ПОСТАНОВА
Іменем України
12 листопада 2020 року
м. Київ
справа №240/3906/19
адміністративне провадження №К/9901/36831/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КТГ НОВА ЕРА" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Житомирській області (правонаступник Головне управління ДПС у Житомирській області) на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 (суддя Панкеєва В.А.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019 (головуючий суддя Моніч Б.С., судді Капустинський М.М., Охрімчук І.Г.),
У С Т А Н О В И В :
У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КТГ НОВА ЕРА" (далі - ТОВ "КТГ НОВА ЕРА", Товариство, позивач) звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - ГУ ДФС, відповідач), в якій просило: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), про внесення ТОВ "КТГ НОВА ЕРА" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом від 15.01.2019 №9/06-30-07-03-22; зобов`язати ГУ ДФС виключити ТОВ "КТГ НОВА ЕРА" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Обґрунтовуючи довід про протиправність рішення відповідача про включення його до переліку ризикових платників податків, Товариство посилається на те, що не несе відповідальність за незаконні дії чи бездіяльність контрагентів у ланцюгу постачання, а тому негативна податкова інформація щодо діяльності його контрагентів не може бути підставою для внесення його до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 10.07.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019, позов ТОВ "КТГ НОВА ЕРА" задовольнив: визнав протиправним та скасував рішення Комісії ГУ ДФС, оформлене протоколом від 15.01.2019 №9/06-30-07-03-22, про внесення ТОВ "КТГ НОВА ЕРА" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості; зобов`язав ГУ ДФС виключити ТОВ "КТГ НОВА ЕРА" з переліку ризикових платників податків, а саме: виключити з переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платника з ознаками ризиковості.
Зазначені судові рішення вмотивовані висновком судів, що рішення комісії ГУ ДФС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, викладене у протоколі від 11.02.2019, про внесення позивача до переліку ризикових платників податків, не відповідає вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки прийнято без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, оскільки позивач був включений до переліку ризикових платників тільки на підставі інформації щодо здійснення його контрагентами операцій з підміною товарних позицій. Рішення відповідача не ґрунтується на правових актах, оскільки критерії, за якими позивач визнаний ризиковим платником, встановлені у листі Державної фіскальної служби України далі - ДФС України) від 12.11.2018 №35019/7/99-99-07-05-02-17, що суперечить пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117. Суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання ГУ ДФС виключити Товариство з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
У касаційній скарзі ГУ ДФС просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в позові в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач з посиланням на не відповідність правозастосування судами попередніх інстанцій правовій позиції Верховного Суду щодо застосування норми матеріального права у подібних правовідносинах, вказує, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, так само, як і протокол Комісії, не породжують правових наслідків для позивача та не порушують його права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується контролюючим органом для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі в межах його повноважень та в цілях виконання ним визначених нормами Податкового кодексу України функцій.
У зв`язку з утворенням юридичних осіб публічного права територіальних органів ДПС та реорганізації деяких територіальних органів ДФС шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів ДПС згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 суд допустив процесуальну заміну відповідача (Головне управління ДФС у Житомирській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Житомирській області) відповідно до частини першої статті 52 КАС.
Позивач не реалізував процесуальне право подати відзив на касаційну скаргу.
Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справʼʼ від 15.01.2020 №460-ІХ (набрав чинності з 08.02.2020), відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, згідно з витягом з протоколу від 15.01.2019 №9/06-30-07-03-22 засідання Комісії ГУ ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, ТОВ "КТГ НОВА ЕРА" було включено до переліку ризикових платників податків, як таке, що відповідає пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податків, оскільки Товариство придбавало товар у підприємств, що реалізують товари з підміною товарних позицій, а тому підпадають під критерії ризиковості, визначені ДФС України та погоджені Міністерством фінансів України в листі від 12.11.2018 №35019/7/99-99-07-05-02-17.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають зазначеним вимогам.
Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК встановлено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку-даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.
В пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (далі - ПК) визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.