Постанова
Іменем України
12 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 308/10189/15
провадження № 61-2279св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 квітня 2016 року у складі судді Леміш О. М., постанову Закарпатського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Куштана Б. П., Собослоя Г. Г.,
ВСТАНОВИВ:
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 квітня 2016 року, постанову Закарпатського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 24 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк" укладено кредитний договір № MKAWGK00000169, згідно з умовами якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 63 367,50 доларів США на термін до 24 квітня 2028 року.
Внаслідок порушення позичальником строку та порядку погашення кредиту станом на 31 липня 2015 року утворилася заборгованість у розмірі 149 616,84 доларів США із яких: 51 217,40 доларів США - заборгованість за кредитом; 35 485,18 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1161,49 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 54 617,14 доларів США - пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 11,57 доларів США - штраф (фіксована частина); 7 124,06 доларів США - штраф (процентна складова), яка у добровільному порядку погашена не була.
На підставі викладеного ПАТ КБ "ПриватБанк" просило стягнути заборгованість за кредитним договором у сумі 149 616,84 доларів США, що еквівалентно 3 233 219,90 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 квітня 2016 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 149 616,84 доларів США, що за курсом НБУ складає 3 233 219,90 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів та процентів.
Не погодившись з таким рішенням місцевого суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року рішення місцевого суду змінено.
Резолютивну частину рішення суду викладено в наступній редакції:
"Позов ПАТ КБ "Приватбанк" задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 24 квітня 2008 року: 51 217,40 доларів США заборгованості за тілом кредиту; 35 485,18 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом; 10 000 доларів США пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за кредитним договором. В решті заявлених вимог відмовити".
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. При цьому, суду апеляційної інстанції врахував правовий висновок, викладений Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15 щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Також, враховуючи, що розмір нарахованої позивачем неустойки значно перевищує розмір збитків, апеляційний суд зробив висновок про наявність підстав для зменшення її розміру на підставі частини третьої статті 551 ЦК України.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, уточнивши вимоги, просить рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення необґрунтовано, з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно та неправильно встановивши обставини, які мають значення для справи, а тому висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи.
ПАТ КБ "ПриватБанк" касаційну скаргу на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 квітня 2016 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року не подавало.
Аналіз змісту касаційної скарги ОСОБА_1 свідчить про те, що вона не містить доводів із запереченнями щодо висновків апеляційного суду про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по комісії за користування кредитом та штрафів, а тому, у відповідності до положень статті 400 ЦПК України, в цій частині рішення суду апеляційної інстанції не є предметом касаційного перегляду.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргупредставник позивача просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України(тут і далі в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
04 травня 2020 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 24 квітня 2008 року між Закритим акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого ПАТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № MKAWGK00000169, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 63 367,50 доларів США на термін до 24 квітня 2028 року, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.