Постанова
Іменем України
додаткова
04 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 456/2463/15-ц
провадження № 61-31443св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Калараша А. А., Петрова Є. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Штелик С. П.,
учасники справи:
| позивач - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", |
| відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, |
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження заяву
ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"
до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
У травні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк"
(далі - ПАТ "Укрсоцбанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15 липня 2016 року позов ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" суму заборгованості за кредитним договором від 18 серпня 2008 року в розмірі 11 518,60 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України (далі - НБУ) станом на 14 квітня 2015 року становить
263 569,05 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 06 липня 2017 року рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15 липня 2016 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 15 травня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15 липня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 06 липня
2017 року в частині вирішення позовних вимог ПАТ "Укрсоцбанк"
до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення.
Відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ "Укрсоцбанк"
до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15 липня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 06 липня
2017 року в частині вирішення позовних вимог ПАТ "Укрсоцбанк"
до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без змін.
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просив вирішити питання щодо розподілу судового збору за розгляд справи у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Заява мотивована тим, що при задоволенні касаційної скарги судом касаційної інстанції не вирішено питання щодо розподілу судових витрат в повному обсязі, у зв`язку з чим заявник просив ухвалити з цього питання додаткове рішення.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.
Згідно з частинами першою, третьою статті 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 209 ЦПК України).
Таким чином цивільним процесуальним законодавством обмежено можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому судовому рішенні саме після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.