ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 910/12898/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Пількова К.М., Краснова Є.В.
секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "МАРКОН"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2020 (колегія суддів у складі: головуючий Разіна Т.І., Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.)
за позовом Київської міської ради
до Приватного підприємства "МАРКОН"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Головне управління ДФС у м.Києві
про стягнення заборгованості
за участю:
позивача: Гончаров О.В. (самопредставництво)
відповідача: 1) Розваляєв Д.С. (адвокат), 2) Павлюк В.В. (директор),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Київська міська рада (далі-позивач) звернулася у суд з позовом до Приватного підприємства "МАРКОН" (далі-відповідач), згідно якого просила стягнути з відповідача 500 586,65 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує договірні зобов`язання.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 (суддя Трофименко Т.Ю.), позов залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2.2. Свій висновок суд мотивував тим, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але в підготовче засідання він не з`явився, не повідомив суд про причини неявки, не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності, що є підставою для залишення позову без розгляду.
2.3. Оскаржуваною постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2020, вказана ухвала суду скасована, справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду.
2.4. Апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції не зазначив у чому полягають перешкоди для вирішення спору по суті через неявку представника позивача, а також суд не мотивував неможливість або наявність перешкод для розгляду спору за наявними матеріалами.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду апеляційної інстанції, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
3.2. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилався на те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує, що суд першої інстанції обґрунтовано залишив позов без розгляду оскільки позивач не з`явився в підготовче засідання, яке відбулося 20.01.2020, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до початку судового засідання не подав.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити без змін вказану постанову суду, посилаючись на те, що апеляційним судом у відповідності до норм матеріального та процесуального права надано належну правову оцінку поданим сторонами доказам, а доводи касаційної скарги її не спростовують.
4. Мотивувальна частина
4.1. Апеляційний суд встановив, що ухвалою суду першої інстанції від 03.10.2019 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 23.10.2019, у якому було оголошено перерву у підготовчому засіданні до 18.11.2019.
Ухвалою місцевого господарського суду від 18.11.2019, зокрема, продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів та відкладено його на 16.12.2019.
У судовому засіданні, яке відбулося 16.12.2019, судом першої інстанції було оголошено перерву в підготовчому засіданні до 20.01.2020.
4.2. Також встановлено, що місцевим господарським судом у вище наведених ухвалах явка учасників справи обов`язковою не визнавалась, позивач підтримував позовні вимоги, надавав відповідні пояснення, забезпечував явку представника Аблішева В.А. у судові засідання 23.10.2019, 18.11.2019, 16.12.2019.
4.3. Однак, у судове засідання, яке відбулося 20.01.2020 позивач уповноваженого представника не направив, про причини його неявки суд не повідомив, жодних заяв про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до початку судового засідання не подав.
4.4. Відповідно до частин 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України у редакції, яка підлягає застосуванню при розгляді касаційної скарги, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.5. Переглянувши судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи, враховуючи визначені ГПК України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.
4.6. Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
4.7. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 8 вказаного Закону передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
4.8. Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - Господарського процесуального кодексу України.
4.9. Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.