Постанова
Іменем України
04 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 126/2665/18
провадження № 61-12895св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого Олійник А. С. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач -керівник Бершадської місцевої прокуратури Вінницької області, який діє в інтересах держави в особі Баланівської сільської ради Бершадського району Вінницької області,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника прокурора Вінницької області на ухвалу Бершадського районного суду Вінницької області від 10 квітня 2019 року у складі судді Губка В. І. та постанову Вінницького апеляційного суду від 13 червня 2019 року у складі колегії суддів: Панасюка О. В., Ковальчука О. В., Шемети Т. М.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року керівник Бершадської місцевої прокуратури Вінницької області, який діє в інтересах держави в особі Баланівської сільської ради Бершадського району Вінницької області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків.
Позов обгрунтований тим, що відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 112629794 ОСОБА_1 на праві власності належить об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля ферми № 2, загальною площею 823,5 кв. м, що розташована у АДРЕСА_1 . Однак ОСОБА_1 права на земельну ділянку площею 0, 8695 га (на якій розташована нежитлова будівля ферми № 2, загальною площею 823,5 кв. м) не оформив, всупереч приписам статті 206 Земельного кодексу України орендну плату не сплачував, у зв`язку з чим станом на 01 жовтня 2018 року утворилась заборгованість у розмірі 13 285,62 грн (10 995,00 грн за 2016 рік, 2 290,62 грн за 2018 рік).
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 10 квітня 2019 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 13 червня 2019 року, позов залишено без розгляду.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що прокурор не усунув недоліків позовної заяви, викладених в ухвалі Бершадського районного суду Вінницької області від 06 березня 2019 року про залишення її без руху, всупереч статті 23 Закону України "Про прокуратуру" (далі - Закон) не обґрунтував підстави на звернення до суду з позовом, а саме щодо нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави Баланівською сільською радою Бершадського району Вінницької області.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2019 року заступник прокурора Вінницької області звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Бершадського районного суду Вінницької області від 10 квітня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 13 червня 2019 року, просив скасувати оскаржувані судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи.
У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року справа призначена до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обгрунтована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними, ухваленими з порушеннями норм процесуального права.
Відповідно до статті 23 Закону прокурор належним чином обґрунтував наявність підстав для представництва інтересів держави у суді, зазначив, у чому полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку, що підстави для звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави у цій справі відсутні, прокуратурою не доведено порушення інтересів держави та бездіяльність органу, уповноваженого звертатись щодо стягнення збитків, завданих внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у червні2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
У жовтні 2018 року керівник Бершадської місцевої прокуратури Вінницької області, який діє в інтересах держави в особі Баланівської сільської ради Бершадського району Вінницької області, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків.
Суди встановили, що звертаючись до суду з позовом, прокурор обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту, зазначив, що органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Баланівська сільська рада Вінницької області.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини другої статті 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Згідно із частиною першою статті 56 ЦПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.
Якщо держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах.
У судовому процесі, зокрема, у цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 1 Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.