Постанова
Іменем України
12 листопада 2020 року
м. Київ
справа №754/7738/17
провадження №61-20св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація,
третя особа - приватний нотаріус Макарівського районного нотаріального округу Київської області Лисенко Людмила Володимирівна,
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Биков Олександр Михайлович,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року у складі колегії суддів Мельника Я. С., Іванової І. В., Матвієнко Ю. О.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація, приватний нотаріус Макарівського районного нотаріального округу Київської області Лисенко Л. В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Биков О. М., про визнання договору недійсним, визнання права власності на майно.
Позов мотивовано тим, що оскаржуваний договір міни від 26 червня
2004 року був укладений позивачем, його матір`ю ОСОБА_3 з ОСОБА_2 внаслідок обману через вчинення злочину, що підтверджено вироком суду, що призвело до порушення його права власності та спадкових прав.
Враховуючи викладене, позивач просив визнати недійсним договір міни квартири АДРЕСА_1, укладений 26 червня 2004 року між ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, визнати за позивачем право власності на спірну квартиру та витребувати її з чужого незаконного володіння на його користь.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 16 квітня 2019 року позов задоволено.
Визнано недійсним договір від 26 червня 2004 року, укладений між ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 10914, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Биковим О. М.
Вирішено повернути ОСОБА_1 ѕ частини квартири АДРЕСА_1 шляхом визнання права власності.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на ј частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .
Витребувано квартиру АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вибуття квартири АДРЕСА_1 із власності позивача та його матері ОСОБА_4 відбулося у незаконний спосіб і на час розгляду даної справи відомостей про реєстрацію за будь-якою особою права власності на спірну квартиру небуло, тому відсутність правовстановлюючих документів на цю квартиру порушує права позивача як власника частки квартири і як спадкоємця після смерті матері і ці права позивача підлягають захисту. Відповідачем не надано належних і допустимих доказів на спростування доводів позивача, а отже позов підлягає задоволенню.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про відмову задоволенні позову.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції не з`ясував належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог, які правовідносини сторін випливають з установлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню, не дослідив та не надав належної правової оцінки зібраним у справі доказам, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, оскільки наразі власником спірної квартири є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 12 квітня 2005 року, однак до них позивач позовних вимог на підставі статті 388 ЦК України не пред`явив, при цьому позивач позбавлений права заявляти вимоги про повернення йому майна на підставі статті 216 ЦК України та застосування реституції за наявності інших набувачів, які є останніми та які не були залучені до участі у справі. Пред`явивши позовні вимоги до відповідача про визнання недійсним договору міни від 26 червня 2004 року та визнання за ним права власності на спірну квартиру,позивач вважає це відшкодуванням йому збитків внаслідок незаконного вилучення у нього нерухомого майна, що не ґрунтується на вимогах закону, проте вказаного місцевий суд у взаємозв`язку та сукупності не дослідив, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняту апеляційним судом постанову із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, що призвело до помилкового скасування рішення суду першої інстанції, яким було повно встановлено фактичні обставини справи та захищено право власності позивача у обраний ним спосіб.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, ОСОБА_5 заперечує проти доводів позивача та просить залишити прийняту у справі постанову апеляційного суду без змін, посилаючись на її законність і обґрунтованість.
Фактичні обставини, встановлені судами
26 червня 2004 року між позивачем ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір міни, за умовами якого ОСОБА_4 як власник 1/4 частини квартири, а позивач, як власник 3/4 частини, передали у власність відповідачу шляхом міни належну їм на праві власності квартиру АДРЕСА_1, а в замін отримали від відповідача у власність належну їй квартиру АДРЕСА_2 .
Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 14 квітня 2009 року встановлено, що вищевказаний договір від 26 червня 2004 року укладено внаслідок вчинення злочину і міна була нерівнозначною.
Також встановлено, що 12 квітня 2005 року ОСОБА_7 відчужив ОСОБА_5 та ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, який зареєстровано у Київському міському бюро технічної інвентаризації 19 квітня 2005 року.
Згідно з листом КП "Київське МБТІ" від 30 вересня 2019 року за даними реєстрових книг комунального підприємства власниками спірної квартири на підставі договору купівлі-продажу від 12 квітня 2005 року є ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.