Постанова
Іменем України
12 листопада 2020 року
м. Київ
справа №2-н-1599/09
провадження №61-9004св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
заявник (боржник у виконавчому провадженні) - ОСОБА_1,
заінтересовані особи:
- Деснянський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві,
- суб`єкт оскарження - головний державний виконавець Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві,
- стягувач - ОСОБА_2,
- публічне акціонерне товариство "Український професійний банк",
- ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 18 вересня 2019 року у складі судді Саламон О. Б. та постанову Київського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року у складі колегії суддів Левенця Б. Б., Ратнікової В. М., Борисової О. В.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст вимог скарги
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, вимоги якої уточнила під час розгляду справи та просила: поновити строк на звернення до суду зі скаргою; визнати неправомірними дії головного державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - Деснянського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві)
Вахрушевої Р. М. щодо відкриття виконавчого провадження ВП №56572226 та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 09 червня 2018 року; залишити без розгляду вимогу щодо визнання неправомірною бездіяльності головного державного виконавця Деснянського РВ ДВС
м. Києва ГТУЮ у м. Києві Вахрушевої Р.М. щодо направлення постанови про відкриття виконавчого провадження від 09 червня 2018 року.
Скарга мотивована тим, що державний виконавець Вахрушева Р. М. порушила вимоги Закону України "Про виконавче провадження" щодо відкриття виконавчого провадження, а саме відкрила виконавче провадження на підставі виконавчого документа, по якому сплив строк пред`явлення до примусового виконання. Так, виконавчий документ вже пред`являвся до виконання, проте, його було повернуто стягувачу постановою державного виконавця від 16 вересня 2016 року, де зазначено, що він може бути пред`явлений до 16 вересня 2017 року. Таким чином, відкриття виконавчого провадження 09 червня 2018 року є неправомірним, а постанова про відкриття виконавчого провадження є такою, що підлягає скасуванню в судовому порядку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 18 вересня 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року, скаргу ОСОБА_1 в частині вимоги про визнання неправомірною бездіяльності головного державного виконавця Деснянського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Вахрушевої Р. М. щодо направлення ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження від 09 червня 2018 року залишено без розгляду.
У задоволенні скарги ОСОБА_1 в частині вимог про визнання неправомірними дій головного державного виконавця Деснянського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Вахрушевої Р. М. щодо відкриття виконавчого провадження та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 09 червня 2018 року відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання стягувачем не пропущено.
Так, 17 листопада 2017 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва замінено сторону виконавчого провадження з виконання наказу №2-н-1599 - замінено стягувача ВАТ "Український професійний Банк" на ОСОБА_2 .
Оскільки 16 вересня 2016 року виконавчий документ було повернуто стягувачеві, строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання строку пред`явлення до виконання встановлюється з дня його повернення. Отже, новий стягувач у виконавчому провадженні ОСОБА_2, пред`явивши 08 червня 2018 року судовий наказ №2-н-1599, виданий Деснянським районним судом м. Києва 28 жовтня 2009 року до виконання, встановлений статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження" строк пред`явлення не пропустив.
Таким чином, зважаючи на те, що державний виконавець при відкритті виконавчого провадження діяв у межах та на виконання норм чинного законодавства, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні вимог скарги про визнання неправомірними дій державного виконавця по відкриттю виконавчого провадження та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення в оскаржуваній частині та задовольнити скаргу.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що при вирішення спору застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного Верховним Судом України при вирішення питання щодо річного строку пред`явлення виконавчих документів з дня їх повернення до повторного виконання в зв`язку із набранням чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).
Судами не було застосовано положення статей 22, 23, 47 Закону України "Про виконавче провадження" №606-ХІV (в редакції, чинній на момент повернення виконавчого документу).
Судами не враховано, що Закон України "Про виконавче провадження" в редакції Закону № 2677-VІ надавав право стягувачу пред`явити виконавчий документ після його повернення повторно до 16 вересня 2017 року.
Виконавчий документ після його повернення 16 вересня 2016 року пред`явлено до виконання лише 08 червня 2018 року, тобто після спливу річного строку, встановленого Законом № 2677-VІ.
Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ набрав чинності 05 жовтня 2016 року, тому стаття 12 цього Закону щодо трирічного строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, повернутого державним виконавцем 16 вересня 2016 року, не може бути застосована до спірних правовідносин.
Відповідно, строк пред`явлення до виконання судового наказу від 28 жовтня 2009 року № 2н-1599/2009 визначався Законом України "Про виконавче провадження" № 2677-VІ, що становить річний строк з дня його повернення, тобто до 16 вересня 2017 року. Такий же строк було визначено й постановою державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 16 вересня 2016 року.
Виконавчий документ ОСОБА_2 повторно було пред`явлено до виконання лише 08 червня 2018 року, тобто після спливу річного строку з дня його повернення державним виконавцем.
Пунктом Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Проте, цей пункт Закону не відповідає принципу правової визначеності як складової верховенства права. Оскільки буквальне тлумачення цього пункту Закону наводить на думку, що усі виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Але буквальне тлумачення цієї правової норми не буде вірним, оскільки строки пред`явлення виконавчих документів встановлювались законодавцем і до набрання чинності Законом № 1404-VІІІ, зокрема Законом № 606-ХІV та Законом № 2577-VІ, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2, заперечує проти доводів заявника та просить залишити ухвалені у справі рішення без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи до суду не подано.
Фактичні обставини, встановлені судами
28 жовтня 2009 року Деснянським районним судом м. Києва видано судовий наказ №2-н-1599 про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ВАТ "Український професійний банк" за кредитним договором грошові кошти у розмірі 98 179,19 доларів США, 30 грн витрат за інформаційно-технічне забезпечення, 850 грн судового збору.
Судовий наказ набрав законної сили 18 листопада 2009 року.
Термін пред`явлення до виконання до 19 листопада 2012 року.
Постановою державного виконавця Деснянського районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Ельбабаєвим Б. Б. від 16 вересня 2016 року виконавчий документ - судовий наказ №2-н-1599, виданий Деснянським районним судом м. Києва 28 жовтня 2009 року повернуто стягувачу.
17 листопада 2017 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва замінено сторону виконавчого провадження з виконання наказу №2-н-1599 - замінено стягувача ВАТ "Український професійний Банк" на ОСОБА_2
08 червня 2018 року новим стягувачем ОСОБА_2 пред`явлено судовий наказ №2-н-1599 повторно до виконання.