Постанова
Іменем України
11 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 288/1529/17
провадження № 61-5538св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Гетьман Самойлович-Агро",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьман Самойлович-Агро" на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 21 листопада 2018 року у складі судді Рудник М.І. та постанови Житомирського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Талько О. Б., Шевчук А. М., Коломієць О. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гетьман Самойлович-Агро" (далі - ТОВ "Гетьман Самойлович-Агро") про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.
Позов обгрунтований тим, що після смерті матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, він набув право власності на спадкове майно - земельну ділянку, площею 3,6932 га, кадастровий номер 1824788200:05:000:0268, яка розташована на території с. Ходорків Попільнянского району Житомирської області та призначена для ведення особистого селянського господарства.
Вказана земельна ділянка раніше належала його батьку ОСОБА_3, після його смерті була успадкована матір`ю, що підтверджується свідоцтвом на право на спадщину за заповітом, виданого 31 серпня 2016 року державним нотаріусом Попільнянської державної нотаріальної контори Житомирської області Пилипчук Л. А.
Після оформлення права власності на цю земельну ділянку він дізнався, що вона обробляється ТОВ "Гетьман Самойлович-Агро" на підставі договору оренди від 22 березня 2011 року, укладеного між його покійним батьком ОСОБА_3 та відповідачем, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Попільнянському районі Житомирської області 12 липня 2011 року за № 182470004000467.
Дослідивши вказаний договір, він виявив, що підпис на ньому його батьку не належить. Вважає, що договір оренди землі є недійсний, оскільки відсутнє волевиявлення ОСОБА_3 щодо передання в оренду земельної ділянки.
Просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 21 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року, позов задоволено.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, площею 3,6932 га, кадастровий номер 1824788200:05:000:0268, укладений 22 березня 2011 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Гетьман Самойлович-Агро", зареєстрований 12 липня 2011 року у відділі Держкомзему у Попільнянському районі Житомирської області за № 182470004000467. Проведено розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції, з висновкамиякого погодивсясуд апеляційноїінстанції, мотивоване тим, що договір оренди землі не підписаний орендодавцем, що свідчить про відсутність його волевиявлення, то є підстави для визнання цього договору недійсним відповідно до статей 203, 215 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Гетьман Самойлович-Агро"на рішення суду першої інстанції та постанову судуапеляційної інстанції, просило судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ "Гетьман Самойлович-Агро".
У квітні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди неправильнозастосували норми матеріального права і порушили норми процесуального права.
Суди не надали належної оцінки висновку експерта, не дослідили повноту відповідей експерта на поставлені судом питання та їх відповідність іншим фактичним даним.
Суди не дослідили усі докази у справі, не мотивували відхилення або врахування кожного доказу окремо.
Суди не врахували, що за життя у орендодавця не було до орендаря будь-яких претензій. Орендодавець регулярно отримував орендну плату.
Суди не звернули уваги на те, що спір не стосується спадкування земельної ділянки, а предметом позову є визнання недійсним договору оренди землі від 22 березня 2011 року, встановлення недійсності /дійсності правочину з`ясовується саме на цю дату, тобто на момент укладення договору, а не на час спадкування.
Аргументи інших учасників справи
У відзиві від 23 квітня 2019 року на касаційну скаргу ОСОБА_1 просив залишитиїї без задоволення, а судові рішення без змін, оскільки вони є законними та обгрунтованими. Суди встановили, що вільного волевиявлення батька позивача на момент укладення договору оренди землі не було.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що відповідно до договору оренди землі від 22 березня 2011 року ОСОБА_3 (орендодавець) надав, а ТОВ "Гетьман Самойлович-Агро" (орендар) прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, площею 3,6932 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ходорківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області.
Умовами договору оренди землі передбачено, що він укладений на десять років, орендна плата виплачується орендарем за всю орендовану земельну ділянку у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної у пункті 5 договору, та яка становить 17 932,00 грн.
Договір оренди землі зареєстрований у Попільнянському районному відділі Держкомзему 12 липня 2011 року за № 182470004000467.
Право власності на цю земельну ділянку перейшло до матері позивача ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Попільнянською державною нотаріальною конторою 31 серпня 2016 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Спадкоємцем за заповітом після її смерті є позивач, на ім`я якого 16 серпня 2017 року державний нотаріус Попільнянської державної нотаріальної контори Пилипчук Л. А. видав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, площею 3,6932 га, кадастровий номер 1824788200:05:000:0268, яка розташована на території Ходорківської сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області, та призначена для ведення особистого селянського господарства.
Право власності на земельну ділянку зареєстроване за позивачем 16 серпня 2017 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію права власності.
Згідно з висновком судової почеркознавчої експертизи від 06 липня 2018 року №1/3-179, проведеної Житомирським НДЕКЦ МВС України, досліджуваний підпис від імені ОСОБА_3 у графі "За Орендодавця" договору оренди землі від 22 березня 2011 року, який укладений між ОСОБА_3 та ТОВ "Гетьман Самойлович-Агро", виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою.
Позиція Верховного Суду
Відповіднодо пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуальногокодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційнаскарга у цій справі подана у квітні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд необмежений доводами та вимогамикасаційної скарги, якщопід час розглядусправи буде виявленопорушення норм процесуальногоправа, які єобовʼязковою підставоюдля скасування рішення, абонеправильне застосування норм матеріальногоправа.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги частково з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.