ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 910/13709/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Пількова К. М.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2020 про забезпечення позову у справі
за позовом 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група "Гектар-Херсон", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Перлина Поділля" до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1: 1. ОСОБА_1, 2. ОСОБА_2, 3. ОСОБА_3, 4. ОСОБА_4, 5. ОСОБА_5, 6. ОСОБА_6, 7. ОСОБА_7, 8. Товариство з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий комплекс "Енергія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 9. Компанія "Комбест Сервіс ЛТД" про визнання протиправним та скасування наказу,
за участю представників:
позивача-1 - не з`явилися,
позивача-2 - Мироненко К. Б.,
відповідача - Немирівська А. Г.,
третьої особи-1 - не з`явилися,
третьої особи-2 - не з`явилися,
третьої особи-3 - не з`явилися,
третьої особи-4 - не з`явилися,
третьої особи-5 - не з`явилися,
третьої особи-6 - не з`явилися,
третьої особи-7 - не з`явилися,
третьої особи-8 - не з`явилися,
третьої особи-9 - не з`явилися,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. 02.10.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група "Гектар-Херсон" (далі - ТОВ "КГ "Гектар-Херсон", позивач-1) та Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничої агрофірми "Перлина Поділля" (далі - ТОВ НВА "Перлина Поділля", позивач-2) звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 2353/5 від 31.07.2019 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень".
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний наказ є рішенням, яким порушені права, свободи та інтереси позивачів на вільне володіння та користування нерухомим майном та підлягає скасуванню у зв`язку з його прийняттям не у спосіб та не в порядку, встановленому Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами України.
1.3. 15.01.2020 до суду також надійшла заява від ТОВ "КГ "Гектар-Херсон" та ТОВ НВА "Перлина Поділля" про забезпечення позову, в якій заявники просили зупинити, до набрання законної сили рішенням у даній справі, дію наказу Міністерства юстиції України № 2353/5 від 31.07.2019 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", шляхом заборони Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України, а також будь-яким іншим суб`єктам державної реєстрації (державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів та іншим суб`єктам) проводити державну реєстрацію наказу Міністерства юстиції України № 2353/5 від 31.07.2019 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень".
1.4. Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що оскаржуваним наказом порушені права заявника, а наслідком виконання спірного наказу стане припинення права власності на спірне майно у теперішніх власників та повернення майна у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий комплекс "Енергія" (далі - ТОВ "ОК "Енергія"), що саме по собі призведе до ускладнення чи взагалі унеможливить виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2020 (суддя Борисенко І. І.) задоволено заяву ТОВ "КГ "Гектар-Херсон" та ТОВ НВА "Перлина Поділля" про забезпечення позову, вжито заходів до забезпечення позову шляхом зупинення, до набрання законної сили рішенням у даній справі, дії наказу Міністерства юстиції України № 2353/5 від 31.07.2019 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", шляхом заборони Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України, а також будь-яким іншим суб`єктам державної реєстрації (державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів та іншим суб`єктам) проводити державну реєстрацію наказу Міністерства юстиції України № 2353/5 від 31.07.2019 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень".
2.2. Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заявниками доведено, що невжиття визначених ними заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися. При цьому суд зазначив, що:
- предметом позову у даній справі є вимога про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України (відповідач) № 2353/5 від 31.07.2019 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", яким скасовані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;
- на момент винесення оскаржуваного наказу позивачі були власниками нерухомого майна (земельна ділянка за адресою: Херсонська область, Генічеський район, с/рада. Щасливцівська, вул. Набережна, буд, 38 а також об`єкти нерухомості, які розташовані на вказаній земельній ділянці);
- наслідком виконання спірного наказу стане припинення права власності на спірне майно у теперішніх власників, в тому числі і позивачів, та повернення майна у власність ТОВ "ОК "Енергія", що суттєво ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову зважаючи на наявний предмет спору;
- на сьогоднішній день існує висока вірогідність того, що в ході розгляду справи оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України № 2353/5 від 31.07.2019 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" буде виконаний, що значно утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі виходячи з того, що предметом спору є вимога про визнання протиправним та скасування спірного наказу.
Крім того, судом першої інстанції прийнято до уваги і те, що:
- слідчим відділом ХВП ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 358 та частиною 2 статті 15, частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Досудове розслідування здійснюється за фактом вчинення злочинним угрупуванням протиправних дій з метою реалізації свого злочинного умислу направленого на незаконне заволодінням майном позивачів за попередньою змовою з членами Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністра юстиції України;
- ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24.07.2019 (справа № 766/14653/19 н/п,1-кс/766/11304/19) накладено арешт на спірне майно, в межах розгляду клопотання старшого слідчого відділу ХВП ГУНП в Херсонській області про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 358, частиною 2 статті 15, частиною 4 статті 190 КК України.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 (колегія суддів у складі: Калатай Н. Ф., Зубець Л. П., Мартюк А. І.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2020 залишено без змін.
3. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги
3.1. Міністерство юстиції України у касаційній скарзі просить ухвалу та постанову попередніх інстанцій скасувати, заяву про забезпечення позову залишити без задоволення.
3.2. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, статей 137, 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Скаржник наголошує, що господарський суд не повинен вживати заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог; судами не враховано факт порушення прав та інтересів третіх осіб при прийнятті ухвали про забезпечення позову, а саме ТОВ "ОК "Енергія".
4. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
4.1. ТОВ "КГ "Гектар-Херсон" у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу - без змін, наголошуючи на її законності і обґрунтованості. Заявник наголошує, що вжиття заходів забезпечення позову має наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті; звертаючись до суду з позовом позивачі в якості третіх осіб зазначали в тому числі ТОВ "ОК "Енергія" і ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2020 їх було залучено до участі у справі в якості третіх осіб.
4.2. ОСОБА_6 у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу - без змін. Заявник також вказує, що в даному випадку вжиття заходів забезпечення позову має наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
5. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.2. Переглянувши судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи, враховуючи визначені ГПК України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із такого.
5.3. Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
5.4. Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
5.5. Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
5.6. Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
5.7. Виходячи з положень статей 136, 137 ГПК України при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, ймовірності ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
5.8. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
5.9. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
5.10. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
5.11. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
5.12. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.
5.13. Як встановлено судами предметом позову у цій справі є вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" № 2353/5 від 31.07.2019, яким:
- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.09.2015 № 24816570, прийняте державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерств юстиції України Радченко Альоною Леонідівною;
- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.10.2015 №№ 24940268, 24940896, 24937140, 24939613, від 06.06.2017 № 35537096, від 18.05.2017 № 35252943 від 17.05.2019 № 46905228, від 16.05.2019 № 46886142, прийняті приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Черкащиною Надією Ігорівною;