсними договори довічного утримання, укладені 16 лютого
2015 року між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідчені приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Буцикіною Л. О., зареєстрованім в реєстрі за № 193 та № 195 в частині передачі у власність ОСОБА_2 квартири, розташованої за адресою
АДРЕСА_1 .
Виселено ОСОБА_2 з квартири
АДРЕСА_1 , без надання іншого жилого приміщення.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що договори довічного утримання укладені 16 лютого 2015 року з ОСОБА_2 є недійсними, оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не мали законних прав на їх укладання, у зв`язку з рішенням Апеляційного суду Запорізької області
від 03 квітня 2014 року, яким правовстановлюючий документ на вищезазначену квартиру визнано недійсним, та скасовано реєстрацію права власності. А відтак, ОСОБА_2 не має законних підстав проживати у квартирі АДРЕСА_1, у зв`язку з чим повинен бути виселений, без надання іншого жилого приміщення.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 23 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що Апеляційний суд Запорізької області у своєму рішенні від 18 листопада 2015 року зазначав, що посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на той факт, що саме згідно договору довічного утримання він користувався квартирою на законних підставах є неприйнятним, оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не мали законних прав для відчуження спірної квартири.
При цьому сама ОСОБА_3 особисто суду апеляційної інстанції пояснила, що договір довічного утримання зі своїм братом ОСОБА_2 вона уклала за рекомендацією юристів, для того щоб зберегти за собою квартиру, оскільки тривали судові розгляди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2019 року до Верховного Суду,
ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції. Клопотання ОСОБА_3 про зупинення виконання заочного рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2018 року задоволено. Зупинено виконання заочного рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 грудня 2018 року до закінчення касаційного провадження у справі.
У жовтні 2019 року справа передана до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання договору довічного утримання недійсним та виселення призначено до судового розгляду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що позовні вимоги в частині виселення ОСОБА_2 не могли бути задоволені оскаржуваним рішенням суду, оскільки вже є рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя
від 15 жовтня 2015 року у справі № 337/3620/15-ц щодо вирішення спору у зазначеній частині позовних вимог, а провадження у відповідній частині мало бути закритим на підставі пункту 3 частини першої
статті 255 ЦПК України. Не можна вважати встановленими обставинами недійсності договорів довічного утримання рішеннями у справі
№ 337/3620/15-ц, в яких відповідачі та сторони відповідних договорів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 участі не брали. А відповідні положення частини четвертої статті 82 ЦПК України у цьому випадку застосуванню не підлягають, а тому суди мають досліджувати всі докази та встановити відповідні обставини. Відповідно до положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відповідачі на момент укладення оспорюваних правочинів були офіційними законними власниками нерухомого майна.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу ОСОБА_3, у якому він просив вказану касаційну скаргу задовольнити.
У жовтні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу ОСОБА_3, у якому він просив вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15 лютого 2011 року дядько ОСОБА_1 - ОСОБА_5 звернувся до Хортицького районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування квартирою, розташованою за адресою АДРЕСА_1, та зняття його з реєстрації.
Заочним Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя
від 28 листопада 2011 року позов задоволено.
Після цього дядьком ОСОБА_1 - ОСОБА_5 було подано заяву про приватизацію квартири, і в подальшому прийнято рішення про передачу її у приватну власність.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06 вересня 2012 року приватизацію вищезазначеної квартири визнано незаконною, та скасовано свідоцтво про право власності.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 11 січня 2012 року у справі № 22-410/12 апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилено, а рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 листопада 2011 року залишено без змін.
16 червня 2011 року ОСОБА_5 продав квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_6, який у свою чергу
02 вересня 2011 року перепродав вказану квартиру ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18 червня 2013 року визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6
ОСОБА_1 подано позов до ОСОБА_6, ОСОБА_3,
ОСОБА_7 , товариства з обмеженою відповідальністю Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації, про визнання договору
купівлі-продажу недійсним, вселення та скасування реєстрації права власності, який було розглянуто у Хортицькому районному суді м. Запоріжжя (справа № 337/5258/13-ц).
20 січня 2014 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя було ухвалено рішення, яким у задоволені позову було відмовлено.
03 квітня 2014 року Апеляційним судом Запорізької області рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 січня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, вселення та скасування реєстрації права власності задоволено.
20 лютого 2015 року рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя у справі № 337/5258/13-ц позов ОСОБА_1 задоволено частково. Вселено ОСОБА_1 у квартиру
АДРЕСА_1 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про стягнення судових витрат.
Позов Територіальної громади в особі Запорізької міської ради задоволено частково. Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та передано Запорізькій міській раді нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 .
Скасовано реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за № 33829303, запис в книзі реєстрації