ПОСТАНОВА
Іменем України
13 листопада 2020 року
Київ
справа №803/1124/16
адміністративне провадження №К/9901/26739/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Южноукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області
на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2016 року (головуючий суддя - Лозовський О.А.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя - Матковська З.М., судді - Затолочний В.С., Каралюс В.М.)
у справі №803/1124/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ"
до Южноукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Миколаївській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ" (далі - позивач, платник, Товариство, ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ") звернулося до Волинського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Южноукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Южноукраїнська ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
На обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що відпуск нафтопродуктів через мережу АЗС за талонами смарт-картками, відомостями та іншими документами на відпуск пального не є операцією з реалізації нафтопродуктів кінцевому споживачу, відповідно не є об`єктом оподаткування акцизним податком. Вказує, що при відпуску нафтопродуктів через мережу АЗС позивачем у 2015 році проводились операції з продажу пального як кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, що є об`єктом оподаткування акцизним податком з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, так і суб`єктам господарювання з метою комерційного або виробничого використання, що не є об`єктом оподаткування акцизним податком, що підтверджується наданими позивачем первинними бухгалтерськими документами.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року, адміністративний позов задоволено повністю:
- визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Южноукраїнської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області від 21 липня 2016 року №0000054000, №0000064000, №0000094000, №0000081200;
- присуджено на користь ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ" за рахунок бюджетних асигнувань Южноукраїнської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області судовий збір в розмірі 136 283,65 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відпуск нафтопродуктів через мережу АЗС за талонами, смарт-картками, відомостями та іншими документами на відпуск пального не завжди є операцією з реалізації нафтопродуктів у роздріб споживачам для їх особистого використання. Суди зазначили, що при відпуску нафтопродуктів через мережу АЗС провадяться операції з продажу пального як кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, що є об`єктом оподаткування акцизним податком з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, так і суб`єктам господарювання з метою комерційного або виробничого використання, що не є об`єктом оподаткування даним податком. Вказали, що під час реалізації позивачем через мережу АЗС нафтопродуктів юридичним особам в межах укладених з ними договорів відбувається відвантаження нафтопродуктів для подальшого їх використання для комерційної діяльності. За таких обставин реалізація підакцизних товарів у роздріб в розумінні приписів пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України не відбувається, оскільки нафтопродукти не придбаваються з метою їх використання кінцевими споживачами в особистих некомерційних цілях.
Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що через мережу АЗС здійснюється виключно роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачу, в їх вартість включений 5-відсотковий акцизний податок, і такі операції є об`єктом оподаткування акцизним податком відповідно до пп. 213.1.9, п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
Підпунктом 4 п. 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
16 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень КАС України (в редакції від 03.10.2017).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби, за період з 27.07.2011 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 04.07.2016 за №203/28-06-14-00/37821544 (далі - Акт перевірки).
Контролюючий орган встановив порушення Товариством вимог: пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213, пп. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214, пп. 215.3.4, 215.3.10 п. 215.3 ст. 215, п. 216.9 ст. 216 Податкового кодексу України, що призвело до заниження Товариством акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за 2015 рік, в сумі 530030582,32 грн.
На підставі Акта перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 21.07.2016:
- №0000054000, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "акцизний податок" на суму 1297183,08 грн, з яких 864788,72 грн за основним платежем та 432394,36 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- №0000064000, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "акцизний податок" на суму 4030596,87 грн, з яких 2687064,58 грн за основним платежем та 1343532,29 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- №0000094000, яким платнику збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "акцизний податок" на суму 1501945,35 грн, з яких 1001296,90 грн за основним платежем та 500648,45 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;
- №0000081200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "акцизний податок" на суму 2255851,38 грн, з яких 1503900,92 грн за основним платежем та 751950,46 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Також судами встановлено, що між позивачем (Постачальник) та контрагентами - ТОВ "Прометей" - зерноторгова компанія, ТОВ "Техноторг-Авто", ТОВ "Світ Олія", ПАТ "Баштанський сирзавод", ТОВ "Сандора", ТДВ "М`ясокомбінат "Ятрань", ТОВ "Вікра", ТзОВСП "Нібулон", ТОВ "Терра Фуд", ТОВ "Вантаж БІ.ЕМ.ДЖІ", ТзОВ "П І Компані", ТОВ "Імперія-Агро", ТОВ "Явір-2000" (Покупці) укладались договори купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням смарт-карток на АЗС та договори поставки нафтопродуктів, за умовами яких продавець зобов`язується передати у власність покупця через АЗС (АЗК), що розміщені на території України, з використанням смарт-карток паливно-мастильні матеріали, а покупець зобов`язується прийняти у власність паливно-мастильні матеріали та оплатити їх вартість.
Відповідно до договорів купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів товар за цими договорами постачається частинами на умовах EXW (Інкотермс 2000) франко-термінали АЗС, шляхом вибірки покупцем паливно-мастильних матеріалів з АЗС. Датою поставки паливно-мастильних матеріалів вважається дата, що вказана в чеку з РОS-терміналу або спеціальній відомості. Поставка товару оформляється актами прийому-передачі паливно-мастильних матеріалів. Відпуск паливно-мастильних матеріалів покупцю здійснюється на підставі пред`явлення смарт-картки оператору АЗС з використанням РОS-терміналу, шляхом заправки паливно-мастильними матеріалами транспортних засобів покупця в кількості та асортименті, обраних покупцем самостійно в межах добового (місячного) ліміту паливно-мастильних матеріалів, встановленого на смарт-карті.
Контролюючий орган зазначає, що Товариство безпідставно не нараховувало акцизний податок на відпуск нафтопродуктів з автозаправних станцій при здійсненні розрахункових операцій та відпуску нафтопродуктів при застосуванні талонів та паливних карток, смарт-карток, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо.
Відповідач наголошує на тому, що при відпуску через мережу АЗС нафтопродуктів здійснюється розрахункова операція, дата якої є датою виникнення податкових зобов`язань щодо реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (нафтопродуктів), а через мережу АЗС здійснюється виключно роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві і такі операції є об`єктом оподаткування акцизним податком.
Суд погоджується з таким доводами контролюючого органу, виходячи з наступного.
Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України, у редакції, що діяла до 15.12.2015) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вищенаведені вимоги кореспондуються з приписами ст. 242 КАС України (у редакції, що діє з 15.12.2015), відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають в зв`язку з наступним.
Згідно з пп. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
Відповідно до пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Підпунктом 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПК України встановлено, що об`єктами оподаткування є операції з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Відповідно до пп. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПК України базою оподаткування акцизним податком є вартість (з ПДВ) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до пп. 213.1.9 п.213.1 ст. 213 ПК України.
До підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія (п. 215.1 ст. 215 ПК України).