Постанова
Іменем України
12 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 461/6980/18
провадження № 61-10746св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Західна інформаційна корпорація",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Демченка Юрія Васильовича на рішення Галицького районного суду міста Львова від 05 грудня 2018 року у складі судді Фролової Л. Д. та постанову Львівського апеляційного суду від 21 травня 2019 року у складі колегії суддів: Струс Л. Б., Левика Я. А., Шандри М. М.
у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна інформаційна корпорація" про визнання інформації недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію, зобов`язання спростувати недостовірну та негативну інформацію, стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет за посиланням на веб-сайті "zik.ua", власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Західна інформаційна корпорація" (далі - ТОВ "Західна інформаційна корпорація"), було розміщено статтю під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_4".
Інтернет-видання "ЗІК" зазначило у своїй статті про те, що ОСОБА_1 причетний до незаконних дій із землею, зазначивши дослівно наступне: "ІНФОРМАЦІЯ_5".
Дане звинувачення ґрунтується на посиланні на сайт "http://argumentua.com", проте на відповідному сайті відсутня фраза, використана відповідачем. Інших доказів причетності позивача до незаконних діянь у статті немає.
Він не мав жодного відношення до фактів, описаних у статті, тому вважає її політично забарвленою. Крім того, фраза "в оборудці" в контексті статті може означати лише звинувачення позивача у злочинній змові на вчинення корупційних правопорушень.
Зазначає, що інформація доведена до відома невизначеної кількості осіб, є недостовірною, її поширення порушує його особисті немайнові права.
Відповідач завдав йому суттєві репутаційні збитки, тому просив:
- визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену ТОВ "Західна інформаційна корпорація" ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 а саме: " ІНФОРМАЦІЯ_6";
- зобов`язати ТОВ "Західна інформаційна корпорація" спростувати недостовірну та негативну інформацію, а саме "ІНФОРМАЦІЯ_5", яка була розповсюджена ІНФОРМАЦІЯ_1 - у той же спосіб, в який ним було поширено недостовірну та негативну інформацію, а саме: розмістити інформацію на веб-сайті "http://zik.ua" в мережі Інтернет протягом 10 календарних днів, після набрання законної сили рішенням суду у цій справі шляхом розміщення резолютивної частини судового рішення у цій справі із зазначенням, що розповсюджена вищевказана інформація є недостовірною, і такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 ;
- стягнути з ТОВ "Західна інформаційна корпорація" на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1 000 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди за розповсюдження недостовірної інформації.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 05 грудня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позивачем під час судового розгляду не доведено, що інформація порушує особисті немайнові права, тобто завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Стаття, на яку посилається позивач, містить оціночні судження, за які законом не передбачена цивільно-правова відповідальність. Вимоги про відшкодування моральної шкоди та зобов`язання відповідача спростувати недостовірну та негативну інформацію є похідними від вимоги про визнання недостовірною інформацію та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 .
Постановою Львівського апеляційного суду від 21 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Галицького районного суду міста Львова від 05 грудня 2018 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Демченко Ю. В. подав касаційну скаргу на рішення Галицького районного суду міста Львова від 05 грудня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 травня 2019 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що відмовивши у задоволенні позову, судом порушено вимоги Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки спростування недостовірної інформації є саме тим обмеженням свободи вираження поглядів, яке є необхідним у демократичному суспільстві для захисту репутації та особистих немайнових прав позивача.
Також судами було проігноровано безумовне право фізичної особи на захист своїх особистих немайнових прав, чим суди порушили вимоги статті 275 ЦК України, а також грубо порушено норми статті 277 ЦК України.
Крім того, судом неправильно застосовано положення частини другої статті 30 Закону України "Про інформацію", оскільки спростовуване твердження не є оціночним судженням, а є фактичним твердженням.
Не врахувавши висновки Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), суд першої інстанції неправильно визначив, що спростовувана інформація є оціночним судженням.
Відповідач всупереч вимог статті 81 ЦПК України не надав доказів причетності позивача до будь-яких незаконних операцій.
На порушення норм процесуального права апеляційний суд не переглянув справу за усіма наявними у ній і додатково поданими доказами, і не відобразив в оскаржуваній постанові результати оцінки усіх доказів у справі, і мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Також апеляційним судом не вказано мотивів відхилення кожного аргументу, зокрема аргументації позивача про виключно фактичний характер твердження, яке є недостовірним, а також не зазначено мотивів відхилення доказів того, що пан ОСОБА_4 не причетний до жодних оборудок, махінацій та інших кримінально карних діянь.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У вересні 2019 року представник ТОВ "Західна інформаційна корпорація" - адвокат Гомзяк І. А. подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, посилаючись на те, що межі критики позивача за час коли він був публічною особою є значно ширшими у порівнянні із пересічною особою, тому його вимоги є безпідставними. Твердження заявника про порушення норм статті 32 Конституції України є помилковими, оскільки позивачем використано своє право на судовий захист в повному обсязі шляхом подання позовної заяви до суду.
Позивач не звертався до відповідача з правом на відповідь або на спростування оскаржуваної інформації. Натомість позивач використав своє право на звернення до суду в повному обсязі, тому твердження позивача про те, що судом неправильно застосовано положення статей 275, 277, 297 ЦК України є помилковими та не відповідають дійсності.
Спірна інформація є лише оціночним вираженням поглядів щодо можливої причетності позивача до певних подій, критичною оцінкою діяльності, вираженням суб`єктивної думки, - і є правом журналістів, а тому саме їх оцінка відповідачем як злочину не підлягає перевірці на достовірність і є судженням, оцінкою дій та слів позивача з боку відповідача, і не може вважатися поширенням інформації, яка є недостовірною.
Доводи касаційної скарги про не згадування у рішенні певних доказів є безпідставними, а рішення є повністю обґрунтованим та мотивованим. Суд дав належну оцінку таким доказам, шляхом свого внутрішнього переконання, що вплинуло та було відображено вже у самому рішенні.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 06 червня 2019 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Галицького районного суду міста Львова.
30 серпня 2019 року справа № 461/6980/17 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет на веб-сайті https://zik.ua за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 , було розміщено статтю під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_4".
У абзаці 8 статті дослівно вказано наступне: "ІНФОРМАЦІЯ_5. Про це йдеться у матеріалі "ІНФОРМАЦІЯ_7", опублікованого на сайті "Аргумент". Зазначена інформація підтверджується протоколом огляду веб-сторінки від 12 вересня 2018 року № 21.
Згідно з довідкою Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес" від 19 липня 2018 року № 132/2018-Д-ЦК власником веб-сайту: https.//zik.ua/ (зокрема станом на 04 червня 2018 року) є реєстрант доменного імені zik.ua - Товариство з обмеженою діяльністю "Телерадіокомпанія "Нові комунікації".
Проте, виходячи з ідентифікаторів, розміщених на самому веб-сайті https.//zik.ua/, власником останнього є ТОВ "Західна інформаційна корпорація".
Згідно з листом Прокуратури міста Києва від 23 квітня 2018 року вироки суду стосовно ОСОБА_1 за фактом "розкрадання земель міста Києва", досудове розслідування у яких здійснювалось слідчими відділами органів поліції ГУНП у місті Києві, ГУ СБУ у місті Києві та Київській області, які набрали законної сили, на момент розгляду справи відсутні.
ОСОБА_1 на території України станом на 04 жовтня 2016 року до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, що підтверджується довідкою Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України.
Згідно з листом ОСОБА_5 від 20 серпня 2018 року, останній з позивачем особисто не знайомий, бачив його лише на протокольних заходах, питання передачі земельної ділянки у користування ТОВ "Оста плюс" із ним не обговорював;
Також у матеріалах справи наявні документи про нагородження та заохочення позивача.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Разом із тим, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Таким чином, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.