ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2020 року
м. Київ
справа №804/5249/16
адміністративне провадження №К/9901/45501/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017 (колегія суддів: В.А. Шальєва, С.В. Білак, Н.А. Олефіренко) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" до Дніпропетровської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, за участю Прокуратури Дніпровської області про визнання протиправними та скасування рішень, стягнення надміру сплачених митних платежів,
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (правонаступник якого є Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат") звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з вказаним позовом, у якому, з урахуванням численних доповнень просило: визнати протиправним рішення Криворізької митниці про визначення митної вартості товарів 113000010/2009/000261/1 від 03.11.2009; скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113050000/9/000666 від 03.11.2009; стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління державного казначейства України у м. Києві на користь позивача коштів на відшкодування шкоди у вигляді надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 41118,26 грн.; стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління державного казначейства України у м. Києві на користь позивача коштів на відшкодування шкоди у вигляді надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 14391,39 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав про те, що під час митного оформлення товару митницею в порушення вимог митного законодавства не було визнано заявлену декларантом митну вартість, визначену за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору, адже подані документи для підтвердження заявленої митної вартості є достатніми та такими, що давали змогу пересвідчитись у правильності заявленої митної вартості.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 (суддя - Верба І.О.) у задоволені позову було відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару за наявності підстав для сумніву в митній оцінці товару, що переміщується через митний кордон України. В даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявлення митної вартості товару, що підтверджується даними цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України та проведеним позивачем митним оформленням аналогічного товару за вищою митною вартістю. З урахуванням наведеного, митниця мала обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При витребуванні додаткових документів митниця діяла відповідно Порядку №1766 та норм митного законодавства. При цьому відповідач відповідно до наведених законодавчих норм надавав позивачу можливість підтвердження заявленої митної вартості чи корегування митної вартості шляхом надання додаткових документів, зокрема, прайс-листа фірми виробника, калькуляцію фірми виробника, однак, позивач відмовився використати надані митницею можливості щодо підтвердження заявленої митної вартості чи узгодження з митницею митної вартості спірного товару, не надав обґрунтувань та підстав щодо неможливості надання додаткових документів. Інших способів, ніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, у митного органу щодо узгодження митної вартості товару із декларантом законодавчими нормами не передбачено.
Натомість суд апеляційної інстанції постановою від 01.03.2017 рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Криворізької митниці про визначення митної вартості товарів № 113000010/2009/000261/1 від 03.11.2009. Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113050000/9/000666 від 03.11.2009. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Мотивуючи рішення, суд апеляційної інстанцій відзначив, що декларантом надані митному органі усі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості, в тому числі, вантажна митна декларація, декларація митної вартості, зовнішньоекономічний контракт, специфікація до нього, рахунки-фактури тощо. Відомості про заявлену позивачем митну вартість є об`єктивними, такими, що піддаються обчисленню та підтверджуються документально. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. При цьому судом апеляційної інстанції враховується, що відповідачем при здійсненні коригування митної вартості застосовані відомості, що містяться в базі даних митниці, стосовно вже скоригованої митницею митної вартості товару, а не самостійно задекларованої декларантом митної вартості.
Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, постанову суду першої інстанції залишити в силі.
В письмовому запереченні на вказану касаційну скаргу, яке надійшло ще до Вищого адміністративного суду України, в якому позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржувані нею рішення - без змін.
Пеpеглянувши судові pішення в межах доводів касаційної скаpги, пеpевіpивши повноту встановлення судами фактичних обставин спpави та пpавильність застосування ними норм матеpіального та процесуального пpава, Верховний Суд дійшов висновку пpо відсутність підстав для задоволення касаційної скаpги, з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем та ВАТ "Белшина" (Бобруйськ, Республіка Білорусь), укладено зовнішньоекономічний контракт на поставку товару №356/2626-37-09 від 10.04.2009, на виконання умов якого сторонами контракту складені специфікації №1 від 10.04.2009, №2 від 22.04.2009, №3 від 19.06.2009 року, №4 від 17.09.2009, якими визначено ціну поставленого товару на рівні 8960 дол. США за одиницю, крім специфікації №4, якою визначено ціну на рівні 8250 дол. США за одиницю, строки та умови поставки року.
Для митного оформлення товару позивачем подано до Криворізької митниці електрону митну декларацію №11305000/9/7856 від 02.11.2009 року (відправник ОАО "Белшина"), в режимі ІМ 40, в графі 31 ВМД №11305000/9/7856 наведено опис товару, а саме: шини пневматичні гумові нові для автомобілів великої та особливо великої вантажопідйомності з індексом навантаження більш як 220, але менш як 244, шини 33,00-51 ФТ-116АМ2 (в комплекті покришка і три ущільнюваних кільця) 36 шт., технічні параметри: розмір 33,00-51, модель ФТ-116АМ2, проектор кар`єрний Е-4, норма слойності 58, виконання TL безкамерне, індекс навантаження 232, індекс швидкості В, максимальна швидкість 50 км/год, РБ700016217.126-2001, галузь застосування - кар`єрні самоскиди вантажопідйомністю 120-130т, торговельна марка Belshina, виробник ОАО "Белшина", країна походження Білорусь.
За декларацією позивачем подано документи щодо митного оформлення вантажу на суму 2373921 дол.США (графа 22), вага нетто 77250 кг. (графа 38), а саме в графі 44 "Додаткова інформація / Подані документи / Сертифікати і дозволи" зазначені: код 1602 облікова картка суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності №11305/02/98/00015 від 09.07.2009; код 1803 внутрішній транзитний документ №101030012.9.011458.001 від 27.10.2009; код 2719 накладні УМВС від 23.10.2009 №09213150, №09213151, №09213152; код 3105 рахунки-фактури (інвойси) №7345, №7346, №7347 від 21.10.2009 року; код 4103 доповнення до зовнішньоекономічного контракту, специфікація№4 від 17.09.2009; код 4104 зовнішньоекономічний договір №356/2626-37-09 від 10.04.2009; код 5000 некласифікований документ фітосанітарний акт №ДКРК 14277051 від 02.11.2009; код 5090 довідка ДПА України №53 від 28.10.2009; код 5113 документ стандартизації №2778/01-05 від 02.11.2009; код 6000 некласифікований документ: сертифікати якості від 23.10.2009 №№616,617,618; код 7006 сертифікат походження товару форми СТ-1 від 23.10.2009 №967442, №967440, №967441.
Митна вартість товару заявлена за ціною контракту (основний метод) відповідно до статті 267 Митного кодексу України за ціною 8250 дол. США за одиницю товару.
Під час здійснення перевірки заявленої декларантом митної вартості товарів в частині порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості товарів, що вже оформлені митним органом, виявилося, що заявлена ціна товару - 8250 дол. США за штуку, є нижчою ніж шини цього ж виробника, цієї ж марки, що ввозилися на митну територію України (тобто, вже оформлені для вільного використання на митній території України) за ціною 8960 дол. США за штуку.
Згідно з пунктом 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року №1766, митним органом запропоновано декларанту для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів надати додаткові документи, а саме: прайс-лист фірми виробника товару та калькуляцію фірми виробника товару. 03.11.2009 р. декларанта ознайомлено з цим записом під особистий підпис. На зворотному боці ДМВ-1 відображено, що з декларантом проведено процедуру консультації та обмін наявною інформацією і повідомлено про можливість оформлення товару під гарантійні зобов`язання, згідно з наказом ДМСУ від 22.03.2008 року №230.
Декларантом в той же день письмово зазначено, що вищевказані документи надати неможливо.
03.11.2009 посадовою особою відповідача складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №113050000/9/000666, а також винесено рішення про коригування митної вартості товарів №113000010/2009/000261/1, в якому митна вартість товару скоригована до 8960 дол. США/1од.
03.11.2009 позивачем подано митну декларацію №113050000/9/007924, за якою було здійснено митне оформлення товару з урахуванням картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №113050000/9/000666 та рішення про коригування митної вартості товарів №113000010/2009/000261/1.