ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 806/2438/15
адміністративне провадження № К/9901/32813/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Державного підприємства "Коростенське лісомисливське господарство" до Коростенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Коростенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року (суддя Черняхович І.Е.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2017 року (судді: Котік Т.С. (головуючий), Жизневська А.В., Охрімчук І.Г.) у справі № 806/2438/15.
У С Т А Н О В И В:
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
1. Державне підприємство "Коростенське лісомисливське господарство" (далі - позивач, ДП "Коростенське лісомисливське господарство") звернулось до суду з позовом до Коростенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Коростенська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.06.2015 № 0000582201, № 0000572201, № 0000552201.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 16.06.2015 № 0000582201, № 0000572201, № 0000552201 були прийняті контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки були прийняті відповідачем на підставі акту перевірки, в якому контролюючий орган дійшов безпідставних висновків, які ґрунтуються на припущеннях відповідача, щодо недотримання позивачем вимог податкового законодавства, зокрема, по господарським взаємовідносинам позивача з Компанією "ZORTEX BUSINESS LLP", у зв`язку з тим, що з 15.07.2014 фірма "ZORTEX BUSINESS LLP" була ліквідована.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2017 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000582201 від 16.06.2015 в частині визначення додаткового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в сумі 238 522,00 грн та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 119 261,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000572201 від 16.06.2015. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000552201 від 16.06.2015.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки контролюючим органом не доведено та не надано належних та достатніх доказів на підтвердження відсутності господарських операцій між ДП "Коростенське лісомисливське господарство" та відповідними контрагентами, а також з контрагентом - "ZORTEX BUSINESS LLP", на підставі того, що з 15.07.2014 фірма "ZORTEX BUSINESS LLP" була ліквідована.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Коростенська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2017 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ДП "Коростенське лісомисливське господарство" у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДП "Коростенське лісомисливське господарство" перебуває на обліку в Коростенській ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області. За результатами документальної планової виїзної перевірки ДП "Коростенське лісомисливське господарство" з питань дотриманням вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, головними державними ревізорами-інспекторами відділу перевірок Коростенської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області було складено акт № 542/22-01/00991841 від 04.06.2015 в якому встановлено порушення: пп.135.5.4 ст. 135.5 ст. 135, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, пп. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138, п. 138.10 ст. 138, п. 139.1 ст. 138, п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, в результаті чого, встановлено заниження зобов`язання з податку на прибуток підприємств за 2014 рік на суму 244 038,00 грн; п. 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого Постановою КМУ від 23.03.2011 № 138 ДП "Коростенське лісомисливське господарство", до складу інших доходів суму безнадійної кредиторської заборгованості, в результаті чого знижено частину чистого прибутку в сумі 5 214,00 грн за 2014 рік; п. 185.1 ст. 185, п. 186.2 ст. 186, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за серпень 2014 року у загальній сумі 11 270,00 грн.
На підставі висновків, зазначених в акті, відповідачем були сформовані та виставлені позивачу податкові повідомлення-рішення від 16.06.2015: № 0000582201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності на суму 367 466,00 грн, з яких: за основним платежем 244 977,00 грн, штрафна (фінансова) санкція в сумі 122 489,00 грн; № 0000572201, яким позивачу збільшено зобов`язання зі сплати до Державного бюджету частини прибутку (доходу) державних підприємств в сумі 6 518,00 грн (5 214,00 грн - основний платіж, штрафна (фінансова) санкція - 1 304,00 грн); № 0000552201 - про збільшення зобов`язання з податку на додану вартість на суму 11 270,00 грн та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 5 635,00 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим повідомленням-рішенням № 0000582201, позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності на суму 367 466,00 грн. Підставою для збільшення суми грошового зобов`язання стали висновки відповідача щодо взаємовідносини ДП "Коростенське лісомисливське господарство" та фірмою-нерезидентом "ZORTEX BUSINESS LLP", ТОВ "НВП "Український промисловий альянс", з фізичними особами-підприємцями, які є платниками єдиного податку 2 групи та ТОВ "Чубинське".
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 27.03.2013 між ДП "Коростенське лісомисливське господарство" (Україна) та Фірмою "ZORTEX BUSINESS LLP" (Лондон, Сполучене королівство) укладено контракт № ZOR-2013 та додатки до нього. Зі змісту вказаного акта перевірки встановлено, що позивач в 2013-2014 роках здійснював на користь Фірми "ZORTEX BUSINESS LLP" згідно контракту від 27.03.2013 № ZOR-2013 експортні поставки лісопродукції. На підтвердження виконання договірних зобов`язань з фірмою "ZORTEX BUSINESS LLP" судами було досліджено вантажно-митні декларації, рахунки-фактури, специфікації-накладні, товарно-транспортні накладні на перевезення продукції, залізничні накладні та банківські документи про сплату вартості товару.
Суди попередніх інстанцій зазначили про необґрунтованість доводів контролюючого органу, що залишок кредиторської заборгованості, який станом на 31.12.2014 складає 34 762,00 грн, є безповоротною фінансової допомогою, а платник був зобов`язаний зарахувати її до складу доходів за 2014 рік, оскільки згідно інформації, що міститься в листі Міністерства закордонних справ України від 24.02.2014 № 630/17-200-490, фірма "ZORTEX BUSINESS LLP" була ліквідована та вилучена з британського реєстру компаній починаючи з 15.07.2014. Судами встановлено, що відповідно до Протоколу зборів партнерів Фірми "ZORTEX BUSINESS LLP", United Kingdom від 14.07.2014 відбулась зміна реєстраційної адреси компанії в межах однієї країни - Об`єднане Королівство Великобританія з Англії WORLD TRADE CENTRE TOWER 42 25 OLD BROAD STREET LONDON England EC2N 1HQ United Kingdom на Шотландія: Suite 20 12 South Bridge Edinburg Scotland EH1 1DD United Kingdom. Також, правомірність взаємовідносин позивача із Фірмою "ZORTEX BUSINESS LLP" підтверджено і тим, що після 15.07.2014 вказану компанію обслуговували іноземні банки, а митні органи України, після виконання усіх належних митних процедур, здійснювали митне оформлення вантажів та випускали їх за межі території України. Митне оформлення вантажів для Фірми "ZORTEX BUSINESS LLP" після 14.07.2014 здійснювалось без заперечень з боку Митної служби України.
Щодо господарських операції позивача з ТОВ "НВП "Український промисловий альянс" судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для висновків про завищення собівартості виготовлених та реалізованих товарів (робіт, послуг) у сумі 1 370,00 грн стали обставини, зазначені відповідачем в акті перевірки в якості яких контролюючий орган зазначав, що позивачем неправомірно нараховано амортизаційні відрахування на основні фонди, придбані позивачем у ТОВ "НВП "Український промисловий альянс".
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що між ДП "Коростенське лісомисливське господарство" та ТОВ "НВП "Український промисловий альянс" було укладено договір № 26-06 від 26.06.2014 на ремонт підкранової колії та договір № 26/14 від 26.06.2014 купівлі-продажу комплектуючих частин та матеріалів до неї. У липні 2014 року позивачем на підставі видаткової накладної № РН-0000186 від 29.07.2014 було отримано від ТОВ "НВП "Український промисловий альянс" товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 76 015,00 грн (без ПДВ - 63 345,83 грн, ПДВ - 12 669,17 грн). До складу податкового кредиту позивач включив суму ПДВ в розмірі 1 383,47 грн (12 669,17 * 10,92 %). Крім того, згідно акта здачі-прийняття робіт № ОУ-0000014 від 29.07.2014 ТОВ "НВП "Український промисловий альянс" на замовлення позивача було проведено ремонт підкранової колії на загальну суму 30 000,00 грн (ПДВ - 5 000,00 грн). До складу податкового кредиту з податку на додану вартість позивачем було включено ПДВ в розмірі 546,00 грн. Суди обґрунтовано зазначили, що відповідно до вимог п. 144.1 ст. 144 ПК України вартість придбаних та використаних для проведення ремонту ТМЦ, а також вартість виконаних ремонтних робіт, позивач на підставі акту приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів від 04.08.2014 та акту здачі-прийняття робіт № ОУ - 0000014 від 29.07.2014 правомірно відніс на збільшення балансової вартості основних фондів (д-т 103, к-т 152/2) в загальній сумі 104 085,53 грн. Об`єкт основних засобів "Підкранова колія", що підлягав ремонту, використовується позивачем у його виробничій діяльності починаючи з 1979 року. В подальшому виконуючи вимоги п. 146.2 ст. 146 ПК України позивач з вересня 2014 року почав щомісячно нараховувати амортизаційні відрахування на витрати по ремонту даного виробничого об`єкта основних засобів протягом строку корисного використання (експлуатації) об`єкта, установленого платником податку - 304 місяці.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем до контролюючого органу було подано уточнюючий розрахунку з ПДВ за липень 2014 року, відповідно до якого платник самостійно зменшив суму податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "НВП "Український промисловий альянс".
У зв`язку із встановленими обставинами та вказаними положеннями податкового законодавства, суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що позивачем були дотримані всі норми податкового законодавства, що стосуються нарахування амортизаційних відрахувань по вказаних об`єктах основних фондів та зазначили про безпідставність висновку відповідача щодо завищення позивачем собівартості виготовлених та реалізованих товарів (робіт, послуг) з причини не проведення ним коригування амортизаційних відрахувань по об`єкту "Підкранова колія" на суму - 1 370,00 грн.
Щодо господарських операції позивача з фізичними особами-підприємцями, які є платниками єдиного податку 2 групи судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем не допущено порушень по операціях з цими платниками щодо визначення собівартості придбаних та реалізованих товарів. Так, згідно висновків контролюючого органу позивачем на порушення вимог п. 138.8 ст. 138, пп. 2) п. 291.4 ст. 291 ПК України було завищено собівартість придбаних та реалізованих товарів на загальну суму 681 049,00 грн. В якості підстав для цього вони посилаються на неправомірність включення платником до складу собівартості вартості послуг, наданих йому фізичними особами-підприємцями, платниками єдиного податку (група 2), а саме: ФОП ОСОБА_1, загальна сума наданих послуг складає - 58 927,14 грн; ФОП ОСОБА_2, загальна сума наданих послуг складає - 55 267,05 грн; ФОП ОСОБА_3, загальна сума наданих послуг складає - 47 493,35 грн; ФОП ОСОБА_4, загальна сума наданих послуг складає - 20 624,39 грн; ФОП ОСОБА_5, загальна сума наданих послуг складає - 390 291,38 грн; ФОП ОСОБА_6, загальна сума наданих послуг складає - 30 560,35 грн; ФОП ОСОБА_7, загальна сума наданих послуг складає - 73 989,44 грн; ФОП ОСОБА_8, загальна сума наданих послуг складає - 3 895,60 грн.
Суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що відповідно до п. 5 ст. 1 розд. I Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності" з 01.01.2012 було виключено пп. 139.1.12 ст. 139 Податкового кодексу України, згідно з яким до складу витрат не відносились витрати, понесені у зв`язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи-підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв`язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи - платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації). Також, в Узагальнюючій податковій консультації з питання формування витрат по операціях з фізичними особами-підприємцями, які застосовують спрощену систему оподаткування, затвердженій наказом ДПС України від 15.02.2012 № 121 (чинна на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що починаючи з 01.01.2012 юридичні особи - платники податку на прибуток при визначенні об`єкта оподаткування можуть включати до складу витрат витрати з придбання товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичних осіб-підприємців, які сплачують єдиний податок незалежно від групи, до якої віднесено фізичну особу-підприємця, за умови, що такі витрати пов`язані з господарською діяльністю такого платника.
На підтвердження реальності здійснення позивачем господарських операцій з кожним із вказаних фізичних осіб-підприємців позивачем було надано відповідні договори підряду на виконання робіт, акти про надання послуг (виконання робіт), банківські документи на сплату їх вартості. Судами встановлено, що вказані документи складені у повній відповідності до встановлених вимог чинного податкового законодавства та містять достатній обсяг необхідної інформації щодо здійснених господарських операцій, що не заперечується відповідачем.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку, що на момент виникнення спірних правовідносин жодних податкових наслідків та обмежень для позивача, як юридичної особи, за придбання у фізичної особи-підприємця 2 групи, яка здійснює види діяльності, не зазначені у реєстрі платників єдиного податку, та види діяльності, які не дають їй права на застосовування спрощеної систему оподаткування, законодавством не передбачено. Відповідальність у вигляді підвищеної ставки єдиного податку від отриманого доходу та необхідність переходу за загальну систему оподаткування несуть саме такі суб`єкти підприємницької діяльності - платники єдиного податку, а не позивач, а тому висновок контролюючого органу про завищення собівартості придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) за операціями позивача з такими фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку є безпідставним.
Щодо господарських операції позивача з ТОВ "Чубинецьке" судами попередніх інстанцій встановлено, що в якості підстав щодо підтвердження неправомірності включення позивачем до складу собівартості послуг, відповідач посилався на те, що в ланцюгах постачання ТОВ "Чубинецьке" відповідачем було встановлено ряд "ризикових" підприємств, що є його основними постачальниками, позивачем для перевірки не було надано актів огляду місць використання лісових ресурсів. Крім того, у вказаному акті перевірки зазначено, що додатковими підставами для невизнання зазначеної суми витрат за господарськими операціями позивача з ТОВ "Чубинецьке", є висновки акту перевірки від 17.03.2013 № 1621/26-59-22-03/38826475 з приводу результатів звірки господарських операцій вказаного товариства з ТОВ "Ленд РОСС".
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ "Чубинецьке" було укладено Договір № 48 від 02.01.2014. На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем було надано належним чином складені первинні документи, які також були надані перевіряючим під час проведення перевірки позивача контролюючим органом (акти виконаних робіт, податкові накладні), що не заперечувалось відповідачем. На підставі отриманих від ТОВ "Чубинецьке" актів виконаних робіт позивач включив до складу витрат вартість виконаних цим товариством послуг (робіт). Акти виконаних робіт, що були отримані позивачем від ТОВ "Чубинецьке", містять всі обов`язкові реквізити, що передбачені для їх оформлення нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Всі ці документи надавались працівникам відповідача під час проведення перевірки. Зауважень з боку перевіряючих щодо їх оформлення у вказаному акті перевірки зроблено не було.
Судами першої та апеляційної інстанції обґрунтовано відхилено посилання контролюючого органу на висновки акту зустрічної звірки від 17.03.2013 №1621/26-59-22-03/38826475, що була проведена іншим контролюючим органом у ТОВ "Ленд РОСС", оскільки така звірка проводилась з приводу господарських відносин ТОВ "Чубинецьке" не з позивачем, а з ТОВ "Ленд РОСС", а цією звіркою було охоплено більш давній період діяльності ТОВ "Чубинецьке" - до 01.01.2014.
Щодо висновків контролюючого органу на підставі яких відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000572201 від 16.06.2015 суди першої та апеляційної інстанції зазначили наступне. Згідно висновків працівників контролюючого органу позивачем на порушення п. 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями (затвердженого Постановою КМУ від 23.03.2011 №138), не було включено до складу інших доходів суму безнадійної кредиторської заборгованості по контрагенту Фірмі "ZORTEX BUSINESS LLP" у сумі 34 762,00 грн, в результаті чого позивачем було занижено зобов`язання з перерахування за підсумками 2014 року до Державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) в сумі 5 214,00 грн. Однак, на визначення частини чистого прибутку (доходу) безпосередній вплив мали висновки контролюючого органу щодо суми безповоротної фінансової допомоги у вигляді кредиторської заборгованості позивача перед Фірмою "ZORTEX BUSINESS LLP" в розмірі 34 762,00 грн, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи в частині достовірності визначення позивачем свої зобов`язань з податку на прибуток підприємств, а тому такі є необґрунтованими.
Також, при перевірці юридичної та фактичної обґрунтованості обставин та мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення № 0000552201 від 16.06.2015, судами встановлено, що підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки контролюючого органу про порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 186.2 ст. 186, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, а саме - завищено суму податкового кредиту на 11 270,00 грн. Судами встановлено, що протягом періоду, що перевірявся, ТОВ "Чубинецьке" відповідно до Договору № 48 від 02.01.2014 про виконання робіт та надання послуг, пов`язаних з лісівництвом та Додаткової угоди до нього від 05.01.2014, були надані послуги (виконані роботи) позивачу по заготівлі деревини, факт надання яких підтверджується наявністю актів виконаних робіт. Достовірність таких господарських операцій була досліджена та підтверджена судами попередніх інстанцій при розгляді питань правильності визначення платником його зобов`язань з податку на прибуток. Токим чином, на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ "Чубинецьке", позивач відповідно до норм п.п. 198.1, 198.2 ст. 198 та ст. 199 та з урахуванням вимог п. 199.4 ст.199 ПК України правомірно включив до складу податкового кредиту суму ПДВ в загальному розмірі 11 270,00 грн.
Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується відповідачем, податкові накладні, що були видані ТОВ "Чубинецьке", оформлені у відповідності до вимог ст. 201 ПК України із зазначенням усіх обов`язкових реквізитів (вказані накладні надавалась перевіряючим контролюючого органу під час проведення перевірки позивача).
Також суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що у відповідності до вимог п. 6.2 Договору № 48 від 02.01.2014 про виконання робіт та надання послуг, пов`язаних з лісогосподарством, що був укладений між позивачем та ТОВ "Чубинецьке", про надані послуги сторонами щомісячно складались акти приймання-передачі виконаних робіт окремо по кожному кварталу лісосіки та зведені акти виконаних робіт окремо по кожному лісництву, що є структурними підрозділами підприємства. Складання окремих актів в розрізі кожного з кварталів та лісництв було зумовлено потребою ведення обліку витрат по заготівлі лісопродукції позивачем в розрізі кожного з лісництв у відповідності до вимог Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції на підприємствах, що належать до сфери Державного агентства лісових ресурсів України (затверджені Наказом ДАЛР України від 14.05.2013 № 124). Акти виконаних робіт, що були отримані позивачем від ТОВ "Чубинецьке", містять всі обов`язкові реквізити, що передбачені для їх оформлення нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Всі ці документи надавались працівникам відповідача під час проведення перевірки, що не заперечується відповідачем. У відповідності до положень пп. б) п. 187.1 ст. 187 ПК України та на підставі складених зведених актів приймання-передачі виконаних робіт ТОВ "Чубинецьке" було видано податкові накладні датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, тобто датами складання зведених актів приймання-передачі виконаних робіт, а позивачем на підставі таких податкових накладних було сформовано податковий кредит. На момент видачі податкових накладних ТОВ "Чубинецьке" перебувало в Реєстрі платників податку на додану вартість, ТОВ "Чубинецьке" був присвоєний індивідуальний податковий номер платника цього податку, що підтверджується відомостями офіційного веб-сайту Міністерства доходів і зборів України (адреса: http://www.sfs.gov.ua/), де зазначено, що ТОВ "Чубинецьке", індивідуальний податковий номер 343265610276, було внесено до реєстру платників податку на додану вартість 01.06.2011.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення допущені позивачем при оформленні первинних документів, на неврахування судами першої та апеляційної інстанції того, що фірма "ZORTEX BUSINESS LLP" згідно листа Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 № 630/17-200-490 "Щодо перевірки компанії "ZORTEX BUSINESS LLP" ліквідована 15.07.2014, у зв`язку з чим позивачем були отримані кошти від невідомого нерезидента, а також того, що відносно посадових осіб ТОВ "Чубинецьке" було порушено кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною першою статті 212 Кримінального кодексу України, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
8. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункти 14.1.27, 14.1.36, 14.1.122, 14.1.181, 14.1.257 пункту 14.1 статті 14.
Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);
господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;
нерезиденти - це: а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; в) фізичні особи, які не є резидентами України;
податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;
фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.
Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення;
10.2. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.3. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.
У цьому розділі об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
10.4. Пункт 135.1-135.3 статті 135.
Доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.