ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 808/8731/15
адміністративне провадження № К/9901/13315/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Головного управління ДФС у Запорізькій області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року (головуючий суддя - Батрак І.В.)
та на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року (головуючий суддя - Баранник Н.П., судді - Дурасова Ю.В., Щербак А.А.)
у справі №808/8731/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів"
до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області,
про скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2015 року Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" (далі - позивач, платник, Товариство, ПАТ "ЗФЗ") звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДФС у Запорізькій області) про скасування податкового повідомлення - рішення.
На обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що висновки відповідача про невідповідність ваги фактично ввезеного позивачем товару задекларованій вазі товару не підтверджені жодними належними доказами, є необґрунтованими та не відповідають дійсним обставинам. Вказує, що обсяг ввезеного товару, його вартість та розмір митних платежів визначаються в момент безпосереднього перетину товаром митного кордону України. Після перетину імпортованим товаром митного кордону України останній знаходиться під митним контролем, що унеможливлює здійснення будь-яких операцій з товаром до пред`явлення його до митного оформлення.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року, адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення форми "Р" ГУ ДФС у Запорізькій області від 13.11.2015 №045, яким Товариству визначено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму - 85236,75 грн, з яких за основним платежем - 68189,40 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 17047,35 грн
- присуджено на користь ПАТ "ЗФЗ" судовий збір у розмірі 1278,55 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Запорізькій області.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не подано належних доказів на підтвердження факту надання Товариством неповної, недостовірної або неправдивої інформації митному органу при декларуванні спірних товарів, а також вказали, що під час пропуску вантажу через митний кордон України митним органом не було виявлено підстав для коригування визначеної Товариством у ВМД ваги.
Не погодившись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що за результатами вибіркової звірки внутрішньозаводських залізничних накладних та показників кількісних даних митного оформлення контролюючим органом встановлено розбіжності між задекларованими Товариством показниками та їх фактичним обліком, зокрема, виявлено надлишки вантажу "Марганцева руда" та "Кокосовий горішок", що переміщений через митний кордон України та не задекларований, що свідчить про порушення Товариством митного законодавства, зокрема, заявлення позивачем неправдивих відомостей щодо кількості (ваги) імпортованого товару під час його декларування.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
15 грудня 2016 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в якому Товариство зазначає про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.
31 січня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
31 січня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №708940 ПАТ "ЗФЗ" з 30.05.1995 зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Запорізької міської ради.
У період з 01.09.2015 по 12.10.2015 посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи ПАТ "ЗФЗ" за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт від 27.10.2015 за №018/15/ 0000186542 (далі - Акт перевірки).
Контролюючим органом встановлено, що відповідно до умов зовнішньоекономічних контрактів купівлі-продажу на поставку товару "Марганцева руда" (зі змінами та доповненнями): №031014SZ від 03.10.2014, укладеного між ПАТ "ЗФЗ" та компанією "STALMAG SP.ZO.O" (Польща), №131112Z від 13.11.2012, №141112Z від 14.11.2012, №151112Z від 15.11.2012, №270813Z від 27.08.2013, укладених між ПАТ "ЗФЗ" та компанією "CHEMSTAR PRODUCTS LLC" (США), №100714Z від 10.07.2014, №140414Z від 14.04.2014, №201113Z від 20.11.2013, №251113Z від 25.11.2013, №261113Z від 26.11.2013, №270214Z від 27.02.2014, №290114Z від 29.01.2014, укладених між ПАТ "ЗФЗ" та компанією "MODENA HOLDING LLC" (США) позивачем придбано товар Австралійська марганцева руда марок: W4L40, MIL, (код згідно УКТЗЕД 2602000000).
Також позивачем придбано товар "Коксовий горішок" (код згідно УКТЗЕД 2704 00 19 00) відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту купівлі - продажу на поставку товару "Коксовий горішок" (зі змінами та доповненнями) №090914SZ від 09.09.2014, укладеного між ПАТ "ЗФЗ" та компанією "STALMAG SP.ZO.O" (Польща).
Придбання товарів здійснювалося на умовах поставки СРТ (Інкотермс - 2000) порт Іллічівськ (Україна). Право власності і ризики переходять позивачу в порту України, а саме в момент завантаження продукції в вагони на залізничній станції порту завантаження. Транспортування товару з порту Іллічівськ до складів ПАТ "ЗФЗ" здійснюється залізничним транспортом.
Прийняття товару по кількості здійснювалося на складах позивача на підставі внутрішньозаводських залізничних накладних. Оприбуткування товару здійснювалося на складах підприємства на підставі прибуткових накладних, які складені на підставі внутрішньозаводських залізничних накладних в розрізі вагонів. Зазначені внутрішньозаводські залізничні накладні складаються під час надходження товарів з порту прибуття імпортованих товарів до залізничного цеху ПАТ "ЗФЗ", де відбувається їх переважування.
Згідно з висновками Акта перевірки контролюючий орган встановив порушення Товариством вимог: статей 58, 257, 266, 318 Митного кодексу України внаслідок недекларування оцінюваних товарів в повному обсязі, що призвело до недотримання процедури декларування та заниження податкового зобов`язання зі сплати митних платежів на загальну суму 68189,40 грн, з них: податок на додану вартість (вид 028) у сумі 68189,40 грн (нарахування податкового зобов`язання на підставі підпункту в) пункту 185.1 статті 185, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України).
Зокрема, відповідач зазначив, що вибірковою звіркою кількісних показників, відображених у внутрішньозаводських залізничних накладних Товариства та кількісних даних митного оформлення, відображених у митних деклараціях, встановлено розбіжності, а саме виявлено надлишки вантажу "Марганцева руда" та "Кокосовий горішок", що переміщені через митний кордон України за митними деклараціями та не задекларовані митному органу, внаслідок чого встановлено заниження Товариситвом кількості фактично імпортованих товарів у розмірі 106,54 т. на суму 280269,91 грн (марганцева руда) та у розмірі 20,66 т. на суму 60677,11 грн (кокосовий горішок), що призвело до заниження Товариством податкового зобов`язання зі сплати митних платежів, зокрема, ПДВ на 56053,98 грн та 12135,42 грн відповідно.
На підставі Акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 13.11.2015 №045, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 85236,75 грн, зокрема, за основним платежем - 68189,40 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 17047,35 грн.
Вважаючи зазначене податкове повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку викладеним вище обставинам, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин)
ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пп. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 ПК України податок на додану вартість є загальнодержавним податком.
Згідно з пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Підпунктом п. 185.1 ст. 185 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.