Постанова
іменем України
5 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 715/2388/19
провадження № 51-2852км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Огурецького В.П.,
суддів Короля В.В., Маринича В.К.,
при секретарі Батку Є.І.,
за участю прокурора Титаренка Ю.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Шевчук С.І., яка брала участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 20 грудня 2019 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 12 березня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019260080000368, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Чернівців Чернівецької області і жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого в силу ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Глибоцького районного суду Чернівецької області від 20 грудня 2019 року засуджено ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, а на підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та з покладенням обов`язків, передбачених п. 1, п. 2 ч. 1 і п. 2 ч. 3 ст. 76 КК.
За вироком суду, ОСОБА_1 2 вересня 2019 року близько 03 год. 00 хв. шляхом просунення руки через вікно проник до номера № НОМЕР_1, що в приміщенні готелю "Венеція", розташованого на вул. Незалежності, 33 у с. Чагор Глибоцького району Чернівецької області, де вчинив таємне викрадення сумки ОСОБА_2, в якій містилися 400 євро (11 096 грн), 300 грн і мобільний телефон "iPhon 6s Plus" вартістю 4900 грн, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 16 296 грн.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 12 березня 2020 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Вимоги касаційних скарг і узгоджені доводи осіб, які їх подали
Прокурор у касаційній скарзі просить скасувати вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 20 грудня 2019 року та ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 12 березня 2020 року щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винуватого внаслідок його м`якості.Стверджує, що ОСОБА_1 органом досудового слідства було висунуто обвинувачення у вчиненні таємного викрадення майна ОСОБА_2 на загальну суму 30 099 грн, проте суд першої інстанції, розглядаючи справу за правилами ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), без з`ясування думки потерпілого зменшив розмір заподіяної останньому шкоди, а суд апеляційної інстанції не звернув уваги на це і не усунув зазначеного порушення. Крім того, вказує на безпідставне звільнення ОСОБА_1 на підставі ст. 75 КК від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, що, на думку прокурора, не сприятиме виправленню засудженого та попередженню вчинення нових злочинів. Звертає увагу на те, що судами нижчих інстанцій не надано належної оцінки ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, а також даним про особу винуватого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, відбував покарання в місцях позбавлення волі, проте для себе не зробив належних висновків і після погашення судимостей знову умисно вчинив кримінальні правопорушення проти власності, причому інкриміноване правопорушення ОСОБА_1 вчинив під час слухання іншим місцевим судом кримінального провадження про його обвинувачення за ч. 1 ст. 185 КК.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор Титаренко Ю.О. підтримав касаційну скаргу прокурора Шевчук С.І. в частині призначення ОСОБА_1 надмірно м`якого покарання та безпідставного звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК. Стосовно викладених у касаційні скарзі доводів про необхідність скасування судових рішень через неправильне встановлення судом першої інстанції вартості викраденого майна та незаконне залишення цього вироку місцевого суду без змін судом апеляційної інстанції, то в цій частині вважав, що касаційна скарга не підлягає задоволенню. Просив частково задовольнити касаційну скаргу, скасувавши ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 12 березня 2020 року щодо ОСОБА_1 і призначивши новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При цьому згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вирок відповідає вимогам ст. 374 КПК. Суд навів у вироку формулювання обвинувачення, визнане доведеним, із зазначенням місця, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК суд обґрунтував вирок на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.
Як видно з матеріалів справи, обвинувальний акт щодо ОСОБА_1, який було складено слідчим та затверджено прокурором 31 жовтня 2019 року, містить відомості, передбачені пунктами 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК, зокрема: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення ч. 3 ст. 185 КК та формулювання обвинувачення про те, що ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням в інше приміщення (а. с. 1-2).
Після оголошення в судовому засіданні прокурором обвинувального акта ОСОБА_1 підтвердив зрозумілість пред`явленого йому обвинувачення. І самевід такого обвинувачення він захищався в суді.
Так, у судовому засіданні ОСОБА_1 повністю визнав свою вину в пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 185 КК та підтвердив обставини вчиненого ним правопорушення, яке викладене в обвинувальному акті, вказавши, що всі обставини буловстановленоправильно і він визнає їх повністю.