Постанова
Іменем України
11 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 2-910/10
провадження № 61-12390 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - Запорізький обласний військовий комісаріат,
боржники: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представник боржників - адвокат Веліксар Алла Віталіївна,
заінтересована особа - Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро),
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Веліксар Алли Віталіївни, на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 квітня 2016 року у складі судді Скользнєвої Н. Г. та постанову Запорізького апеляційного суду
від 21 липня 2020 року у складі колегії суддів: Кримської О. М.,
Дашковської А. В., Кочеткової І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заяви
У січні 2016 року Запорізький обласний військовий комісаріат звернувся
до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересована особа - Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
В обґрунтування заяви зазначав, що ухвалою Жовтневого районного суду
м. Запоріжжя від 08 листопада 2010 року було закрито провадження
у цивільній справі № 2-910/2010 за позовом ОСОБА_3 та інших
до Запорізького обласного військового комісаріату про стягнення заборгованості та допущено поворот виконання рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02 серпня 2007 року у цій справі, зобов`язано ОСОБА_3 повернути Запорізькому обласному військовому комісаріату безпідставно стягнені кошти у розмірі 20 479,88 грн.
У провадженні Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції перебуває виконавче провадження № 45300985 про примусове виконання виконавчого листа
№ 2-во/311/11/14, виданого 27 травня 2014 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_3 вказаної суми боргу
на користь Запорізького обласного військового комісаріату.
ОСОБА_3 помер у 2011 році, однак безпідставно набув грошові кошти Запорізького обласного військового комісаріату у розмірі 20 479,88 грн,
які він зобов`язаний був повернути на підставі судового рішення, проте
не повернув, та які увійшли до складу спадщини після його смерті.
Позивач вважав, що у даному випадку зазначене зобов`язання допускає правонаступництво, а тому ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як спадкоємці померлого, повинні відшкодувати збитки в межах вартості спадкового майна.
З урахуванням наведеного, Запорізький обласний військовий комісаріат просив суд замінити боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2-во/331/11/14, виданого 27 травня
2014 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 на його правонаступників - спадкоємців.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 квітня 2016 року
замінено боржника - ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1,
у виконавчому провадженні № 45300958 з примусового виконання виконавчого листа № 2-во/331/11/14, виданого 27 травня 2014 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_3 на користь Запорізького обласного військового комісаріату суми боргу
у розмірі 20 479,88 грн на ОСОБА_2, ОСОБА_1 .
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218
ЦК України). Оскільки ОСОБА_3 на підставі судового рішення зобов`язаний був повернути Запорізькому обласному військовому комісаріату суму у розмірі 20 479,88 грн, проте не повернув, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є його спадкоємцями та правонаступниками, до яких переходить обов`язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем (частина перша статті 1231 ЦК України), заява про заміну сторони виконавчого провадження є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 21 липня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Веліксар А. В., залишено без задоволення. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 квітня 2016 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав
для задоволення заяви Запорізького обласного військового комісаріату про заміну сторони виконавчого провадження, так як у разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов`язанні. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадщину, а обов`язок спадкодавця щодо повернення коштів на користь Запорізького обласного військового комісаріату не припинився внаслідок смерті боржника і перейшов до його спадкоємців.
При цьому суд апеляційної інстанції відхилив доводи апеляційної скарги щодо порушення судом вимог статей 1281, 1282 ЦК України, якими визначено спеціальний порядок та строки пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців і порядок задоволення спадкоємцями вимог кредитора, й зазначив, що при вирішенні процесуального питання
про заміну сторони виконавчого провадження суд з`ясовує наявність матеріальних і процесуальних підстав правонаступництва, а межі відповідальності спадкоємця визначаються державним виконавцем
при виконанні судового рішення згідно з вимогами ЦК України
та Закону України "Про виконавче провадження".
Апеляційним судом враховано правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Обʼєднаної палати Касаційного цивільного суду
від 23 січня 2019 року у справі № 2-2697/11 (провадження
№ 61-28147сво18) щодо застосування норм ЦПК України про заміну сторони виконавчого провадження.
Суд апеляційної інстанції також вказав про необґрунтованість доводів апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції права осіб
на участь в судовому засіданні, так як зацікавлені особи повідомлялися про судове засідання належним чином у порядку, передбаченому нормами ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, представник ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 - адвокат Веліксар А. В., посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Запорізького обласного військового комісаріату про заміну сторони виконавчого провадження відмовити.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу
№ 2-910/10 із Жовтневого районного суду м. Запоріжжя. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу.
У вересні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 жовтня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій зробили помилковий висновок про наявність підстав для заміни сторони
у виконавчому провадженні. При цьому суди взагалі не визначилися
із характером спірних правовідносин та нормою матеріального права,
яка їх регулює, а спірні справовідносини не допускають правонаступництва.
Вказує, що судами не враховано положення статей 1281, 1282 ЦК України,
а Запорізьким обласним військовим комісаріатом пропущено шестимісячний строк для предʼявлення вимог до спадкоємців, який є преклюзивним. Також не з`ясовано належним чином коло спадкоємців, належність спадкодавцю рухомого чи нерухомого майна, вартість отриманого спадкоємцями майна.
Посилаючись на правовий висновок, викладений в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 жовтня 2016 року у справі № 2-3016/08, вважає, що право спадкодавця на військову пенсію і його обов`язок з повернення пенсії, виплаченої йому за судовим рішенням, яке в подальшому було скасовано, нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, а тому не входять до складу спадщини, оскільки припинилися внаслідок його смерті.
Також посилається на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18), та відповідну судову практику Верховного Суду.
Крім того, зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо забезпечення права осіб на участь в судовому засіданні та строків розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Відзив на касаційну скаргу протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції, не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представникаОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Веліксар А. В., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального
чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.