ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 910/6421/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,
секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Товариства з обмеженою відповідальністю
"Тревел Пойнт" - ОСОБА_2.,
ОСОБА_1 - не з`явилась,
Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Оскар" - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 (у складі колегії суддів: Поляк О.І. (головуючий), Кропивна Л.В., Смірнова Л.Г.)
у справі № 910/6421/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревел Пойнт"
до ОСОБА_1,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Оскар",
про стягнення 501 473,78 грн,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тревел Пойнт" (далі - ТОВ "Тревел Пойнт") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 501 473,78 грн, у тому числі 415 550,62 грн основного боргу, 78 272,67 грн пені, 617,12 грн інфляційних втрат та 7 033,37 грн 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26.02.2018 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК Оскар" (далі - ТОВ "ТК Оскар") підписано заяву про приєднання № 26/02/2018/167 до публічного договору, у забезпечення виконання зобов`язань за яким між позивачем та відповідачем укладено договір поруки від 15.08.2018 № 15/08-18. Оскільки ТОВ "ТК Оскар" взяті на себе зобов`язання належним чином не виконало, заборгованість не сплатило, позивач просив стягнути заборгованість з відповідача як поручителя.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2019 відкрито провадження у справі; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ТОВ "ТК Оскар".
У вересні 2019 року ТОВ "Тревел Пойнт" подало до суду заяву про зміну предмета позову, яка прийнята судом до розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 позов залишено без розгляду з підстави, передбаченої пунктом 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), оскільки позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 скасовано, справу № 910/6421/19 передано на розгляд Господарського суду міста Києва.
Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у липні 2020 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого абзацом 2 частини 2 статті 287 ГПК, просила скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 залишити в силі.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.10.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 910/6421/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 з підстави, передбаченої абзацом 2 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
ТОВ "Тревел Пойнт" у відзиві на касаційну скаргу зазначає про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, отже, просить залишити оскаржувану постанову без змін.
ОСОБА_1 , ТОВ "ТК Оскар" в судове засідання своїх представників не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, із заявами до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки їхніх представників у судове засідання або з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до частини 4 статті 197 ГПК не зверталися.
Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначених представників.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ТОВ "Тревел Пойнт", дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
При вирішенні справи судами попередніх інстанцій установлено, що у травні 2019 року ТОВ "Тревел Пойнт" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 501 473,78 грн. Цю позовну заяву підписано адвокатом ОСОБА_2, на підтвердження повноважень якої надано довіреність від 01.08.2018.
Довіреність від 01.08.2018 було видано ОСОБА_2 як фізичній особі, яка в подальшому отримала статус адвоката в порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", і на час підписання зазначеної позовної заяви та звернення до суду з відповідним позовом мала статус адвоката, що підтверджено наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 19.04.2019.
Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви ТОВ "Тревел Пойнт" без розгляду, виходив із того, що відповідно до положень статей 26, 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі, зокрема, лише на підставі довіреності, не допускається. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що на час підписання позовної заяви між позивачем та адвокатом ОСОБА_2 було укладено договір про надання правової допомоги в письмовій формі, тому за висновками суду першої інстанції позовну заяву від імені позивача підписано особою, яка не мала права її підписувати, що є підставою для залишення позову без розгляду.
Апеляційний суд за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції скасував зазначене судове рішення та передав справу № 910/6421/19 на розгляд суду першої інстанції з тих мотивів, що на момент підписання позовної заяви ОСОБА_2 мала статус адвоката, довіреність від 01.08.2018 видана уповноваженою особою позивача, відповідно до цієї довіреності ОСОБА_2 мала право на пред`явлення позову від імені ТОВ "Тревел Пойнт", отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 послалася на те, що оскаржену постанову суду апеляційної інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права, пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема відповідачка посилається на те, що за змістом статей 26, 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" надання правової допомоги без укладення договору, на підставі лише довіреності не допускається; поза увагою суду апеляційної інстанції залишилася та обставина, що в матеріалах справи відсутній договір про надання правової допомоги позивачу у цій справі, що передбачено частиною 5 статті 15 зазначеного Закону, а позивачем відповідних доказів не надано, отже, суд першої інстанції правомірно залишив позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частин 1, 6 статті 4 ГПК право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.
Згідно з частиною 1 статті 12 ГПК господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного).
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи ( частина 2 статті 162 ГПК).
За змістом пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.