Постанова
іменем України
5 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 185/7034/19
провадження № 51-2405км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Ємця О.П.,
суддів Кравченка С.І., Остапука В.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Матолич М.Р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 на вирок Дніпровського апеляційного суду від 4 лютого 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040370001292, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 ), зареєстрована там само по АДРЕСА_2, раніше судимої за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 серпня 2019 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 100 годин громадських робіт,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за попереднім вироком, більш суворим, ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, від відбування якого на підставі ст. 75 КК України звільнено з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та з покладанням обов`язків, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Прийнято рішення щодо долі речових доказів та розподілу процесуальних витрат.
Дніпровський апеляційний суд скасував вирок місцевого суду в частині призначеного засудженій покарання та ухвалив новий вирок від 4 лютого 2020 року, яким постановив вважати ОСОБА_1 засудженою за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнив від відбування цього покарання з випробуванням із іспитовим строком тривалістю 1 рік із покладанням обов`язків, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 76 КК України. Вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 серпня 2019 року ухвалено виконувати самостійно. В решті вирок місцевого суду залишено без змін.
ОСОБА_1 визнано винуватою і засуджено за те, що вона 29 червня 2019 року о 17:00 перебуваючи в торговельній залі магазину "Червоний маркет" у м. Павлограді Дніпропетровської області (вул. Горького, 164), діючи повторно, шляхом вільного доступу таємно викрала з прилавку туалетну воду вартістю 201,25 грн, заподіявши ФОП ОСОБА_2 матеріальний збиток у зазначеному розмірі.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 просить скасувати вирок апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що апеляційний суд при ухваленні рішення про самостійне виконання попереднього вироку, яким її засуджено до покарання у виді 100 годин громадських робіт, неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність та не врахував правову позицію Верховного Суду щодо застосування ст. 70 КК України у подібних правовідносинах. Крім того, засуджена зазначає, що при ухваленні вироку колегія суддів перебувала у нарадчій кімнаті надто короткий проміжок часу, що, на її думку, свідчить про ухвалення та виготовлення вироку поза межами нарадчої кімнати, що є істотним порушенням кримінального процесуального закону.
Позиції інших учасників судового провадження
Під час касаційного розгляду прокурор Матолич М.Р. просила залишити вирок апеляційного суду без зміни як законний, а касаційну скаргу засудженої - без задоволення як необґрунтовану.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який її засуджено, та кваліфікація вчиненого за ч. 2 ст. 185 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.
Відповідно до ст. 438 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, серед іншого, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.