Постанова
Іменем України
09 листопада 2020 року
місто Київ
справа № 306/1011/18-ц
провадження № 61-5027св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Закарпатський обласний центр зайнятості,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 29 січня 2019 року у складі колегії суддів: Кожух О. А., Собослоя Г. Г.,Куштана Б. П.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Закарпатського обласного центру зайнятості про скасування наказу про звільнення.
Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що з 15 липня 1988 року до 17 квітня 2018 року він працював на різних посадах у Свалявському районному центрі зайнятості. Наказом Закарпатського обласного центру зайнятості від 17 квітня 2018 року № 72-К його звільнено з посади директора Свалявського районного центру зайнятості на підставі пункту першого статті 40 КЗпП України, у зв`язку зі змінами в організації праці - реорганізації Свалявського районного центру зайнятості, що супроводжувалося скороченням чисельності та штату працівників.
Зазначав, що звільнення вважає незаконним, оскільки всупереч вимогам статті 42 КЗпП України при скороченні штату (вивільненні працівників) не враховано його переважне право на залишення на роботі, зокрема тривалий безперервний стаж роботи в установі, який становить 30 років, а тому він має більш високу кваліфікацію і продуктивність праці, йому залишилося менше трьох років (саме 8 місяців) до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.
Одночасно з попередженням про наступне вивільнення (з яким позивача ознайомлено 06 листопада 2017 року) позивачу не було запропоновано посаду директора новоствореної Свалявської районної філії Закарпатського обласного центру зайнятості, при цьому наказом Закарпатського обласного центру зайнятості від 15 листопада 2017 року № 246- К на таку посаду директора переведено ОСОБА_2 із 20 листопада 2017 року (колишнього заступника директора Свалявського районного центру зайнятості).
Позивач просив скасувати наказ від 17 квітня 2018 року № 72-Б про його звільнення.
Стислий виклад заперечень відповідача
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 23 липня 2018 року позов задоволено. Скасовано наказ від 17 квітня 2018 року № 72-К про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Свалявського районного центру зайнятості у зв`язку зі змінами в організації праці, а саме: реорганізацією Свалявського районного центру зайнятості шляхом його приєднання до Закарпатського обласного центру зайнятості, що супроводжувалося скороченням штату та чисельності працівників, згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалося тим, що ОСОБА_1 з 15 липня 1988 року до 17 квітня 2018 року працював у Свалявському районному центрі зайнятості, є особою передпенсійного віку, до настання віку виходу на пенсію йому залишилося 8 місяців, є інвалідом дитинства другої групи, при цьому 06 листопада 2017 року його попереджено про зміну в організації праці і не запропоновано посаду директора Свалявської районної філії Закарпатського обласного центру зайнятості.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 29 січня 2019 року апеляційну скаргу Закарпатського обласного центру зайнятості задоволено. Рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 23 липня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова апеляційного суду обґрунтовувалася тим, що відбулося скорочення посади, яку обіймав позивач. Посада директора створеної Свалявської районної філії Закарпатського обласного центру зайнятості не була вакантною. Позивачу запропоновано відповідні вакантні посади, проте свою незгоду на переведення на іншу роботу підтвердив письмово.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій засобами поштового зв`язку у березні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується тим, що апеляційний суд, ухвалюючи рішення, порушив приписи КЗпП України та не врахував роз`яснення Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів". Крім того, апеляційним судом не враховано переважного права позивача на залишення на роботі.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу Закарпатський обласний центр зайнятості просив залишити постанову Закарпатського апеляційного суду від 29 січня 2019 року у справі № 306/1011/18 без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
У додаткових поясненнях Закарпатський обласний центр зайнятості просив при розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 взяти до уваги висновки Верховного Суду, викладені в ухвалі від 17 жовтня 2019 року в справі № 600/733/18 з аналогічними обставинами.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX
(далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За частиною першою статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваної постанови апеляційного суду визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Із 15 липня 1988 року по 17 квітня 2018 року позивач працював на різних посадах у Свалявському районному центрі зайнятості, зокрема, з 06 березня 1991 року займав посаду директора Свалявського районного центру зайнятості.
Відповідно до наказу Державної служби зайнятості (центральний апарат) від 18 жовтня 2016 року № 168 ухвалено рішення про реорганізацію базових центрів зайнятості Закарпатської області (у тому числі Свалявського районного центру зайнятості) шляхом їх приєднання до Закарпатського обласного центру зайнятості.
Згідно з наказом Державної служби зайнятості (центральний апарат) від 28 жовтня 2016 року № 117 ОСОБА_1 призначено головою комісії з припинення юридичної особи Свалявського районного центру зайнятості.