Постанова
Іменем України
12 листопада2020 року
м. Київ
справа № 642/3198/19
провадження № 61-22656св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 12 червня 2019 року у складі судді Євтіфієва В. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Бровченко І. О., Бурлака І. В., Колтунова А. І. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору найму житла дійсним, стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, який 06 червня 2019 року уточнила шляхом зміни предмета та підстави та остаточно просила визнати дійсним договір найму квартири АДРЕСА_1 укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на невизначений термін. Стягнути з ОСОБА_2 на її користь спричинену моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 разом зі своєю сім`єю, а саме чоловіком ОСОБА_3, матір`ю ОСОБА_4 та дітьми проживає в квартирі АДРЕСА_1, що належить на праві власності громадянці США ОСОБА_2, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується копією довіреності від 21 березня 2019 року № 640.
З відповідачем вони домовилися, що позивач разом із сім`єю, на правах наймача будуть проживати в її квартирі на умовах плати за комунальні послуги в рахунок оренди на невизначений термін. Крім того, позивач з відповідачем обговорили те, що свою квартиру позивач виставила на продаж та після її реалізації буде придбавати квартиру у новобудові, де необхідно буде провести ремонт, на що відповідач повідомила, аби позивач не хвилювалася та, що позивач зможе проживати в її квартирі тривалий час, а саме 2-3 роки, доки не владнає свої проблеми. Відповідач обіцяла по приїзду до Харкова укласти з позивачем договір найму квартири у письмовій формі. Таким чином, вважає, що між сторонами було укладено договір найму квартири на невизначений строк з умовою сплати орендної плати у вигляді оплати комунальних послуг за квартиру. Тобто вони досягли згоди за всіма істотними умовами договору і виконували його.
Відповідач у лютому 2019 року приїхала до Харкова та висунула вимогу про звільнення квартири. З даного приводу вона прийшла в квартиру та влаштувала сварку в присутності неповнолітніх дітей та мами, яка є особою похилого віку та має ряд захворювань, про що достеменно було відомо відповідачу.
20 квітня 2019 року в проміжок часу між 10:00 та 11:00 год, після від`їзду відповідача, до квартири, де позивач проживає з сім`єю, без попередження прибула представник відповідача - адвокат Петренко О. В. разом з дільничним інспектором, самостійно ключем відкрила двері та зайшла до квартири. На той час в квартирі була позивач, діти та хвора мама. Представник відповідача почала вимагати аби позивач з сім`єю звільнили квартиру та попередила, що у разі не згоди буде діяти "іншими способами".
Ці події супроводжувалися погрозами та сварками чим негативно вплинули на психоемоційний стан позивача, дітей та мами. Після візиту представника відповідача, при кожному відчиненні дверей до квартири діти починають нервувати та хвилюватися, що знову невідомі особи зможуть в будь-який час зайти до квартири.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 12 червня 2019 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору найму житла дійсним, стягнення моральної шкоди відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що правова позиція позивача, щодо укладення договору найму житла є необґрунтованою, позивач повинен був діяти на підставі вимог статті 158 ЖК України, а саме укласти договір найму житла в письмовій формі та провести його реєстрацію у виконавчому комітеті місцевої ради народних депутатів. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо -, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків. Надані позивачем докази, щодо листування в інтернеті, суд вважав, що за змістом вказане листування не підтверджує обставини укладення договору найму житла, яке належить особі на праві приватної власності. Крім того, позивачем суду не доведено, що акаунт з яким відбувалось листування належить відповідачу. Також, квартира яка на думку позивача є предметом договору найму, є спільним майном відповідача придбане під час шлюбу, а за таких обставин, найм житла повинен відбуватись з усіма власниками житла.
Постановою Харківського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 12 червня 2019 року скасовано, у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору найму житла дійсним, стягнення моральної шкоди відмовлено.
Скасовуючи рішення місцевого суду, суд апеляційної інстанції погодився з доводами апеляційної скарги про порушення місцевим судом норм процесуального права, та виходив з того, що позивачем заявлено вимоги немайнового характеру про визнання договору дійсним, а також про стягнення моральної шкоди, відтак цю справу не можна автоматично віднести до категорії малозначних, що встановлено нормами ЦПК України, разом із тим, місцевий суд відкриваючи провадження у справі керувався нормами частини шостої статті 19, частини першої статті 274 ЦПК України, крім того, судом задоволено клопотання про зміну та збільшення позовних вимог судом, як таке, що відповідає положенню статті 49 ЦПК України, в задоволенні клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження суд відмовив згідно протоколу судового засідання. При цьому, суд відмовляючи в задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, положень законодавства не дотримався, малозначною справу не визнав, належним чином мотивовану ухвалу суду не постановив.
Ухвалюючи нове судове рішення та відмовляючи у задоволенні позовних вимог по суті спору, апеляційний суд виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази не містять відомостей, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору і це підтверджується письмовими доказами. Доказів того, що сторони погодили плату за користування житлом або строк його дії, матеріали справи не містять також.
Суд апеляційної інстанції також додатково вказував, що не може доводитися свідченням свідків не лише заперечення факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин, а й факт його вчинення, а також виконання зобов`язань, що виникли з правочину.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Літвінова О. Б. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 12 червня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до місцевого суду.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 мотивована тим, що судами не було забезпечено її права подати докази, а саме допитати свідків. Вказане порушення допущено як місцевим судом так і судом апеляційної інстанції, крім того апеляційний суд 29 липня 2019 року прийняв ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про допит свідків, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Вказує, що місцевим судом було протиправно не визнано доказом у справі листування за допомогою програми "Вайбер". Представник позивача зазначає, що належність номеру телефону саме відповідачу вона могла довести за допомогою показань свідків.
Доводом касаційної скарги також є те, що апеляційний суд не надав належної уваги тій обставині, що між сторонами цієї справи було фактично укладено усний договір найму, згідно якого вони домовились про проживання позивача в квартирі відповідача на умовах найму, тобто уклали договір на невизначений строк, домовились про сплату орендної плати в розмірі оплати комунальних послуг за квартиру щомісячно, позивач добросовісно виконувала умови договору, добровільно оплачувала орендну плату у вигляді комунальних послуг, отже позивач та відповідач досягли згоди за всіма істотними умовами договору і виконували його.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із Ленінського районного суду м. Харкова.
13 лютого 2020 року цивільна справа № 642/3198/19 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 .
З 2004 року ОСОБА_2 з сім`єю постійно мешкає за кордоном в США. Вказані обставини визнає позивач.
ОСОБА_1 на теперішній час разом з родиною проживає у квартири АДРЕСА_1 .
На твердження відповідача ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 самовільно, без дозволу власників, зайняли квартиру АДРЕСА_1 . На вимогу звільнити квартиру ОСОБА_2 почула відмову.
Відповідач звернулась до прокуратури Харківської області з відповідною заявою щодо протиправних дій з боку позивача, що підтверджується заявою від 21 березня 2019 року.
На підставі заяви ОСОБА_2 було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019220000000256 від 04 квітня 2019 року, що підтверджується копією витягу з ЄРДР.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому в тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.