ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 2а-0770/1220/12
адміністративне провадження № К/9901/28827/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області (правонаступник Головне управління ДФС у Закарпатській області),
на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.06.2013 року (Суддя: Скраль Т.В.),
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2016 року (Судді: Обрізко І.М., Левицька Н.Г., Сапіга В.П.),
у справі № 2а-0770/1220/12
за позовом Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода"
до Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області (правонаступник Головне управління ДФС у Закарпатській області)
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В :
У квітні 2012 року Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідного-каналізаційного господарства м. Ужгорода" (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області (правонаступник Головне управління ДФС у Закарпатській області) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 27.01.2012 року № 0000121506, № 0000091503.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.06.2013 року залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2016 року позов задоволено. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення від 27.01.2012 року № 0000121503, № 0000091503.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм процесуального та матеріального права при розгляді справи, просив суд скасувати судові рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач вказав про правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень у зв`язку з несвоєчасною сплатою позивачем грошових зобов`язань зі збору за спеціальне використання води та плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Також посилався на лист ДПА України від 27.04.2011 року № 11920/7/15-0217 "Щодо оформлення акта проведення камеральних перевірок з податку на прибуток" та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 25.12.2012 року у справі № К/9901/79554/12.
11.04.2016 року на адресу Вищого адміністративного суду України від представника позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, з врахуванням яких просив суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2018 року касаційну скаргу передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спірного питання норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та ст. 75, ст. 76, ст. 86 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, 20.01.2012 року відповідачем проведена камеральна перевірка щодо дотримання встановлених законодавством граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов`язання по збору за спеціальне використання води та плати за користування надрами для видобування корисних копалин за період 19.11.2011 року по 20.01.2012 року, за наслідками якої складено акт від 20.01.2012 року № 53/15-03 з висновками про порушення позивачем п. 57.1 ст. 57 ПК України, у зв`язку з несвоєчасною сплатою узгоджених сум податкових зобов`язань зі "збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ" 13800,00 грн. із запізненням на 40 календарних днів, та зі сплати за користування надрами 44433,96 грн. із запізненням на 62 календарних днів.
На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 27.01.2012 року: № 0000121503, яким у відповідності до ст.126 ПК України застосовано штрафну санкцію у розмірі 8886,79 грн. та № 0000091503, яким у відповідності до ст.126 ПК України застосовано штрафну санкцію у розмір 2760,00 грн.
Задовольняючи позов суди посилалися на порушення відповідачем предмета перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, що свідчить про відсутність її правових наслідків.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.