ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 320/1147/19
адміністративне провадження № К/9901/36251/19
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді -Гімон М. М., Усенко Є. А., здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року (суддя - Щавінський В.Р.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року (судді - Пилипенко О.Є., Бужак Н.П., Костюк Л.О.) у справі № 320/1147/19 за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Бердянський хлібокомбінат" до Головного управління ДФС у Київській області (правонаступник - Головне управління ДПС у Київській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИЛА:
11 березня 2019 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з додатковою відповідальністю "Бердянський хлібокомбінат" (далі - Товариство) з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - ДФС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 7 грудня 2018 року №№0036951401, 0036961401, 0036931401, 0036921401.
Позовні вимоги мотивовані безпідставністю висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки від 5 листопада 2018 року № 943/10-36-14-01/00378218 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з додатковою відповідальністю "Бердянський хлібокомбінат" з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ "АРП-ТРЕЙД", ТОВ "ПРОМИСЛОВА ЕНЕРГІЯ" ТОВ "ПРОДСІСТЕМ КОМПАНІ", ТОВ "ПРОМЕТЕЙ ГОЛД" за період з 1 січня 2014 року по 30 вересня 2017 року.
Позивач стверджував, що правомірно сформував дані бухгалтерського та податкового обліку за наслідками господарських операцій із вказаними товариствами, які підтверджені належним чином складеними первинними документами, які містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг спірних операцій, зокрема, договорами, податковими та видатковими накладними, документами, що підтверджують перевезення придбаного товару.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року, адміністративний позов задоволено повністю.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що укладені між позивачем та ТОВ "АРП-ТРЕЙД", ТОВ "ПРОМИСЛОВА ЕНЕРГІЯ", ТОВ "ПРОДСІСТЕМ КОМПАНІ", ТОВ "ПРОМЕТЕЙ ГОЛД" правочини, реальність здійснення яких була предметом податкової перевірки позивача, відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочинів, є економічно виправданими, факт виконання господарських зобов`язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися, а операції між позивачем та його контрагентами враховані відповідно до їх дійсного економічного змісту, обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та відповідають меті здійснення господарської діяльності, у зв`язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Так, посилаючись на практику вирішення подібних справ Верховним Судом України, суди в оскаржуваних рішеннях зазначили, що лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкової вигоди, або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та невизнання понесених витрат. При цьому, такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, та повинні бути підтвердженими належними і достатніми доказами. Проте, ДФС не надала відповідних доказів під час судового розгляду.
Суди відхилили посилання відповідача як на підставу для невизнання податкового кредиту на обрив ланцюга постачання та доводи про формування позивачем активу з невідомого джерела, мотивуючи це тим, що контролюючий орган не здійснив будь-яких дій, передбачених пунктами 73.3 та 73.5 статті 73 ПК України, які направлені на отримання документального підтвердження відповідних обставин, зокрема, не надав жодних доказів того, що товари, які згідно із твердженнями позивача були придбані ним у вказаних контрагентів, придбавались або могли бути придбані у інших контрагентів або обліковувались на складах позивача до укладення правочинів, які, на думку відповідача, містять ознаки безтоварності.
Посилання контролюючого органу на відсутність подорожніх листів чи документів з оформлення доручень на працівників позивача на отримання товарно-матеріальних цінностей відхилено судами, оскільки такі документи не є обов`язковими первинними документами, в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому їх відсутність, за умови наявності інших документів та встановлення зв`язку між придбаними товарами та власною господарською діяльністю суб`єкта господарювання не може свідчити про нереальність вчиненої господарської операції.
Суди також критично поставилися до доводів відповідача про наявність певних кримінальних проваджень, в яких згадуються контрагенти позивача та контрагенти наступних ланок поставки товарів, пославшись на те, що сама по собі наявність кримінального провадження та ухвали суду про тимчасовий доступ до речей та документів не може бути доказом нереальності господарської операції платника податку та його контрагентів, оскільки не містить будь-яких даних щодо предмета перевірки та відомостей, які б вказували на нереальність досліджуваних господарських операцій.
Суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень врахували висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 816/809/17, та вказали, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. На думку судів, відомостями, обов`язковими для перевірки платником податків стосовно свого контрагента, є лише включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та наявність свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ на час здійснення господарських операцій.
24 грудня 2019 року ДФС подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій вказала про свою незгоду з позовними вимогами та з рішеннями судів попередніх інстанцій, обґрунтувавши такі доводи висновками, зробленими за результатами податкової перевірки позивача та викладеними в акті перевірки, з урахуванням чого просила скасувати оскаржувані рішення й ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. При цьому, відповідач не вказав на порушення судами норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних рішень або неправильне застосування ними норм матеріального права.
Так, у касаційній скарзі ДФС зазначила, що висновок контролюючого органу про порушення позивачем податкового законодавства ґрунтувався на тому, що, на думку податкового органу, позивачем не доведено придбання у ТОВ "АРП-ТРЕЙД" зазначеного у бухгалтерських документах редуктора з огляду на неможливість простеження руху товару по ланцюгу придбання та наявність кримінального провадження, відповідно до матеріалів якого постачальник редуктора підприємству, яке, в свою чергу, виступало його продавцем безпосередньому постачальнику позивача, є підприємством з ознаками фіктивності. На думку податкового органу, позивачем також не доведено придбання зазначених у бухгалтерських документах запчастин у ТОВ "ПРОМИСЛОВА ЕНЕРГІЯ", враховуючи неможливість чітко ідентифікувати товар, отриманий позивачем поштою від ТОВ "ПРОМИСЛОВА ЕНЕРГІЯ" згідно із наданою для перевірки товарно-транспортною накладною, а також з огляду на матеріали досудового розслідування кримінального провадження, яким встановлено, що ТОВ "ПРОМИСЛОВА ЕНЕРГІЯ" користувалося послугами з незаконного формування податкового кредиту з ПДВ. Крім цього, позивачем не доведено придбання у ТОВ "ПРОДСІСТЕМ КОМПАНІ" зазначеної у бухгалтерських документах олії соняшникової з огляду на ненадання доказів на підтвердження користування позивачем або його постачальником - ТОВ "ПРОДСІСТЕМ КОМПАНІ" приміщенням за вказаною в специфікації адресою поставки олії, а також враховуючи матеріали кримінального провадження, відповідно до яких досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ "ПРОДСІСТЕМ КОМПАНІ" використовувалось його засновниками у незаконних зовнішньоекономічних схемах експорту сільськогосподарської продукції. Також, на думку податкового органу, позивачем не доведено придбання у ТОВ "ПРОМЕТЕЙ ГОЛД" сільськогосподарського товару (ячменю) з огляду на ненадання доказів на підтвердження користування постачальником приміщенням за вказаною в специфікації адресою поставки такої продукції. Крім цього, згідно із податковою інформацією ДФС постачальник такої продукції вказаному контрагенту позивача - ДП "Снігурівський КХП" не мав власних ресурсів та активів для вирощування сільськогосподарської продукції та не придбавав таку у інших суб`єктів господарювання, мав у штаті лише одного працівника - директора товариства, отже, неможливо простежити рух товару по ланцюгу його придбання. Також, відповідно до матеріалів кримінального провадження досудовим розслідуванням встановлено, що ДП "Снігурівський КХП" використовувалось у незаконних схемах обготівковування.
Ухвалою Верховного Суду від 10 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
З огляду на дату звернення із касаційною скаргою вона розглядається відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 8 лютого 2020 року.
Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають повною мірою.
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що основними видами діяльності Товариства в охоплений перевіркою період було виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин