ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 810/2140/17
адміністративне провадження № К/9901/43894/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віракс" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24.07.2017 (суддя - І.Г. Лиска) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 (колегія суддів: О.В. Карпушова, О.В. Епель, В.О. Аліменко) у справі № 810/2140/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віракс" до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІРАКС" (надалі - ТОВ "ВІРАКС") звернулося до суду з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості №125150001/2017/010007/2 від 06.02.2017, зобов`язання прийняти рішення щодо визнання заявленої декларантам митної вартості товару щодо товарів, які імпортуються за митною декларацією №125150001/2017/701023 від 06.02.2017, стягнення суми переплачених податків та обов`язкових митних платежів в розмірі 17 979,37 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, було визначено митну вартість за основним методом-за ціною договору (контракту), та було заявлено цей показник у декларації митної вартості, до якої додані документи, що її підтверджують, згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України. Однак, на думку позивача, орган доходів і зборів безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартість товару, визначеною за ціною договору (контракту), та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості товару із застосування резервного методу та про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.07.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 у задоволені позову відмовлено, у зв`язку із тим, що відповідач зміг довести факт не підтвердження позивачем митної вартості імпортованого ним товару, яка була вказана у митній декларації.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Вказується на доводи, які ним вказувались у позові, що не потребують додаткового зазначення. При цьому в поясненнях які надійшли до касаційної скарги, адвокат позивача намагається спростувати висновки судів попередніх інстанцій з погляду на незаконність рішення відповідача. Тоді як запитувані податковим органом документи під час перебування товару під митним контролем не надали б іншого результату стосовного визначеного позивачем показника вартості імпортованого позивачем товару, адже документи, що надані до митниці вперше містили всі відомості такого показника.
В письмовому запереченні на вказану касаційну скаргу, яке надійшло ще до Вищого адміністративного суду України, в якому позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржувані нею рішення - без змін.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Візард-Україна" (перейменоване на позивача) та "АLFЕYSOLUTIONNSOU" укладено зовнішньоекономічний контракт від 02.08.2016р. №02/08-16.Відповідно п. 1.1. Контракту АLFЕYSOLUTIONNS (продавець) продає, а позивач (покупець) покупає санітарно-технічне, нагрівальне, опалювальне та інше устаткування даних груп товарів, а також комплектуючі до нього. Назва, одиниця вимірювання та загальна кількість товару, який підлягає поставці за цим Контрактом, його часткове співвідношення (асортимент, вид, номенклатура) визначаються в інвойсі (п. 1.2. Контракту). Вартість за одиницю товару визначається в інвойсі (п. 2.3. Контракту). Умови контракту викладені у відповідності з Міжнародними правилами тлумачення термінів "ІНКОТЕРМС" в редакції 2010 року. На виконання розділу 3. "Умови і строки поставки" Контракту "АLFЕYSOLUTIONNSOU" на адресу позивача був направлений товар відповідно до виставленого "АLFЕYSOLUTIONNSOU" рахунку-фактури (інвойсу) від 03.02.2017р. №5070 та № 5071 від 03.02.2017р.
З метою митного оформлення вказаного товару позивач подав до Київської митниці ДФС митну декларацію від 06.02.2017 № 125150001/2017/00985, інвойс, сертифікат з перевезення товару, міжнародна автомобільна накладна, прайс-лист виробника, контракт, договір про надання послуг митного брокера. Відповідно до зазначеної митної декларації товар був поміщений у митний режим імпорт. Митну вартість товару позивач визначив за основним методом (за ціною договору (контракту).
Під час прийняття митної декларації позивача спрацювала Автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) за наступними профілями ризиків:
106-2 "витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів";
105-2 "контроль правильності визначення митної вартості товарів".
Крім того, під час розмитнення товару інспектор митної служби дійшов висновку, що подані декларантом документи містять розбіжності, а також не містять повної інформації про митну вартість та її складові частини, а саме: відсутня інформація щодо страхових витрат, передбачених умовами поставки СРТ; прайс-лист, який було заявлено до митного оформлення - персоналізований, не має відомостей про тривалість дії цінової пропозиції та виданий відправником, а не виробником товарів, що суперечить суті прайс-листа виробника, як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців.
У зв`язку з цим інспектор митного органу, що здійснював митне оформлення товару, надіслав позивачу (декларанту) електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, передбачені пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; виписку з бухгалтерської документації; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір на перевезення, рахунок на оплату транспортних перевезень); договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких зазначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); якщо здійснювалось страхування-страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Проте, на вимогу митного органу ТОВ "Віракс" жодних документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів в установлені строки не надало. Навпаки, листом від 06.02.2017 року № 2, агент з митного оформлення ТОВ "Форсаж-Сервіс" ОСОБА_1 просив винести рішення щодо митної вартості товару раніше 10-денного терміну, у зв`язку із неможливістю надання документів стосовно підтвердження митної вартості.
06.02.2017 Київська митниця ДФС прийняла рішення № 125150001/2017/010007/2 щодо коригування митної вартості товарів, згідно з яким вартість задекларованого товару була визначена за резервним методом.
06.02.2017 позивач подав до Київської митниці ДФС нову митну декларацію № 125150001/2017/701023, в якій відкоригував митну вартість товару з урахуванням рішення митного органу щодо коригування митної вартості, сплатив до державного бюджету всі митні платежі, у тому числі й різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, що підтверджуються відповідними відмітками на митній декларації.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями митного органу, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання їх протиправними та скасування, зобов`язання вчинити дії, стягнення витрат. Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.