1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України

16 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 290/602/19

провадження № 61-1371св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач -Вільшанська сільська рада Романівського району Житомирської області,

третя особа -ОСОБА_2

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Романівського районного суду Житомирської області від 07 жовтня 2019 року у складі судді Бабича С. В. та постанову Житомирського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Талько О. Б., Шевчук А. М., Коломієць О. С.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області, третя особа - ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради.

Позовна заява мотивована тим, що він є співвласником майна пайового фонду Колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП) "Маяк", а рішенням виконавчого комітету Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області від 22 серпня 2012 року № 72 про оформлення за сільською радою права власності на перший поверх приміщення контори на АДРЕСА_1 порушено його право, оскільки він та третя особа позбавлені можливості оформити право власності на будівлю спірної контори, яка передана їм згідно з актом прийому-передачі від 19 липня 2012 року на підставі рішення зборів співвласників майна КСП "Маяк" від 19 липня 2012 року.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області від 22 серпня 2012 року № 72 про оформлення за сільською радою права власності на перший поверх приміщення контори на АДРЕСА_1 .

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 07 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що позивач не довів свого права на будівлю, якою розпорядилася сільська рада, тому відсутні підставі для скасування її рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у січні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди надали неправильну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам про те, що вся спірна будівля знаходилася у пайовому фонді реформованого КСП "Маяк", тому оспорюване рішення сільської ради є незаконним.

Зазначає, що рішення у цій справі йому необхідно щоб підтвердити належність всієї будівлі контори, чи певної її частини, на праві власності КСП "Маяк" і віднесення її до пайового фонду реформованого КСП "Маяк" для перегляду рішення у справі № 290/276/18 за нововиявленими обставинами. Вважає, що саме суд повинен встановити вказані обставини.

Відзив на касаційну скаргу учасники процесу до суду не подали.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у складі судді Сердюка В. В. відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 11 вересня 2020 року справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 402 ЦПК Українивизначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватись відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства. У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Положеннями пунктів 8, 9, 15 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року №62, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, зокрема, передбачено, що кожен із співвласників має право отримати свій майновий пай у натурі індивідуально чи разом із членами своєї сім`ї і використати його на свій розсуд.


................
Перейти до повного тексту