ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 922/2804/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Харківській області
на рішення Господарського суду Харківської області від 23.07.2019 (суддя Буракова А.М.) та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 (Істоміна О.А. - головуючий, судді Стойка О.В., Пелипенко Н.М.) у справі
за позовом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області
до Селянського (фермерського) господарства "Чумак М.М.",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Золочівська селищна рада,
про визнання відсутнім права постійного користування земельною ділянкою,
(У судове засідання представники сторін не з`явилися).
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У жовтні 2018 року Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Селянського (фермерського) господарства "Чумак М.М." (відповідач), у якій просить суд визнати відсутнім у Селянського (фермерського) господарства "Чумак М.М." (код ЄДРПОУ 21239917) право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6322686500:03:007:0448 площею 24,1067 га, що перебувала у постійному користуванні ОСОБА_1 згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ХР-13-00-015069, зареєстрованим в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №359 від 15.09.1998.
В обґрунтування позову позивач вказує, що спірна земельна ділянка була передана у постійне користування ОСОБА_1, а не Селянському (фермерському) господарству "Чумак М.М." згідно з державним актом. Разом з тим, таке право постійного користування земельною ділянкою, що було оформлено на громадянина, припинено в силу закону у зв`язку зі смертю такого громадянина з 13.02.2008.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судами
2.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, 18.09.1990 рішенням виконавчого комітету Золочівської районної ради народних депутатів №293-3 "Про відведення земель громадянину ОСОБА_1 для створення селянського господарства на землях радгоспу "Пролетар Харківщини" було вирішено погодитись з рішенням адміністрації радгоспу "Пролетар Харківщини" №19 від 16.08.1990 про вилучення земель для створення селянського господарства ОСОБА_1 загальною площею 26,0 га. Пунктом 5 вказаного акта вирішено внести зміни в Земельнооблікову документацію та видати ОСОБА_1 тимчасовий державний акт на право володіння землею.
Селянському господарству ОСОБА_1 видано Державний акт на право користування землею серії Б №0073213 1990 року, у відповідності до якого за останнім закріплюється в безстрокове і безоплатне користування 26,99 гектарів землі в межах і згідно з планом землекористування. Земля надана для виробництва сільськогосподарської продукції.
У 1993 році, через необхідність приведення господарської діяльності у відповідність до вимог нового законодавства, ОСОБА_1 - голова фермерського господарства звернувся із заявою про реєстрацію фермерського (селянського) господарства, у зв`язку з чим, 26.10.1993 розпорядженням Золочівської районної ради народних депутатів №122, фермерське (селянське) господарство ОСОБА_1 було зареєстровано у такому складі: ОСОБА_1 - голова фермерського господарства, Члени господарства - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 .
Після введення нової форми Державного акта на право постійного користування землею голова господарства - ОСОБА_1 отримав новий Державний акт на право постійного користування землею серії ХР№13-00-015069 від 15.08.1998.
Як убачається з вказаного Державного акта, право постійного користування земельною ділянкою оформлене на ім`я голови господарства, в якості фактичного користувача земельної ділянки, разом з цим, як вказує відповідач, з 1990 року і по цей час землекористувачем виступало Селянське (фермерське) господарство "Чумака М.М.", як юридична особа.
Факт перебування спірної земельної ділянки саме у користуванні Селянського (фермерського) господарства "Чумак М.М." підтверджується: довідкою відділу Держземагенства у Золочівському районі Харківської області №416 від 06.02.2015; довідкою відділу Держгеокадастру у Золочівському районі Харківської області №27-20.21-0.8-99/14-16 від 11.02.2016; довідкою відділу Держгеокадастру у Золочівському районі Харківської області №27-20.21-0.8-188/2-17 від 27.01.2017; довідкою відділу у Золочівському районі ГУ Держгеокадастру Харківської області №89/112-18 від 02.02.2018.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 - голова Селянського (фермерського) господарства, на ім`я якої було видано Державний акт на право постійного користування землею - помер, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .
Протоколом №4а загальних зборів С(Ф)Г "Чумак М.М." від 14.02.2008, головою обрано ОСОБА_3. Наказом №8 від 15.02.2008 по С(Ф)Г "Чумак М.М." прийнято на посаду голови Селянського (фермерського) господарства "Чумак М.М." ОСОБА_3 з ІНФОРМАЦІЯ_1.
У зв`язку з викладеними обставинами, позивач вказує про відсутність прав С(Ф)Г "Чумак М.М." на спірну земельну ділянку та необхідність захисту прав та законних інтересів держави в особі Головного управління шляхом визнання відсутнім права постійного користування земельною ділянкою у С(Ф)Г "Чумак М.М.".
3. Короткий зміст судових рішень у справі
3.1. Рішенням господарського суду Харківської області від 23.07.2019 у справі №922/2804/18, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Суд першої інстанції аргументував свої рішення тим, що позивачем не доведено суду обставин щодо відсутності у відповідача права постійного користування спірною земельною ділянкою. Водночас апеляційний господарський суд вказав, що вимога про визнання відсутнім права постійного користування земельною ділянкою не може бути предметом позову, оскільки не призведе до відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок задоволення таких позовних вимог не відбувається нівелювання негативних наслідків і не віднолює користування конкретним матеріальним благом - земельною ділянкою. Крім того, вимога Держгеокадастру щодо визнання відсутності права користування земельною ділянкою не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1 Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Харківської області від 23.07.2019 і постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 у справі № 922/2804/18, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Скаржник зазначає, що враховуючи фактичні обставини спору, зміст прав та законних інтересів, за захистом яких звернувся позивач, єдиним належним, ефективним способом захисту права є визнання відсутнім права постійного користування, а тому помилковим є висновок апеляційного господарського суду щодо неефективного способу захисту.
Суд першої інстанції не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 18.03.2019 у справі № 922/3312/17, від 20.03.2019 у справі № 587/260/17, від 18.03.2019 у справі № 472/598/16-ц, від 21.03.2019 у справі № 185/1677/17, від 16.05.2019 у справі № 922/2448/18 стосовно того, що не передбачено автоматичного переходу права постійного користування земельною ділянкою після смерті землекористувача, що виникло на підставі державного акта на право постійного користування без укладення договору про користування ділянкою із власником землі.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
5.2. Згідно зі статтею 300 ГПК України у редакції Закону України від 18.12.2019 № 390-IX, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.3. Предметом позовних вимог є визнання відсутнім у Селянського (фермерського) господарства "Чумак М.М." права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6322686500:03:007:0448 площею 24,1067 га.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.