Постанова
Іменем України
12 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 619/2834/18-ц
провадження № 61-8607св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - спільне підприємство "Радміртех" у формі товариства
з обмеженою відповідальністю,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - ОСОБА_2, на постанову Харківського апеляційного суду від 26 березня 2019 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Кругової С. С., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до спільного підприємства "Радміртех" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - СП "Радміртех") про стягнення заборгованості
із заробітної плати.
Позовна заява мотивована тим, що він працював у СП "Радміртех"
на посаді генерального директора, яку займав з 23 жовтня 2003 року,
та наказом відповідача від 17 листопада 2017 року № 185 його було звільнено з роботи за угодою сторін на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України.
Зазначав, що у відповідності до пункту 2.1.4 контракту з генеральним директором товариство прийняло обов`язок своєчасно, у повному обсязі
та в обумовлених контрактом розмірах виплачувати грошову винагороду
за діяльність генерального директора (заробітну плату, преміальні, інші виплати).
Проте СП "Радміртех" не виконало покладених на нього законодавством України зобов`язань щодо виплати всіх належних йому сум при звільненні.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість із заробітної плати у розмірі 14 670 000 грн, яка складається із: заборгованості із заробітної плати у формі премії - 13 500 000,00 грн та компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати звільненому працівникові - 1 170 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 18 вересня 2018 року у складі судді Остропільця Є. Р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з СП "Радміртех" заборгованість із заробітної плати у формі премії у розмірі 12 493 750,00 грн, компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати звільненому працівникові - 1 170 000,00 грн, усього 13 663 750,00 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що оскільки позивачу було здійснено виплату частини премії, визначеної протоколом загальних зборів учасників
СП "Радміртех" від 12 квітня 2017 року № 2 у розмірі 1 006 250,00 грн, тому, як вважав суд першої інстанції, є правові підстави для стягнення
з відповідача на користь позивача заборгованості із заробітної плати
у формі премії у розмірі 12 493 750,00 грн та компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати звільненому працівникові - 1 170 000,00 грн, усього - 13 663 750,00 грн.
Додатковим рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 21 листопада 2018 року вирішено питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 26 березня 2019 року апеляційні скарги СП "Радміртех" задоволено. Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 18 вересня 2018 року та додаткове рішення Дергачівського районного суду Харківської області
від 21 листопада 2018 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Повернуто СП "Радміртех" суму судового збору у розмірі 12 807,50 грн, сплаченого за квитанцією від 12 жовтня 2018 року.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відсутні підстави для стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні
у відповідності до вимог статті 117 КЗпП України, оскільки факт наявності заборгованості із заробітної плати на час звільнення позивача
не доведений.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2019 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції
та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 травня 2019 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із Дергачівського районного суду Харківської області.
У червні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вважав, що підставою для нарахування та виплати премії є рішення власника або уповноваженого органу, копія якого є в матеріалах справи,
а посилання суду апеляційної інстанції на відсутність доказу, що зумовлює нарахування та виплату премії, є лише припущення, а тому судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми статей 116 ,117 КЗпП України.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив СП "Радміртех"
на касаційну скаргу, у якому зазначено, що оскаржуване судове рішення
є законним та обґрунтованим.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 працював у СП "Радміртех" на посаді генерального директора
з 23 жовтня 2003 року до 17 листопада 2017 року (а. с. 10 т.1).
З 31 березня 2016 року по 17 листопада 2017 року ОСОБА_1 здійснював свої повноваження на підставі контракту від 31 березня 2016 року, укладеного між єдиним засновником (учасником) СП "Радміртех"
ОСОБА_1 та фізичною особою, громадянином України ОСОБА_1
(а. с. 17 т. 1).
Відповідно до пункту 2.1.4 контракту з генеральним директором товариство прийняло обов`язок своєчасно, у повному обсязі та в обумовлених контрактом розмірах виплачувати грошову винагороду за діяльність генерального директора (заробітну плату, преміальні, інші виплати).
23 грудня 2016 року між ОСОБА_1, як засновником СП "Радміртех",
та Компанією "Менеджмент ОФ Інвестмент Кепвтал Лімітед" було укладено договір купівлі-продажу уставного капіталу СП "Радміртех".
У зв`язку із вказаними обставинами Компанія "Менеджмент ОФ Інвестмент Кепвтал Лімітед" з цього часу є єдиним засновником СП "Радміртех".
Згідно із протоколом загальних зборів учасників СП "Радміртех"
від 12 квітня 2017 року № 2 засновником СП "Радміртех" - компанія "Менеджмент ОФ Інвестмент Кепвтал Лімітед", розмір частки якого
у статутному капіталі СП "Радміртех" складає 100 %, в особі представника за довіреністю Ходаковського С. М., у присутності генерального директора ОСОБА_1, було прийнято рішення про те, що прибуток товариства
за 2016 рік, визначений за даними бухгалтерського обліку в розмірі
12 284 127,00 грн, слід розподілити таким чином: нарахування та виплата дивідендів за 2016 рік у розмірі 12 000 000,00 грн. Виплату дивідендів
за 2016 рік у загальній сумі 12 000 000 грн здійснювати
з 12 квітня по 30 червня 2016 року учасникам товариства - резидентам України у національній валюті - гривні, а учасникам товариства - нерезидентам у іноземній валюті або у національній валюті - гривні
за зверненням такого учасника; залишок чистого прибутку в розмірі 284 127,00 грн залишити у розпорядженні товариства, направивши
на розвиток підприємства і фінансування діяльності; затвердити такий розмір дивідендів за 2016 рік: загальна сума 12 000 000,00 грн; преміювання генерального директора товариства ОСОБА_1 на суму 13 500 000 грн
(а. с. 11-13 т. 1).
На виконання зазначеного рішення ОСОБА_1 було виплачено частину визначеної у рішенні суми у розмірі 1 250 000,00 грн, із яких,
за вирахуванням сплачених податків та військового збору, він отримав
1 006 250,00 грн.
Наказом СП "Радміртех" від 17 листопада 2017 року № 185 ОСОБА_1 був звільнений з посади за згодою сторін на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України (а. с. 14 т. 1).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1, подана представником - ОСОБА_2, задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні