Постанова
Іменем України
10 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 641/3769/18
провадження № 61-19192св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - державний реєстратор Зміївської міської ради Харківської області Калініна Людмила Миколаївна,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -Акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Котелевець А. В., Піддубного Р. М.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до державного реєстратора Зміївської міської ради Харківської області Калініної Л. М., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - АТ "Укрсоцбанк", банк), у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Зміївської міської ради Харківської області Калініної Л. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16 квітня 2018 року, індексний № 40649834, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, за АТ "Укрсоцбанк".
На обґрунтування позову посилалася на таке. 29 травня 2008 року між нею та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі - АКБ "Укрсоцбанк"), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк"), яке у свою чергу є правонаступником АТ "Укрсоцбанк", укладений кредитний договір № 839/3/27/38/8-367, за умовами якого вона отримала кредитні кошти у розмірі 77 312 дол. США. На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 29 травня 2008 року між нею та банком укладений іпотечний договір № 839/4/27/38/8-397, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Левковець О. Л., за умовами якого вона передала в іпотеку квартиру АДРЕСА_2 . Згідно з отриманої інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 16 травня 2018 року державний реєстратор Зміївської міської ради Харківської області Калініна Л. М. 16 квітня 2018 року прийняла рішення про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за АТ "Укрсоцбанк". Реєстрація права власності відбулась з порушенням чинного законодавства.
Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 січня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Зміївської міської ради Харківської області Калініної Л. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16 квітня 2018 року індексний № 40649834, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на спірну квартиру.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірна квартира підпадає під дію Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", оскільки виступає предметом іпотеки за споживчим кредитом у іноземній валюті, використовується як місце постійного проживання позичальника, що, зокрема, підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а загальна площа квартири не перевищує 140 кв. м.
Постановою Харківського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 січня 2019 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що всупереч дії мораторію відбувся фактичний перехід до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки без згоди власника. Проте суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", оскільки позивач на надала суду відомостей про те, що за кредитним договором від 29 травня 2008 року вона отримала споживчий кредит та про те, що спірна квартира використовується нею як постійне місце проживання. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач звернулася до державного реєстратора Зміївської міської ради Харківської області Калініної Л. М. як до неналежного відповідача. Суд першої інстанції ухваливши рішення про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію речового права на спірну квартиру, фактично вирішив питання про право власності банку, який не був залучений до участі у справі як відповідач.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції помилково зазначив про відсутність доказів отримання позивачем саме споживчого кредиту, оскільки у іпотечному договорі від 29 травня 2018 року предметом іпотеки зазначено майнові права на незакінчену будівництвом квартиру, а відповідно до договору про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 07 грудня 2010 року, предметом іпотеки зазначена спірна квартира. Також у матеріалах справи наявні докази, які підтверджують її проживання у спірній квартирі. Апеляційний суд помилково зазначив про те, що вона звернулася із позовом до неналежного відповідача та не залучила до участі у справі як відповідача АТ "Укрсоцбанк". Суд не звернув уваги на те, що у матеріалах справи є пояснення банку як третьої особи, які за своєю суттю є відзивом на позовну заяву, тому АТ "Укрсоцбанк" залучено у справу з наданням всіх повноважень для сторони у справі, передбачених Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України).
У грудні 2019 року надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому АТ "Укрсоцбанк" просило касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у жовтні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Суди встановили, що 19 травня 2008 року між ОСОБА_1 та АКБ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", яке у свою чергу є правонаступником АТ "Укрсоцбанк", укладений договір кредиту, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 77 312 дол. США.