|
| |
|
|
|
Постанова Іменем України
03 листопада2020 року
м. Київ
справа №761/3460/17
провадження № 51-610км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Григор`євої І.В., Крет Г.Р., за участю: секретаря судового засідання Михальчука В.В., прокурора Титаренка Ю.О.,
захисника Даниленка М.В.,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 29 липня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 26 листопада 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12016100100010973, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1
уродженця та жителя
АДРЕСА_1 ,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 29 липня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 309 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Київський апеляційний суд ухвалою від 26 листопада 2019 року залишив вирок без змін.
За вироком суду ОСОБА_1 засуджений за те, що він за обставин, не встановлених досудовим розслідуванням, незаконно придбав без мети збуту для власного вживання психотропну речовину - амфетамін у двох поліетиленових пакетах, які зберігав при собі, а 02 вересня 2016 року о 23:00 перевозив у салоні автомобіля за адресою вул. Туполєва, 4 у м. Києві. Коли засуджений знаходився на четвертому поверсі другого під`їзду вказаного будинку, він був зупинений співробітниками слідчо-оперативної групи Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві, які в ході поверхневого огляду виявили та вилучили 2 поліетиленові пакети із порошкоподібною речовиною білого кольору, яка містить психотропну речовину - амфетамін, загальною масою 13,468 г, що є великим розміром.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 ставить вимогу про скасування судових рішень щодо нього на підставах істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та його особі. Посилається на те, що суд першої інстанції не дав оцінки його доводам про те, що співробітниками правоохоронних органів на нього чинився тиск під час та після затримання, та не спростовано цих доводів процесуальним шляхом. Вважає, що висновки суду про його винуватість обґрунтовано недопустимими доказами. Зокрема, стверджує, що дані, які містяться у протоколі огляду місця події отримані всупереч вимогам кримінального процесуального закону. Вказує, що суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 345 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не з`ясував, чи вручені усім учасникам судового розгляду пам`ятки про їхні процесуальні права та не переконався, що вони учасникам зрозумілі. Звертає увагу на незаконність слідчих дій, проведених поза межами строку досудового розслідування. Вважає, що суд не взяв до уваги обставини, які пом`якшують покарання, та обрав його несправедливим внаслідок суворості. Зазначає, що суд апеляційної інстанції не дотримався вимог ст. 419 КПК, оскільки не дав належної оцінки доводам апеляційної скарги захисники та безпідставно залишив вирок без зміни. Вважає за необхідне призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник підтримав касаційну скаргу засудженого. Прокурор вважав, що підстав для задоволення скарги немає.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Статтею 94 КПК визначено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний для прийняття процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону згідно зі ст. 412 КПК є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Як видно з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції не дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону під час розгляду кримінального провадження та ухвалення вироку щодо ОСОБА_1, оскільки навів у вироку надані стороною обвинувачення докази, однак не надав їм оцінки згідно з вимогами ст. 94 КПК.
Зокрема, суд на підтвердження своїх висновків про винуватість ОСОБА_1 послався на дані, що містяться у протоколі огляду місця події від 03 вересня 2016 року, в ході якого в останнього було виявлено та вилучено психотропну речовину, яку він видав добровільно.