Постанова
Іменем України
13 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 537/4882/17
провадження № 61-5298св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, яка є правонаступником ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
треті особи: приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Мушинський Олександр Юрійович, Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр допомоги та соціального захисту пенсіонерів",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка є правонаступником ОСОБА_2, в інтересах якої діяла адвокат Красницька Яна Сергіївна, на рішення Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 19 листопада 2018 року у складі судді Сьорі С. І. та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 лютого
2019 року у складі колегії суддів: Прядкіної О. В., Обідіної О. І., Хіль Л. М.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ"
(далі - Закон України № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Мушинський О. Ю. (далі - приватний нотаріус Кременчуцького МНО Полтавської області Мушинський О. Ю.), Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр допомоги та соціального захисту пенсіонерів" (далі - ТОВ "Центр допомоги та соціального захисту пенсіонерів"), про визнання недійсним договору довічного утримання, скасування державної реєстрації права власності, скасування заборони на відчуження та визнання права власності на нерухоме майно.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_2 має І групу інвалідності по зору з дитинства, має ряд захворювань, пов`язаних з обмеженням руху, які позбавляють її можливості виходити з кімнати, з 2013 року не може самостійно читати та писати. Внаслідок її стану здоров`я потребує догляду. З цього приводу у вересні 2016 року вона звернулась до ТОВ "Центр допомоги та соціального захисту пенсіонерів" для надання їй послуг щодо догляду, прибирання квартири, придбання продуктів, ліків, оплати за комунальні послуги та одноразової грошової допомоги, про надання яких вона почула рекламу із засобів масової інформації (далі - ЗМІ).
Звернувшись до ТОВ "Центр допомоги та соціального захисту пенсіонерів", ОСОБА_2 було запропоновано укласти договір довічного утримання за умови передачі у власність квартири АДРЕСА_1 .
За пропозицією ТОВ "Центр допомоги та соціального захисту пенсіонерів" 06 вересня 2016 року у приватного нотаріуса Кременчуцького МНО Полтавської області зареєстровано договір довічного утримання між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з якою позивач до цього часу знайома не була. За вказаним договором вона передала у власність ОСОБА_3 належну на праві приватної власності квартиру.
Позивач зазначала, що не мала волі на укладання договору довічного утримання саме з ОСОБА_3, оскільки була введена в оману щодо сторони договору, вважаючи, що договір буде укладатись
з ТОВ "Центр допомоги та соціального захисту пенсіонерів" та сподіваючись на виплату одноразового грошового утримання при укладанні зазначеного договору у розмірі від 20 000 грн до 200 000 грн, як зазначалось у рекламі в ЗМІ. Крім того, вона за станом здоров`я не могла прочитати вказаний договір. Особу, яка підписала за неї договір - ОСОБА_4, вона також не знає.
Зазначала також, що відповідно до вказаного договору
ОСОБА_3 зобов`язувалась довічно щомісячно перераховувати їй поштовим переказом грошові кошти у розмірі 600 грн, за які відчужувач самостійно буде забезпечувати себе харчуванням, одягом, ліками, тощо. Одноразове грошове утримання в договорі визначено
4 000 грн, що також не відповідає розміру, оголошеному ТОВ "Центр допомоги та соціального захисту пенсіонерів", а визначена ціна квартири в розмірі 148 830 грн не відповідає її ринковій вартості.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_2 просила суд визнати недійсним договір довічного утримання від 06 вересня 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького МНО Полтавської області Мушинським О. Ю. та зареєстрований в реєстрі № 1638; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартиру
АДРЕСА_1 , визнавши за позивачем право власності на цю квартиру та скасувати заборону відчуження квартири, накладену приватним нотаріусом 06 вересня 2016 року та зареєстровану в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 16247491.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 19 листопада 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 11 лютого 2019 року рішення Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 19 листопада 2018 року залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що зобов`язання за договором довічного утримання, що укладений між сторонами, відповідачем виконуються належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України. При укладанні спірного договору не було допущено порушень Закону України "Про нотаріат", а також позивачем не доведено, що договір укладено внаслідок помилки чи під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах якої діє адвокат
Красницька Я. С., просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій встановили обставини справи на підставі недопустимих доказів. ОСОБА_2
має І групу інвалідності по зору з дитинства, що унеможливлювало підписання останньою документів, договорів, замовлення та підписання звіту особисто, а також відсутні договори або доручення на представництво інтересів позивача іншими особами. Крім того, судами не взято до уваги те, що відсутність належним чином виконаного звіту про оцінку предмета спірного договору унеможливлює посвідчення нотаріусом правочину з відчуження об`єкту нерухомого майна. Також позивач вважає, що в матеріалах справи наявні письмові докази на підтвердження укладення договору на вкрай невигідних для неї умовах, оскільки мета даного правочину полягала у повсякденній турботі та догляді, а не лише у наданні грошової допомоги останній.
Доводи інших учасників справи
У червні 2019 року ОСОБА_3, приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Мушинський О. Ю. подали відзиви на касаційну скаргу, вказуючи на те, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій є законними
і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для їх скасування відсутні.
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
У червні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
У жовтні 2019 року ОСОБА_3 звернулася до Верховного Суду із заявою про закриття провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року витребувано у Головного територіального управління юстиції у Полтавській області інформацію про коло спадкоємців після смерті ОСОБА_2 та засвідчену копію спадкової справи щодо спадкового майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Витребувано у Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори інформацію про коло спадкоємців після смерті ОСОБА_2 та засвідчену копію спадкової справи щодо спадкового майна померлої
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Витребувано у Оржицької державної нотаріальної контори інформацію про коло спадкоємців після смерті ОСОБА_2 та засвідчену копію спадкової справи щодо спадкового майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Касаційне провадження у вищевказаній справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника.
У листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшла інформація від Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори та Оржицької державної нотаріальної контори, відповідно до якої заяв про прийняття спадщини чи про відмову від спадщини після померлої
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 до нотаріальної контори не надходило, спадкова справа не заводилась та свідоцтва про право на спадщину не видавались.
У березні 2020 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов лист-повідомлення, в якому заявник просить залучити її до участі у справі, як правонаступника позивача.
У березні 2020 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд під час вирішення питання про поновлення касаційного провадження та залучення правонаступника
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.
02 березня 2020 року до суду касаційної інстанції надійшов
лист-повідомлення ОСОБА_1, в якому зазначено, що 22 травня 2014 року ОСОБА_2 склала заповіт на ім`я ОСОБА_1, яка у встановлений законом строк звернулася до державного нотаріуса Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 26 лютого 2020 року № 59590992 була проведена реєстрація спадкової справи
№ 63/2020 після померлої ОСОБА_2 .
Згідно з довідкою Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори від 26 лютого 2020 року єдиною спадкоємицею за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 є ОСОБА_1 . Інших спадкоємців немає.
Відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з частиною першої статті 55 ЦПК України (тут і далі - у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 460-IX) у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника
у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до статті 254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Спірні правовідносини допускають правонаступництво, оскільки позов про визнання недійсним договору довічного утримання та визнання права власності на квартиру за відчужувачем пред`явлено та розглянуто судами попередніх інстанцій за життя ОСОБА_2, факт смерті відчужувача після вирішення справи судом допускає правонаступництво у спірних правовідносинах.
Таким чином, оскільки ОСОБА_2 склала заповіт, яким усе своє майно заповіла ОСОБА_1, вказаний заповіт станом на даний час є чинним, то остання є правонаступником прав та обов`язків ОСОБА_2 .
З огляду на зазначене, касаційне провадження у справі слід поновити та залучити до участі у справі ОСОБА_1, як правонаступника позивача ОСОБА_2 .
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд під час вирішення клопотання про забезпечення позову
Як зазначено вище, 02 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду касаційної інстанції з клопотанням про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру.
Клопотання мотивоване тим, що після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 .
Єдиним спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_1, інших спадкоємців немає.
Разом з тим, відповідно до Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 26 лютого 2020 року № 201970478 квартира АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 07 листопада 2019 року відчужена ОСОБА_5 .
Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_1 просила забезпечити позов шляхом накладення арешту на спадкове майно - квартиру
АДРЕСА_2 .
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Суд касаційної інстанції при розгляді касаційних скарг діє в порядку та межах, визначених цивільним процесуальним законодавством України, його повноваження визначені главою 2 розділу V "Касаційне провадження" ЦПК України.
Європейський суд з прав людини вказує, що термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом". Фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України", від 20 липня
2006 року, заяви № 29458/04 та 29465/04)
Враховуючи викладене, відповідно до визначених процесуальним законом повноважень Верховний Суд здійснює перевірку рішень судів першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість вирішення питання про забезпечення позову на стадії перегляду справи у суді касаційної інстанції. Тому клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спадкове майно не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю І групи,
з вадами зору з дитинства, має ряд хронічних хвороб.
Згідно з посвідченням серії НОМЕР_1, виданого 06 грудня 2012 року, ОСОБА_2 має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей померлих ветеранів війни.
ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на праві власності належала квартира АДРЕСА_2, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 28 листопада 1994 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 серпня 2013 року.
06 вересня 2016 року між ОСОБА_3 та
ОСОБА_2 , за посередництва ТОВ "Центр допомоги та соціального захисту пенсіонерів", укладено договір довічного утримання, який був посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького МНО Полтавської області Мушинським О. Ю., відповідно до пункту 1 якого ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_3 квартиру
АДРЕСА_3 , а ОСОБА_3 зобов`язалася забезпечувати відчужувача утриманням довічно на умовах цього договору.
У зв`язку з тим, що ОСОБА_2, незряча та не може здійснити підпис власноруч, на її особисте прохання та за її дорученням, після прочитання нотаріусом тексту договору, договір у присутності відчужувача, набувача та нотаріуса підписав ОСОБА_4 .
Згідно з пунктами 6-10 вказаного договору ОСОБА_3 зобов`язалася довічно утримувати ОСОБА_2, тобто забезпечувати грошовими ресурсами, на які відчужувач самостійно буде забезпечувати себе харчуванням, одягом, лікарськими засобами тощо. Сторони домовились, що утримання оцінюється сторонами за спільною згодою у розмірі 600 грн на місяць, які будуть щомісячно надаватися відчужувачу шляхом поштового переказу.
Крім вищезазначеної суми, набувач зобов`язалася щомісячно оплачувати житлово-комунальні послуги за квартиру у строки, встановлені відповідними договорами про надання таких послуг, незалежно від того,
з ким вони укладені (набувачем чи відчужувачем).
Набувач також зобов`язалась здійснити поховання відчужувача після її смерті, компенсувати вартість ритуальних послуг особі, яка здійснила поховання, у разі неможливості здійснити поховання набувачем самостійно через поважні причини.
Пунктом 11 договору передбачено, що одноразове грошове утримання визначено сторонами за спільною згодою у розмірі 4 000 грн, які відчужувач отримав повністю від набувача перед підписанням цього договору.
Відповідно до пункту 14 вказаного договору відчужувачу гарантоване довічне право на проживання у квартирі АДРЕСА_2 .