ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 809/1086/16
адміністративне провадження № К/9901/36440/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.10.2016 року (суддя Матуляк Я.П.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 року (головуючий суддя Коваль Р.Й., судді: Гуляк В.В., Судова-Хомюк Н.М. ) у справі №809/1086/16 за позовом Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до релігійної організації "Всеукраїнська видавнича православна місія Української автокефальної православної церкви", про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у місті Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі - позивач, податковий орган, контролюючий орган) звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до релігійної організації "Всеукраїнська видавнича православна місія Української автокефальної православної церкви" (надалі - відповідач, релігійна організація, платник податків), в якому просила стягнути заборгованість в сумі 8 330 грн. з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належить відповідачу.
Позов мотивований наявністю у відповідача заборгованості перед бюджетом по сплаті податку на прибуток підприємств в розмірі 8330 грн., яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) згідно податкових повідомлень-рішень форми "Р" від 10.05.2011 року за №0001301501 на суму 170 грн., від 27.09.2011 року за №017341501 на суму 2040 грн., від 31.01.2012 року за №0000891501 на суму 1020 грн., від 17.04.2012 року за №0007821591 на суму 1020 грн., від 01.04.2013 року за №0006921501 на суму 4080 грн.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.10.2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 року, в задоволені позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що податковим органом пропущено строк звернення за стягненням податкового боргу в 1095 днів, який визначений пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України. Суди також дійшли висновку, що податковим органом не обґрунтовано застосування штрафних санкцій в таких розмірах.
В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Позивач вказує на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку скаржника, полягають у неврахуванні судами, що платником податків не сплачено податковий борг, який виник внаслідок прийняття податковим органом рішень про застосування штрафних санкцій за несвоєчасність подання податкової звітності. Вважає хибним висновок судів про пропущення позивачем строку звернення до суду з позовом про стягнення боргу. Податковий орган посилається на правомірність та обґрунтованість застосування штрафних санкцій до платника податків та подальше їх стягнення в судовому порядку.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами камеральних перевірок своєчасності подання податкової звітності встановлено неподання платником податків декларації з податку на прибуток підприємства за 2010, 2011 роки та І квартал 2012 року, у зв`язку з чим податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 10.05.2011 року за №0001301501, яким відповідачу визначено грошове зобов`язання за платежем податок на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 170 грн.; від 27.09.2011 року №017341501, яким відповідачу визначено грошове зобов`язання за платежем податок на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 2040 грн.; від 31.01.2012 року №0000891501, яким відповідачу визначено грошове зобов`язання за платежем податок на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1020 грн.; від 17.04.2012 року №0007821591, яким відповідачу визначено грошове зобов`язання за платежем податок на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 1020 грн.; від 01.04.2013 року за №0006921501, яким відповідачу визначено грошове зобов`язання за платежем податок на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 4080 грн.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що наведені податкові повідомлення-рішення були надіслані відповідачу і отримані ним відповідно 16.05.2011 року, 06.10.2011 року, 01.02.2012 року, 19.04.2012 року та 04.04.2013 року.
Податковим органом надіслано платнику податків першу та другу податкові вимоги: форми "Ю1" від 14.04.2008 року за №1/899 та форми "Ю2" від 26.05.2008 року за №2/1364, які були отримані відповідачем 25.04.2008 року та 09.06.2008 року відповідно.
Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, у грудні 2013 року платник податків оскаржив їх до суду та за результатами розгляду ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.04.2015 року у справі № 809/4135/13-а позовну заяву платника податків до податкового органу про визнання дій незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень було залишено без розгляду відповідно до частини третьої статті 128 та пункту 4 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказане судове рішення набрало законної сили 28.04.2015 року.
Також, 17.10.2013 року податковий орган звертався до суду з адміністративним позовом до платника податків про стягнення податкового боргу в розмірі 8330 грн., визначеного вказаними податковими повідомленнями-рішеннями. За результатами розгляду цієї справи ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.10.2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2016 року, позовну заяву податкового органу залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України.